295/3405/17 Про стягнення заборгованості за кредитним договором - 10.07.2019 Прийняття

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" на рішення Апеляційного суду Житомирської області від 16 серпня 2017 року у складі колегії суддів: Григорусь Н. Й., Гансецької І. А., Талько О. Б.

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2017 року публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "ПриватБанк", банк) звернулось до суду

з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 03 лютого 2012 року у розмірі 36 893, 94 грн,

яка складається з: 2 990, 75 грн - заборгованість за кредитом;

28 369, 43 грн - заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 3 015 грн - пеня та комісія; 500 грн - штраф (фіксована частина);

1 718, 76 грн - штраф (процентна складова).

В обґрунтування свого позову зазначало, що між АТ КБ "ПриватБанк"

та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № б/н від 03 лютого 2012 року, відповідно до умов якого відповідачеві надано кредит у розмірі 3 710 грн у вигляді встановлено ліміту на платіжну картку зі сплатою 20,40% річних з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Заочним рішенням Богунського районного суду м. Житомира, у складі судді Слюсарчук Н. Ф., від 24 травня 2017 року позов АТ КБ "ПриватБанк" задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором б/н від 03 лютого 2012 року, яка станом

на 31 січня 2017 року становить 36 593, 94 грн, з яких: 2 990, 75 грн - заборгованість за кредитом; 28 369, 43 грн - заборгованість по відсоткам

за користування кредитом; 3 015 грн - пеня та комісія; 500 грн - штраф (фіксована частина); 1 718, 76 грн - штраф (процентна складова).

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідач допустив неналежне виконання зобов`язання, оскільки щомісячно не проводив оплату платежів по поверненню кредиту і сплаті відсотків, у зв`язку з чим утворилась заборгованість за кредитним договором.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Рішенням Апеляційного суду Житомирської області від 16 серпня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Заочне рішення Богунського районного суду м. Житомира від 24 травня

2017 року у частині задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості по відсотках за користування кредитом у розмірі

28 369, 43 грн, штрафів в розмірі 1 718, 76 грн і 500 грн та пені у розмірі

3 015 грн скасовано.

У задоволенні позову АТ КБ "ПриватБанк" у цій частині відмовлено.

Заочне рішення Богунського районного суду м. Житомира від 24 травня

2017 року у частині стягнутого судового збору змінено та зменшено його розмір з 1 600 грн до 130, 72 грн.

У іншій частині заочне рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що надані позивачем Умови та правила надання банківських послуг АТ КБ "ПриватБанк"

(далі - Умови) не можуть бути належним доказом того, що на момент отримання відповідачем кредитних коштів ці Умови визначали сплату відсотків за користування кредитними коштами та сплату неустойки (пені, штрафів) у випадку порушення зобов`язання з повернення кредиту, оскільки не містять підпису відповідача.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи

У касаційній скарзі АТ КБ "ПриватБанк" просить скасувати рішення Апеляційного суду Житомирської області від 16 серпня 2017 року і залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права і порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що Умови та правила надання банківських послуг, довідка про кредитування з використанням картки "Універсальна" разом із заявою відповідача дійсно являються складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору, оскільки сторонами при укладенні цього договору були досягнути згоди щодо всіх істотних умов договору, а вищевказані Умови, а також тарифи банку є загальнодоступною інформацією, яка розміщена на офіційному сайті АТ КБ "ПриватБанк".

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У запереченні на касаційну скаргу ОСОБА_1 просить відхилити касаційну скаргу АТ КБ "ПриватБанк" та залишити в силі рішення суду апеляційної інстанції.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою.

Статтею 388 ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19)

(далі - ЦПК України (1618-15) ), який набув чинності 15 грудня 2017 року, визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Пунктом 4 Перехідних положень ЦПК України (1618-15) передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку

за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

03 червня 2019 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду справу № 295/3405/17 передано судді-доповідачу.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судом встановлено, що між АТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № б/н від 03 лютого 2012 року шляхом підписання анкети-заяви позичальника, в якій зазначено, що вона разом пам`яткою клієнта, Умовами, а також тарифами складає між сторонами договір про надання банківських послуг.

Пунктом 2.1.1.5.5 Умов, затверджених наказом АТ КБ "ПриватБанк" № СП-2010-256 від 06 березня 2010 року, які приєднані до позовної заяви, передбачено, що позичальник зобов`язується погашати заборгованість за кредитом, по відсоткам за його користування, по перевитраті платіжного ліміту, а також сплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.

Згідно пункту 2.1.1.5.6 цих Умов у разі невиконання зобов`язань за кредитним договором позичальник зобов`язується на вимогу банку виконати зобов`язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та овердрафту), оплатити винагороди Банку.

При порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов`язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов`язаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн + 5%

від суми позову.

Відповідно до пункту 2.1.1.12.6 Умов за користування кредитом і овердрафтом банк нараховує відсотки у розмірі, встановленому "Тарифами Банку" з розрахунку 360 календарних днів.

У випадку виникнення прострочених зобов`язань на суму від 100 грн, позичальник сплачує банку пеню. Розмір нарахування пені зазначається

у пунктах 2.1.1.12.6.1; 2.1.1.12.6.2 вказаних Умов.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що зазначені Умови не містять підпису ОСОБА_1 . Позивачем не надано суду належних і допустимих доказів, які б підтверджували, що саме ці Умови є складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору і що саме

ці Умови мав на увазі відповідач, підписуючи анкету-заяву позичальника,

та відповідно, що він брав на себе зобов`язання зі сплати винагороди та неустойки в разі порушення зобов`язання з повернення кредиту.

Також банком не надано доказів ознайомлення відповідача з тарифами банку, які передбачають сплату відсотків за користування кредитом.

Позиція Верховного Суду

Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов

та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Умови і правила надання банківських послуг АТ КБ "ПриватБанк", з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана позичальником.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) приєднується до тих умов, з якими він безпосередньо ознайомлений.

Роздруківка із сайту позивача не може виступати належним доказом, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони, яка може вносити відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування.

Зазначений висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження

Суд апеляційної інстанції встановивши, що АТ КБ "ПриватБанк" не надано належних доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 був ознайомлений з Умовами та тарифами банку (подані банком документи не скріплені особистим підписом відповідача), відповідно до яких нараховані відсотки за користування кредитом та неустойка за порушення зобов`язання з повернення кредиту, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність домовленості сторін по сплаті вказаних платежів, а отже і скасування рішення суду першої інстанції у частині задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості по відсотках за користування кредитом у розмірі 28 369, 43 грн, штрафів - 1 718, 76 грн та 500 грн, а також пені у розмірі 3 015 грн.

Доводи касаційної скарги та зміст оскарженого судового рішення не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.