646/8406/15-ц Про стягнення завдатку - 03.07.2019 Прийняття

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова у складі судді Чудовського Д. О. від 05 жовтня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області у складі колегії суддів: Карімової Л. В., Бурлака І. В., Яцини В. Б., від 15 вересня 2016 року,

ВСТАНОВИВ :

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Харків Восток" (далі - ТОВ "Альфа Харків Восток") про стягнення завдатку.

Позов мотивовано тим, що 19 січня 2013 року він уклав із ТОВ "Альфа Харків Восток" договір купівлі-продажу автомобіля марки "Audi A6" вартістю 717 059,80 грн. Відповідно до умов вказаного договору він сплатив відповідачу попередній платіж у розмірі 50 000 грн, який вважав завдатком. Однак у встановлений договором строк відповідач не передав йому зазначений автомобіль, у зв`язку з чим він звернувся до останнього із заявою про повернення суми завдатку та відмовою від купівлі автомобіля. На його звернення відповідач повідомив про розірвання вказаного договору купівлі-продажу та відсутність підстав для повернення суми завдатку.

Посилаючись на вищевикладене, позивач просив суд стягнути з відповідача сплачений ним завдаток у подвійному розмірі 100 000 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 05 жовтня 2015 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що позивач не виконав умови договору купівлі-продажу в частині повної оплати товару, що є підставою для залишення суми завдатку у відповідача.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Справа розглядалася судом апеляційної інстанції неодноразово.

Останньою ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 15 вересня

2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_1, подану його представником ОСОБА_2, відхилено, а рішення Червонозаводського районного суду

м. Харкова від 05 жовтня 2015 року залишено без змін.

Ухвалу суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що суд першої інстанції повно та об`єктивно встановив фактичні обставини справи і дав їм належну правову оцінку, дослідив надані сторонами докази та обґрунтовано вважав, що відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача суми завдатку. При цьому суд зазначив, що сплачена позивачем сума відповідно до умов договору є завдатком, тому поверненню не підлягає, оскільки у подальшому договір не виконано з вини продавця.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у жовтні 2016 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1 просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що зобов`язання за договором купівлі-продажу були невиконані з боку відповідача, оскільки останній повинен був у 90-денний термін з моменту отримання авансу поставити автомобіль на територію України та повідомити його про готовність автомобіля для передачі. Оскільки такого обов`язку відповідач не виконав, з нього підлягає стягненню завдаток у подвійному розмірі.

Відзив на касаційну скаргу

У листопаді 2016 року від ТОВ "Альфа Харків Восток" надійшли заперечення (відзив) на касаційну скаргу, в яких товариство посилається на необґрунтованість доводів скарги та законність ухвалених у справі судових рішень.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 жовтня 2016 року відкрито касаційне провадження в указаній справі, а ухвалою цього ж суду від 21 червня

2017 року справу призначено до судового розгляду.

Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України (1618-15) у редакції Закону України № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Справа передана до Верховного Суду.

Відповідно до підпунктів 2.3.2, 2.3.4, 2.3.13, 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, зі змінами та доповненнями, постанови Пленуму Верховного Суду від 24 травня 2019 року № 8 "Про здійснення правосуддя у Верховному Суді" та рішення зборів суддів Касаційного цивільного суду від 28 травня 2019 року № 7 "Про заходи, спрямовані на своєчасний розгляд справ і їх вирішення у розумні строки", у справі № 646/8406/15-ц (провадження № 61-12376св18) призначено повторний автоматизований розподіл.

06 червня 2019 року справу розподілено судді-доповідачу Білоконь О. В.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

19 січня 2013 року між ОСОБА_1 та ТОВ "Альфа Харків Восток" було укладено договір купівлі-продажу автомобіля марки "Audi A6"

вартістю 717 059, 80 грн. Цього ж дня 19 січня 2013 року ОСОБА_1 відповідно до пункту 3.2 статті 3 договору купівлі-продажу перерахував

ТОВ "Альфа Харків Восток" попередню оплату за товар у розмірі 50 000 грн.

23 травня 2013 року ТОВ "Альфа Харків Восток" надіслало ОСОБА_1 повідомлення про готовність до передачі йому як покупцю автомобіля з проханням з`явитися до відділу продажу для отримання рахунку на оплату для проведення остаточного розрахунку за автомобіль. Однак це повідомлення не було отримано ОСОБА_1 за вказаною ним у договорі купівлі-продажу адресою.

17 червня 2013 року ОСОБА_1 особисто під підпис отримав повідомлення про готовність до передачі автомобіля, однак відмовився від купівлі автомобіля у зв`язку з неможливістю сплатити суму вартості автомобіля з причин майнових претензій до нього з боку дружини ОСОБА_3, яка оспорює цей договір в судовому порядку. Просив розірвати договір та повернути йому внесену передплату у розмірі 50 000 грн.

У зв`язку з зазначеними покупцем обставинами ТОВ "Альфа Харків Восток" 21 червня 2013 року надіслав ОСОБА_1 повідомлення про розірвання договору на підставі пункту 5.6 договору купівлі-продажу з 25 червня

2013 року в односторонньому порядку у зв`язку із порушенням покупцем зобов`язання щодо терміну остаточного розрахунку за автомобіль.

Позиція Верховного Суду

Касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до положень статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини першої статті 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

За змістом частини першої статті 570 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов`язання і на забезпечення його виконання

Частиною першою статті 571 ЦК України передбачено що, якщо порушення зобов`язання сталося з вини боржника, завдаток залишається у кредитора. Якщо порушення зобов`язання сталося з вини кредитора, він зобов`язаний повернути боржникові завдаток та додатково сплатити суму у розмірі завдатку або його вартості.

Відповідно до пункту 3.2 статті 3 договору купівлі-продажу автомобіля покупець зобов`язаний сплатити ціну автомобіля шляхом перерахування коштів на поточний рахунок продавця банківським переказом або внесенням грошових коштів у касу продавця на підставі отриманого рахунку від продавця в наступному порядку: попередній платіж складає

50 000 грн, який покупець має здійснити не пізніше 19 січня 2013 року на підставі отриманого рахунку від продавця, в рахунок платежу за автомобіль (підпункт 3.2.1).Остаточний розрахунок покупець має здійснити протягом двох робочих днів з дня отримання повідомлення про готовність автомобілю до передачі, направленого продавцем у відповідності до положень статті 2.3 договору, на підставі отриманого рахунку від продавця (підпункт 3.2.2).

Відповідно до пункту 3.3 статті 3 договору вартість автомобіля вважається оплаченою покупцем після надходження всіх грошових коштів на банківський рахунок продавця згідно з положенням цієї статті.

У пункті 3.7 статті 3 договору зазначено, що сума вказана у пункті

3.2.1 цього договору, є завдатком, що сплачується покупцем продавцю у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов`язання і на забезпечення його виконання.

Згідно з пунктом 5.7 договору купівлі-продажу автомобіля у разі відмови покупця від автомобілю або одностороннього розірвання цього договору продавцем в порядку, передбаченому пунктом 5.6 цього договору, завдаток за автомобіль не повертається.

Таким чином, із наведених норм закону та умов укладеного між сторонами договору слідує, що внесена 19 січня 2013 року позивачем сума у розмірі

50 000 грн є завдатком, яка підлягає поверненню позивачу в тому разі, якщо останній доведе, що відповідач не виконає передбачені договором купівлі-продажу обов`язки. У випадку відмови покупця від автомобіля цей завдаток лишається у продавця.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач посилався на те, що відповідач вчасно не повідомив про готовність передати автомобіль, а саме в строки, передбачені договором.

Відповідно до пункту 4.2 договору термін поставки автомобіля не пізніше

90 банківських днів з дати виконання покупцем положень пункту

3.2 договору, яким передбачено остаточний розрахунок за автомобіль протягом двох робочих днів з дня отримання повідомлення про готовність автомобіля до передачі.

Відповідно до статті 10 договору купівлі-продажу автомобіля сторони узгодили порядок направлення повідомлень шляхом поштових відправлень або передання їх особисто з відміткою про вручення (пункт 10.1 договору). Згідно з пунктом 10.3 договору повідомлення покупцю надсилаються за адресою: АДРЕСА_1 .

23 травня 2013 року за вказаною адресою ТОВ "Альфа Харків Восток" надіслало ОСОБА_1 повідомлення про готовність до передачі йому як покупцю автомобіля з проханням з`явитися до відділу продажу для отримання рахунку на оплату для проведення остаточного розрахунку за автомобіль. Однак це повідомлення не було отримано ОСОБА_1 за вказаною адресою (а. с. 29-30).

17 червня 2013 року ОСОБА_1 повідомив відповідача про інше фактичне місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_2, або АДРЕСА_3 . Цього ж дня відповідач повідомив позивача про готовність до передачі автомобіля та отримання рахунку на його оплату. Про одержання такого повідомлення позивачем свідчить його особистий підпис (а. с. 31).

Проте ОСОБА_1 повідомив ТОВ "Альфа Харків Восток" про те, що він відмовляється від купівлі автомобіля у зв`язку з неможливістю сплатити суму його вартості з причин майнових претензій до нього з боку дружини, яка оспорює договір купівлі-продажу автомобіля у судовому порядку, а тому просив розірвати цей договір та повернути внесену ним суму у розмірі 50 000 грн.

Із наведених матеріалів справи, не спростованих ОСОБА_1, слідує, що ТОВ "Альфа Харків Восток" двічі, у спосіб, передбачений пунктом 10 договору, повідомляло ОСОБА_1 про готовність передати йому автомобіль після повної оплати, однак останній повну вартість автомобіля не оплатив.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що позивачем не доведено факт порушення зобов`язання відповідачем як підставу для повернення завдатку у подвійному розмірі.

У справі, яка переглядається, суди попередніх інстанцій, установивши, що сплачена позивачем сума у розмірі 50 000 грн є завдатком, що видавалася відповідачу у рахунок забезпечення виконання укладеного між сторонами договору купівлі-продажу автомобіля, порушення виконання якого сталося з вини позивача, дійшли обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача завдатку у подвійному розмірі, оскільки внаслідок порушення виконання зобов`язання ОСОБА_1 завдаток має залишатися у ТОВ "Альфа Харків Восток".

При цьому доказів, які б свідчили про неможливість виконання ОСОБА_1 своїх зобов`язань щодо повної сплати вартості автомобіля, матеріали справи не містять, тому підстави для застосування положення частини третьої статті 571 ЦК України відсутні.

Доводи касаційної скарги про те, що порушення зобов`язання сталося не з вини покупця, а з вини продавця, який у передбачений 90-денний строк з дня сплати попереднього платежу не повідомив його про готовність передати автомобіль, є необґрунтованими з огляду на таке.

Із заяви ОСОБА_1 вбачається, що 17 червня 2013 року він відмовився від купівлі автомобіля у зв`язку з неможливістю його оплатити через майнові претензії дружини, що слідує із його письмової заяви, адресованої відповідачу (а. с. 32), а не у зв`язку з порушенням ТОВ "Альфа Харків Восток" умов договору щодо строків поставки автомобіля.

Інші доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків судів попередніх інстанцій, якими у повному обсязі з`ясовані права та обов`язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірені та їм дана належна оцінка, а зводяться до переоцінки доказів, що відповідно до приписів статті 400 ЦПК України виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення,

а рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 05 жовтня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 15 вересня 2016 року - без змін.