607/7919/17 Про визнання протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення міської ради щодо відмови перерахувати та виплатити щорічну допомогу до 5 травня відповідно до законодавства України Про статус та соціальний захист ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту, зобов'язання перерахувати та виплатити особі недоотриману суму щорічної разової грошової допомоги - 06.02.2018 Прийняття

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н. В., суддів: Берназюка Я.О., судді Гриціва М.І., розглянувши в порядку письмового провадження в касаційному порядку справу за позовом ОСОБА_2 до управління соціальної політики Тернопільської міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок і виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2016 рік, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області у складі судді Сташків Н.М. від 5 жовтня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Носа С.П., Кухтея Р.В., Яворського І.О. від 30 листопада 2017 року,

У червні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до управління соціальної політики Тернопільської міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок і виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2016 рік, в якому просив:

- визнати протиправними дії управління соціальної політики Тернопільської міської ради щодо виплати йому щорічної разової грошової допомоги як учаснику бойових дій у 2016 році в розмірі 920,00 грн та невиплати такої допомоги в розмірі 5650,00 грн;

- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок щорічної разової грошової допомоги як учаснику бойових дій відповідно до частини 5 статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", виплативши різницю в розмірі 4730,00 грн.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 5 жовтня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2017 року, позовну заяву ОСОБА_2 було залишено без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.

Рішення вмотивовано тим, що позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ОСОБА_2 звернувся із касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 5 жовтня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2017 року, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що про порушення свого права на належний розмір щорічної допомоги до 5 травня за 2016 рік позивач дізнався після отримання листа управління соціальної політики Тернопільської міської ради від 28 квітня 2017 року № 2808, а тому строк на звернення до суду ним не пропущено.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 є учасником бойових дій та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни.

24 квітня 2017 року ОСОБА_2 звернувсь в управління із заявою щодо здійснення перерахунку щорічної разової грошової допомоги як інваліду війни ІІІ групи відповідно до статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та проведення виплати з урахуванням раніше виплачених сум.

Листом від 28 квітня 2017 року управлінням соціальної політики Тернопільської міської ради повідомлено, що ОСОБА_2 виплачена одноразова грошова допомога як учаснику бойових дій за 2016 рік в розмірі 920,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року № 141 (141-2016-п) .

Не погоджуючись з таким рішенням, ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом.

Відповідно до статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.

Пунктом 20 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 року № 107-VI (107-17) частину п'яту статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" викладено у такій редакції "Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України".

Статтею - 17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" передбачено, що щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12 - 16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.

Особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги. Законом України від 28 грудня 2014 року №79-VІІІ "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин" (79-19) , який набув чинності 1 січня 2015 року, розділ VІ Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України (2456-17) доповнено пунктом 26, яким встановлено, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

На виконання зазначених приписів Бюджетного кодексу України (2456-17) Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 2 березня 2016 року № 141 "Деякі питання виплати у 2016 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) і "Про жертви нацистських переслідувань" (1584-14) якою визначено, що у 2016 році виплату разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) і "Про жертви нацистських переслідувань" (1584-14) , здійснює Міністерство соціальної політики шляхом перерахування коштів на зазначені цілі структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської державних адміністрацій (далі - органи соціального захисту населення), які через відділення зв'язку або через установи банків перераховують їх на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання), у таких розмірах: учасникам бойових дій - 920,00 грн.

Відповідно до статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Аналіз наведених норм Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) свідчить про те, що законодавець передбачив, що в разі, якщо особа не знала про допущене порушення, але з певної дати повинна була про нього дізнатись, перебіг строку обчислюється саме з моменту, коли особа повинна була дізнатись про відповідне порушення її прав.

Поважними причинами пропуску строку звернення до адміністративного суду є наявність обставин, які створили об'єктивні перешкоди для звернення особи з позовом і подолання яких для цієї особи було неможливим або ускладненим.

Суд відхиляє посилання позивача про те, що строк звернення до суду ним не пропущено, так як про порушення свого права на належний розмір щорічної допомоги до 5 травня за 2016 рік він дізнався після отримання листа управління соціальної політики Тернопільської міської ради від 28 квітня 2017 року, виходячи з того, що отримавши у квітні 2016 року разову грошову допомогу до 5 травня за 2016 рік у сумі 920,00 грн, позивач міг дізнатися про порушення своїх прав. При цьому, 30 вересня 2016 року - встановлений законом кінцевий строк, до якого могла бути здійснена виплата вказаної допомоги і до якого позивач міг очікувати на отримання більшої суми, ніж була йому нарахована. Отже, перебіг строку звернення позивача до суду з даним позовом слід обраховувати з 30 вересня 2016 року.

Враховуючи, що перебіг строку звернення позивача до суду з даним позовом слід обраховувати з 30 вересня 2016 року, а позивач із зазначеним позовом звернувся 23 червня 2017 року, тобто з пропуском встановленого строку звернення до суду, не довівши поважності причин пропуску цього строку, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов вірного висновку, залишивши позовну заяву без розгляду.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в них повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновок судів щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги його не спростовують.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 5 жовтня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2017 року - без змін.