405/3663/13-а Про скасування вимоги та постанови відділу примусового виконання рішень про накладення штрафу - 24.01.2018 Прийняття

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в місті Кіровограді Кіровоградської області на постанову Ленінського районного суду міста Кіровограда від 19 серпня 2013 року ( головуючий суддя - Шевченко І.М.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2014 року ( головуючий суддя - Сафронова С.В., судді : Чепурнов Д.В., Поплавський В.Ю.)

у справі № 405/3663/13-а

за позовом управління Пенсійного фонду України в місті Кіровограді Кіровоградської області

до відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області

треті особи: заступник начальника відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області Бондарь Даніела Новрузівна та заступник начальника відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області Козирькова Людмила Йосипівна

про скасування вимоги та постанови про накладення штрафу, -

Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді Кіровоградській області (далі по тексту - Управління, позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Кіровоградської області (далі по тексту - відповідач), в якому просить:

- скасувати вимогу підрозділу примусового виконання рішень управління юстиції державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області, підписану заступником начальника відділу Бондарь Д.Н. від 11.01.2013 року № 12216;

- скасувати постанову підрозділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області, підписану заступником начальника відділу Бондарь Д.Н. про накладення штрафу ВП № 32642194 від 10.04.2013 року у розмірі 680,00 грн. по виконанню виконавчого листа № 2а-460/12, виданого Ленінським районним судом м. Кіровограда щодо зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді здійснити перерахунок та виплату Козирьковій Людмилі Йосипівні підвищення до пенсії згідно статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" за період з 07 грудня 2008 р. по 31 грудня 2008 року та 01 січня 2009 року в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, з урахуванням різниці, яка була виплачена у ці періоди.

Постановою Ленінського районного суду м.Кіровограда від 19 серпня 2013 року, яку залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2014 року в задоволені позовних вимог відмовлено в повному обсязі.

Не погоджуючись з вищенаведеними рішеннями судів, позивач звернувся до суду з касаційною скаргою в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та постановити нове, яким задовольнити позовні вимоги. Свої вимоги обґрунтовує тим, що суд першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Скаржник вказує на те, що виплата заборгованих коштів відбувається тільки за рахунок бюджетних асигнувань, а через відсутність коштів відповідного бюджетного призначення він не може здійснити відповідні виплати. Судами попередніх інстанцій не було враховано той факт, що здійснення виплат категорії "діти війни" відбувається виключно за рахунок коштів Державного бюджету України, а не з коштів Пенсійного фонду України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає необхідним касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді Кіровоградській області -задовольнити, постанову Ленінського районного суду м.Кіровограда від 19 серпня 2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2014 року - скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог, виходячи із наступного.

Приймаючи рішення про відмову в задоволені позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відсутність бюджетних призначень для забезпечення виконання судових рішень та коштів на його рахунку не є поважною причиною невиконання рішення суду та підставою для задоволення адміністративного позову.

Аналіз наведених рішень судів попередніх інстанцій дає підстави вважати, що вони невірно застосували положення Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV "Про виконавче провадження" (606-14) (далі Закон № 606-XIV (606-14) ).

Згідно із частинами першою та другою статті 75 Закону № 606-XIV після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобовязує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення.

Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше пяти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення суду.

Згідно із частиною першою статті 89 Закону № 606-XIV у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобовязує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника юридичну особу від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Згідно з пунктом 1.1 розділу І Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах, затвердженого постановою правління ПФУ від 30 квітня 2002 року № 8-2 (z0441-02) ( зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21 травня 2002 року за № 442/6730 (z0442-02) ; було чинним на час виникнення спірних відносин; далі Положення), управління ПФУ у районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах є органами ПФУ, підпорядкованими відповідно головним управлінням ПФУ в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему територіальних органів ПФУ.

Відповідно до підпункту 4 пункту 2.1 та підпункту 2 пункту 2.2 розділу ІІ Положення основним завданням Управління, крім іншого, є забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів ПФУ та інших джерел, визначених законодавством. Управління відповідно до покладених на нього завдань планує доходи та видатки коштів ПФУ в районі (місті), у межах своєї компетенції забезпечує виконання бюджету ПФУ.

На підставі аналізу зазначених норм права колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про те, що невиконання судового рішення Управлінням в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.

Оскільки у справі, що розглядається, суди попередніх інстанцій при ухваленні судових рішень неправильно застосували норми матеріального права щодо спірних правовідносин, то усі постановлені у справі рішення підлягають скасуванню з ухваленням відповідно до вимог частини 1 статті 351 КАС нового судового рішення.

Керуючисьстаттями 341, 345, п.3ч.1ст. 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді Кіровоградській області - задовольнити.

Постанову Ленінського районного суду м.Кіровограда від 19 серпня 2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2014 року у справі № 405/3663/13-а - скасувати.

Позов управління Пенсійного фонду України в м. Орджонікідзе Дніпропетровської області - задовольнити.

Вимогу підрозділу примусового виконання рішень управління юстиції державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області, підписану заступником начальника відділу Бондарь Д.Н. від 11.01.2013 року № 12216 - скасувати.

Постанову підрозділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області, підписану заступником начальника відділу

Бондарь Д.Н. про накладення штрафу ВП № 32642194 від 10.04.2013 року у розмірі 680,00 грн. по виконанню виконавчого листа № 2а-460/12, виданого Ленінським районним судом м. Кіровограда щодо зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді здійснити перерахунок та виплату Козирьковій Людмилі Йосипівні підвищення до пенсії згідно статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" за період з 07 грудня 2008 р. по 31 грудня 2008 року та 01 січня 2009 року в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, з урахуванням різниці, яка була виплачена у ці періоди - скасувати.