459/1779/17 Про встановлення факту, що має юридичне значення - 20.03.2019 Прийняття

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Журавель В. І. (суддя-доповідач), АнтоненкоН. О., Крата В. І.,

учасники справи:

заявник - ОСОБА_4,

заінтересована особа - Червоноградська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби України у Львівській області,

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Червоноградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Львівській області на рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 27 листопада 2017 року у складі судді Кріля М. Д. та постанову апеляційного суду Львівської області від 29 березня 2018 року у складі колегії суддів: Крайник Н. П., Мельничук О. Я., Савуляка Р. В.,

Описова частина

Короткий зміст вимог заяви

У липні 2017 року ОСОБА_4 звернулася до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересована особа - Червоноградська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби України у Львівській області (далі - Червоноградська ОДПІ ГУ ДФС України у Львівській області), у якій просила встановити факт, що вона є онукою ОСОБА_5

Вимоги обґрунтовувала тим, що вона є дочкою ОСОБА_6

Згідно зі свідоцтвом про шлюб від 13 квітня 2014 року її прізвище змінено на "ОСОБА_4".

У свідоцтві про народження батька було допущено помилку, а саме: вказано ім'я його матері "ОСОБА_5" замість правильного "ОСОБА_5".

05 липня 2017 року її баба ОСОБА_5 подарувала їй квартиру АДРЕСА_1

У зв'язку з наявністю розбіжності в імені дарувальника (ОСОБА_5) у договорі дарування від 05 липня 2017 року та імені матері її батька у свідоцтві про його народження (ОСОБА_5) неможливо встановити родинні відносини між нею і її бабою.

У зв'язку з наведеним просила заяву задовольнити.

Короткий зміст рішення суду та постанови судів попередніх інстанцій

Рішенням Червоноградського міського суду Львівської області від 27 листопада 2017 року, залишеним без змін постановою апеляційного суду Львівської області від 29 березня 2018 року, заяву ОСОБА_4 задоволено.

Установлено факт родинних відносин між ОСОБА_5 та ОСОБА_4, а саме: те, що ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, є бабою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, по лінії батька.

Суди виходили з необхідності встановлення зазначеного факту, на підтвердження якого заявник надала достатні докази.

При цьому суди зробили висновки про відсутність спору про право.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У червні 2018 року до суду касаційної інстанції від Червоноградської ОДПІ ГУ ДФС України у Львівській області надійшла касаційна скарга, у якій її представник, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржені судові рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні заяви про встановлення факту, що має юридичне значення.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 22 червня 2018 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Зазначає, що суди не звернули увагу на те, що свідоцтво про народження видають органи реєстрації актів цивільного стану.

При отриманні свідоцтва про народження свого сина ОСОБА_5 повинна була звернутися саме до цих органів із відповідною заявою про виправлення описки у написанні її імені.

На переконання заявника, підстав для встановлення факту родинних відносин немає.

Короткий зміст доводів відзиву

Від ОСОБА_4 надійшов відзив, у якому вона просить касаційну скаргу Червоноградської ОДПІ ГУ ДФС України у Львівській області залишити без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін, вважаючи їх законними та обґрунтованими.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2

Відповідно до актового запису про народження її батьками є ОСОБА_6 та ОСОБА_9

Згідно зі свідоцтвом про шлюб від 13 березня 2014 року ОСОБА_10 і ОСОБА_4 зареєстрували шлюб, останній присвоєно прізвище "ОСОБА_4".

Відповідно до свідоцтва про народження батька заявника ОСОБА_6 від 22 квітня 1970 року, який народився ІНФОРМАЦІЯ_3, його батьками є ОСОБА_11 та ОСОБА_7

У свідоцтві про народження баби заявника ОСОБА_5. від 01 червня 1954 року, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1, її ім'я вказано як ОСОБА_5.

Її прізвище після реєстрації шлюбу змінено на "ОСОБА_5".

Крім того, написання імені баби ОСОБА_4 як "ОСОБА_5" підтверджується копіями: паспорта громадянина України НОМЕР_1, виданого 19 лютого 2001 року Кам'янка-Бузьким РВ УМВС України у Львівській області; паспорта громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_2 від 18 липня 2001 року; картки фізичної особи-платника податків, виданої 14 лютого 2006 року Кам'янка-Бузькою МДПІ, про присвоєння ідентифікаційного номеру.

Відповідно до умов договору дарування квартири від 06 липня 2017 року ОСОБА_5 подарувала ОСОБА_4 квартиру АДРЕСА_1

ОСОБА_4 звернулася до суду з даною заявою, посилаючись на те, що встановлення факту родинних відносин необхідне їй для визначення нульової відсоткової ставки при здійсненні оподаткування об'єкта дарування для родичів другого ступеня спорідненості.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржених судових рішень.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Наведені в касаційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосування норми права

Відповідно до частини першої статті 256 ЦПК України (в редакції, чинній на час розгляду справи в суді першої інстанції) суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки.

Суд не може відмовити в розгляді заяви про встановлення факту родинних відносин з мотивів, що заявник може вирішити це питання шляхом встановлення неправильності запису в актах цивільного стану.

Установивши, що ОСОБА_4 є онукою ОСОБА_5, однак у свідоцтві про народження сина останньої (батька заявника) вказане неповне її ім'я, суди попередніх інстанцій зробили обґрунтовані висновки про задоволення заяви про встановлення факту родинних відносин.

Суди правильно зазначили, що даному випадку для заявника не існує іншого способу захисту свого права, крім того, який нею обрано.

Колегія відхиляє аргументи касаційної скарги про те, що ОСОБА_5 самостійно повинна звернутися до відповідних органів реєстрації актів цивільного стану з заявою про внесення змін до актових записів, оскільки таке звернення може мати місце лише за особистою заявою особи, щодо якої такий запис вчинено (в цьому випадку за заявою батька ОСОБА_4).

Інші доводи на законність та обґрунтованість оскаржених судових рішень не впливають, висновків судів не спростовують.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшла висновку про необхідність залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржених судових рішень - без змін.

Керуючись статтями 400, 410, 416, 417 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Червоноградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Львівській областізалишити без задоволення.

Рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 27 листопада 2017 року та постанову апеляційного суду Львівської області від 29 березня 2018 року залишити без змін.