353/23/17 Про стягнення пенсійних виплат, отриманих без достатніх правових підстав - 18.03.2019 Прийняття

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Черняк Ю. В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., ЛуспеникаД.Д.,

учасники справи:

позивач - Тлумацьке об'єднанне управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області,

відповідач - ОСОБА_4,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Тлумацького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області на рішення Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 10 травня 2017 року у складі судді Лущак Н. І. та ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 13 червня 2017 року у складі колегії суддів: Пнівчук О. В., Беркій О. Ю., Василишин Л. В.,

У січні 2017 року Тлумацьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області звернулося до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення пенсійних виплат, отриманих без достатніх правових підстав.

Позов мотивовано тим, що ОСОБА_4 21 січня 2014 року призначено пенсію за віком, як дружині померлого військовозобов'язаного учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції на підставі її заяви та доданих документів, з 16 січня 2014 року.

За наслідками перевірки пенсійної справи ОСОБА_4 на адресу Тлумацького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області надійшов лист Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 22 липня 2016 року № 4824/03, яким встановлено, що ОСОБА_4 відповідно до положень статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" не має права на достроковий вихід на пенсію. Таким чином, з 16 січня 2014 року по 22 серпня 2016 року ОСОБА_4 отримано 18 642 грн 55 коп. без достатніх правових підстав.

Ураховуючи викладене, Тлумацьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області просило стягнути з ОСОБА_4 на його користь безпідставно отримані виплати.

Рішенням Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 10 травня 2017 року у задоволенні позову Тлумацького об'єднання управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що виплачена відповідачу пенсія отримана нею безпідставно, проте вона не підлягає поверненню на підставі статті 1215 ЦК України, згідно з якою за відсутності факту недобросовісного набуття відповідачем грошових коштів, які є пенсійною виплатою, і за відсутності рахункової помилки в обчисленнях, виплачена відповідачу сума пенсії поверненню не підлягає.

Ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 13 червня 2017 року апеляційну скаргу Тлумацького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області залишено без задоволення. Рішення Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 10 травня 2017 року залишено без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що оскільки Фондом заявлено вимоги на підставі статті 1212 ЦК України, то грошові кошти, виплачені ОСОБА_4, не підлягають поверненню, так як позивачем не доведено, що їх виплата була проведена унаслідок рахункової помилки Фонду або недобросовісних дій ОСОБА_4

У серпні 2017 року Тлумацьке об'єднанне управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди безпідставно не застосували частину першу статті 50 Закону України "Про пенсійне забезпечення", згідно з якою суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі.

21 травня 2018 року справу передано до Верховного Суду.

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до протоколу Управлінням Пенсійного фонду України в Тлумацькому районі від 21 січня 2014 року № 50 ОСОБА_4 з 16 січня 2014 року призначено пенсію за віком, як дружині померлого військовослужбовця учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції (а.с. 5).

За результатами перевірки пенсійної справи ОСОБА_4 Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області листом від 22 липня 2016 року № 4824/03 повідомило Тлумацьке об'єднане управління Пенсійного фонду України про те, що ОСОБА_4 відповідно до статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" не мала права на призначення дострокової пенсії за віком, як дружина померлого військовозобов'язаного учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції, який був призваний на спеціальні військові збори.

У зв'язку з цим розпорядженням Тлумацького об'єднаногоуправління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області від 26 липня 2016 року № 137505 ОСОБА_4 переведено на пенсію за віком з 23 січня 2015 року (а.с. 7).

Згідно розрахунку, представленого Тлумацьким об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України, переплата пенсії по пенсійній справі № 137505 ОСОБА_4 за період з січня 2015 року по серпень 2016 року становить 18 642 грн 55 коп (а.с. 8).

Встановлено, що ОСОБА_4 не погоджується на повернення зазначеної суми пенсії, про що подала позивачу заяву (а.с. 10).

Загальні підстави для виникнення зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України (435-15) .

Відповідно до частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Позивач зазначає вказану норму права, але не враховує, що вона застосовується у системному зв'язку з іншими нормами права.

Так, стаття 1215 ЦК України встановлює випадки, коли набуте особою без достатньої правової підстави майно за рахунок іншої особи не підлягає поверненню.

Не підлягають поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача (частина перша статті 1215 ЦК України).

Отже, закон встановлює два виключення із цього правила: по-перше, якщо виплата вказаних платежів є результатом рахункової помилки з боку особи, яка проводила цю виплату; по-друге, у разі недобросовісності з боку набувача.

Правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються.

Вирішуючи спір, суди попередніх інстанцій, врахувавши наведені вище норми права та обставини справи, належним чином дослідивши та давши оцінку поданим сторонами доказам, дійшли правильного висновку про те, що пенсія не підлягає поверненню, оскільки відсутні докази рахункової помилки із боку позивача чи зловживання або недобросовісність відповідача.

Доводи касаційної скарги Тлумацького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області не дають підстав для висновку, що оскаржувані рішення постановлені без додержання норм матеріального і процесуального права та зводяться до переоцінки доказів у справі, що відповідно до положень статті 400 ЦПК України знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

За наслідками розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції приймає постанову відповідно до правил, встановлених статтею 35 та главою 9 розділу III цього Кодексу, з особливостями, зазначеними у статті 416 цього Кодексу (частина перша статті 415 ЦПК України).

Згідно зі статтею 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Керуючись статтями 400, 401, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Тлумацького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області залишити без задоволення.

Рішення Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 10 травня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 13 червня 2017 року залишити без змін.