585/112/15-ц Про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки - 13.03.2019 Прийняття

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги ОСОБА_4 та адвоката ОСОБА_5, ОСОБА_6 - Яковця Євгенія Олександровича на рішення Апеляційного суду Сумської області від 25 жовтня 2016 року у складі колегії суддів: Шевченка В. А., Бойка В. Б., Семеній Л. І.,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

У січні 2015 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до Роменської міської ради Сумської області, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки.

Позовна заява мотивована тим, що підставі державного акта на право власності на земельну ділянку НОМЕР_5 від 15 лютого 2007 року їй належить земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0, 0130 га на АДРЕСА_1.

ОСОБА_5 та ОСОБА_6 згідно з державними актами від 15 липня 2011 року НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3 та НОМЕР_4 належать на праві власності земельні ділянки площею 0,0098 га і 0,0012 га за цією ж адресою й за таким же цільовим призначенням.

Однак, при прийнятті рішення від 25 лютого 2011 року, на підставі якого відповідачам були видані зазначені акти, Роменською міською радою були порушені вимоги чинного законодавства України щодо виготовлення та погодження проектів відведення земельних ділянок і їх меж із суміжними власниками й визначеними законом органами.

Крім того, при встановленні меж земельних ділянок співвласників - відповідачів не враховано нормативи щодо забезпечення мінімальної відстані від краю суміжних ділянок, унаслідок чого стіна законно зведеної нею прибудови до її квартири АДРЕСА_1 знаходиться на самій межі спірних ділянок, що було виявлено при складанні акта обстеження земельної ділянки від 12 березня 2013 року.

Посилаючись на викладене, позивач просила:

визнати незаконним і скасувати рішення Роменської міської ради від 25 лютого 2011 року "Про затвердження проектів землеустрою про відведення земельних ділянок та технічної документації із землеустрою" в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку ОСОБА_5 та ОСОБА_6, і надання їм у спільну часткову власність земельної ділянки від площі 0, 0110 за адресою АДРЕСА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд;

визнати недійсними видані відповідачам державні акти на право власності на земельні ділянки НОМЕР_1 та НОМЕР_2 від 15 липня 2011 року.

У лютому 2015 року ОСОБА_5, ОСОБА_6 звернулися до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_4, Роменської міської ради Сумської області, треті особи: ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, про визнання недійсними, скасування рішення та державного акта на право власності на земельні ділянки.

Зустрічна позовна заява мотивована тим, що вони є співвласниками земельних ділянок площами 0, 0098 га та 0, 0012 га на АДРЕСА_1, що підтверджується державними актами від 15 липня 2011 року НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3 та НОМЕР_4.

ОСОБА_4 відповідно до державного акта від 15 лютого 2007 року НОМЕР_5, виданого на підставі рішення Роменської міської ради "Про затвердження проектів із землеустрою щодо відведення земельних ділянок та технічної документації із землеустрою" від 30 листопада 2006 року, є власником земельної ділянки загальною площею 0, 0130 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за цією ж адресою.

Пунктом 8 цього рішення затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, зокрема, ОСОБА_4, а пунктом 8.1 - надано їй у спільну часткову власність зазначену вище земельну ділянку площею 0,0130 га.

У той же час, з огляду на положення статті 42 ЗК України, ця земельна ділянка не могла передаватися ОСОБА_4 у приватну власність, оскільки у разі приватизації земельної ділянки багатоквартирного жилого будинку вона передається безоплатно лише у власність об'єднання співвласників цього будинку.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ СУДОВИХ РІШЕНЬ

Рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 14 вересня 2016 року у задоволені позовів відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивачем за первісним позовом не надано належних доказів на підтвердження заявлених вимог, а у задоволенні зустрічного позову слід відмовити у зв'язку з пропуском строку позовної давності, встановленого статтею 257 ЦК України.

Рішенням Апеляційного суду Сумської області від 25 жовтня 2016 року рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 14 вересня 2016 року скасовано та ухвалено нове рішення.

Позов ОСОБА_4 задоволено. Визнано незаконним і скасовано рішення Роменської міської ради Сумської області від 25 лютого 2011 року "Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та технічної документації із землеустрою" в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку ОСОБА_5 та ОСОБА_6, і надання їм у спільну часткову власність земельної ділянки від площі 0, 0110 га за адресою АДРЕСА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.

Визнано недійсними видані ОСОБА_5 та ОСОБА_6державні акти на право власності на земельні ділянки НОМЕР_1 та НОМЕР_2 від 15 липня 2011 року.

Визнано недійсними та скасовано пункт 8 рішення Роменської міської ради Сумської області від 30 листопада 2006 року "Про затвердження проектів із землеустрою щодо відведення земельних ділянок та технічної документації із землеустрою" в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право ОСОБА_4 на земельну ділянку та пункт 8.1 цього рішення в частині надання їй у спільну часткову власність земельної ділянки площею 0, 0130 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.

Визнано недійсним та скасовано, виданий ОСОБА_4державний акт на право власності на земельну ділянку НОМЕР_5 від 15 лютого 2007 року.

Стягнуто з Роменської міської ради Сумської області, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4по 81,20 грн сплаченого нею судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції та по 89,32 грн судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги.

Стягнуто з ОСОБА_4, Роменської міської ради Сумської області на користь ОСОБА_6, ОСОБА_5 по 60,90 грн кожній судового збору, сплаченого ними за розгляд справи в суді першої інстанції, а також по 60,90 грн судового збору, сплаченого ними за подання апеляційної скарги.

Стягнуто з ОСОБА_6 та ОСОБА_5 по 12,18 грн недоплаченого судового збору за подання апеляційної скарги на користь держави.

Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що земельна ділянка, на якій розташований багатоквартирний житловий будинок, може бути передана об'єднанню співвласників багатоквартирного житлового будинку в спільну часткову власність як єдиний об'єкт права власності, при цьому поділ такої земельної ділянки чи виділ окремої частини законодавством не передбачений. Порядок володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, визначено положеннями статті 88 ЗК України.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ КАСАЦІЙНИХ СКАРГ

У касаційній скарзі, поданій у листопаді 2016 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати рішення апеляційного суду в частині задоволення зустрічного позову та залишити в силі в цій частині рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційним судом безпідставно відхилено її доводи щодо пропуску відповідачами строку позовної давності, оскільки з 15 липня 2011 року їм було відомо, що вона є власником суміжної земельної ділянки, тому вони могли звернутися за захистом своїх прав у спосіб, передбачений статтею 152 ЗК України, у межах строку позовної давності.

Також у листопаді 2016 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ із касаційною скаргою звернувся адвокат ЯковецьЄ. О. в інтересах ОСОБА_6 та ОСОБА_5., в якій посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення апеляційного суду в частині задоволення первісного позову та залишити в силі в цій частині рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційним судом застосовано до спірних правовідносин норми статей 42, 88 ЗК України без урахування, що будинок АДРЕСА_1 визнаний багатоквартирним на підставі рішення апеляційного суду Сумської області лише з 09 березня 2016 року. Крім того, апеляційний суд, задовольняючи первісний позов, вийшов за межі позовних вимог ОСОБА_4, яка таких позовних вимог не заявляла, що є порушенням принципу диспозитивності.

АРГУМЕНТИ ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

У запереченнях на касаційну скаргу адвокат ОСОБА_5 та ОСОБА_6 - Яковець Є. О. зазначав, що доводи касаційної скарги є необґрунтованими, оскільки про порушення своїх прав вони дізналися лише у 2014 році під час розгляду справи № 585/453/14-ц, зокрема після ознайомлення з висновком судової будівельно-технічної експертизи № 504/505, складеним 15 вересня 2014 року, тому підстав для застосування строку позовної давності немає.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційні скарги задоволенню не підлягають.

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Судами установлено, що сторони проживають у будинку АДРЕСА_1 належить ОСОБА_6 та ОСОБА_5, а квартира № 3 - ОСОБА_4 (т. 1 а. с. 44, 45, 98, 99).

Пунктом 8 рішення Роменської міської Ради Сумської області від 30 листопада 2006 року затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, які посвідчують право на земельні ділянки на АДРЕСА_1 ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд; ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 - для комерційного використання (роздрібної торгівлі).

Пунктом 8.1 цього рішення надано у спільну часткову власність ОСОБА_4 земельну ділянку площею 0,0130 га на АДРЕСА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (т. 1 а. с. 75).

На підставі державного акта про право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_5 від 15 лютого 2007 року ОСОБА_4 на праві власності належить земельна ділянка площею 0,0130 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 (т. 1 а. с. 76).

Рішенням архітектурно-містобудівної ради від 02 липня 2010 року погоджено проект житлової прибудови до житлової квартири АДРЕСА_1 (т. 1 а. с. 28), а рішенням виконавчого комітету Роменської міської ради № 174 "Про розгляд питань будівництва та архітектури" від 18 серпня 2010 року ОСОБА_4 було дозволено будівництво прибудови (т. 1 а. с. 36).

20 жовтня 2010 року в Інспекції ДАБК у Сумській області зареєстроване повідомлення ОСОБА_4 про початок виконання будівельних робіт з будівництва прибудови до житлової квартири АДРЕСА_1, а 03 лютого 2011 року зареєстровано декларацію про готовність об'єкта до експлуатації (т. 1 а. с. 36 зв., 37, 38-40).

Рішенням Роменської міської ради від 24 грудня 2010 року ОСОБА_5, ОСОБА_6 надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку на АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (т. 1 а. с. 17).

Рішенням Роменської міської ради "Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та технічної документації із землеустрою" від 25 лютого 2011 року затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності наземельну ділянку ОСОБА_5. та ОСОБА_6, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд та надано у спільну часткову власність земельну ділянку від площі 0,0110 га на АДРЕСА_1 (т. 1 а. с. 21).

На підставі вказаного рішення ОСОБА_5 та ОСОБА_6 видано державні акти НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3 та НОМЕР_4 від 15 липня 2011 року про право власності на земельні ділянки площами 0, 0098 га та 0, 0012 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 Сумської області (т. 1 а. с. 22 -25)

Технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд ОСОБА_5 і ОСОБА_6 на АДРЕСА_1 виготовлена ТОВ "ГЕОПРОЕКТ" в 2011 році зі складанням акта про встановлення в натурі (на місцевості) меж земельних ділянок та передачі межових знаків від 10 січня 2011 року (т. 1 а. с. 14-18, 19).

З акту обстеження земельної ділянки від 12 березня 2013 року № 25, складеного головним спеціалістом - державним інспектором сільського господарства Управління контролю за використанням і охороною земель Державної інспекції сільського господарства в Сумській області ОСОБА_16, головним спеціалістом відділу землеустрою, охорони та ринку земель Управління Держземагенства у Роменському районі Сумської області ОСОБА_17, за участю ОСОБА_4, слідує, що земельні ділянки сторін є суміжними; при виготовленні технічної документації не враховано нормативи щодо забезпечення мінімальної відстані від краю (смуги) суміжних ділянок (0,5-1 м); на земельній ділянці ОСОБА_4 розміщується об'єкт завершеного будівництва - трикімнатна квартира, прилягаюча стіна якої розташована по межі з ділянкою суміжних землевласників ОСОБА_6 і ОСОБА_5; факту перетинання (накладання) суміжних земельних ділянок приватної власності не виявлено (а. с. 41-42).

У частинах шостій, дев'ятій статті 118 ЗК України зазначено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У заяві зазначаються бажані розміри та мета її використання.

Проект відведення земельної ділянки погоджується з органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури і охорони культурної спадщини та подається на розгляд відповідних місцевої державної адміністрації або органу місцевого самоврядування.

Право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України (стаття 126 ЗК України).

Відповідно до пункту 1.12 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі (в редакції, яка була чинною на час надання сторонам земельних ділянок) складання державного акта на право власності на земельну ділянку або право постійного користування земельною ділянкою при передачі або наданні земельних ділянок громадянам, підприємствам, установам, організаціям та об'єднанням громадян всіх видів проводиться після перенесення в натуру (на місцевість) меж земельної ділянки та закріплення їх довгостроковими межовими знаками встановленого зразка за затвердженим в установленому порядку проектом відведення цієї ділянки.

Разом з цим, матеріали справи не містять даних, що відповідні проекти відведення сторонами виготовлялися і у встановленому законом порядку були погоджені і затверджені.

Як передбачено частинами другою-четвертою статті 42 ЗК України, у разі приватизації громадянами багатоквартирного житлового будинку відповідна земельна ділянка (прибудинкова територія) може передаватися безоплатно у власність або надаватися у користування об'єднанню власників.

Порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначається співвласниками.

Розміри та конфігурація земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них

будівлі, споруди та прибудинкові території, визначаються на підставі відповідної землевпорядної документації.

З аналізу цільового призначення земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні будинки, та норм статті 42 ЗК України випливає, що в разі приватизації громадянами квартир у такому будинку земельна ділянка як така, що входить у житловий комплекс, може передаватися безоплатно у власність або надаватися в користування лише об'єднанню співвласників будинку, створеному відповідно до Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" (2866-14) , в порядку, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2002 року № 1521 "Про реалізацію Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" (1521-2002-п) .

В такому разі земельна ділянка належить співвласникам житлового будинку на праві спільної сумісної власності та разом із загальним майном і неподільною часткою житлового комплексу (допоміжні приміщення, конструктивні елементи будинку, його технічне обладнання) є майном співвласників, які визначають порядок його використання.

Апеляційний суд, посилаючись на наведені норми матеріального права та обставини справи дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позовів, оскільки рішення Роменської міської ради прийняті з порушення норм земельного законодавства, а відповідно є недійсними і видані сторонам державні акти на право власності на земельні ділянки.

Доводи касаційної скарги ОСОБА_4 щодо пропуску відповідачами строку позовної давності є аналогічними доводам її апеляційної скарги, яким апеляційним судом відповідно до вимог норм 212 ЦПК України (1618-15) надано оцінку.

Доводи касаційної скарги адвоката Яковця Є. О., що на час видачі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 державних актів, будинок АДРЕСА_1 не мав статуту багатоквартирного, є безпідставними та не ґрунтуються на встановлених судами обставинах справи.

Відповідно до положень Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" (417-19) , ДБН В.2.2.-15-2005 "Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення" багатоквартирний будинок - житловий будинок, в якому розташовано три чи більше квартири; спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія.

Як убачається з матеріалів справи, крім сторін у справі, співвласниками квартир у будинку АДРЕСА_1 є також треті особи у справі, що свідчить про те, що в цьому будинку розташовано більш ніж три квартири.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вірно вважав, що будинок АДРЕСА_1 є багатоквартирним.

Інші доводи касаційних скарг зводяться до незгоди з висновками апеляційного суду стосовно встановлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судами попередніх інстанцій, які їх обґрунтовано спростували.

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ КАСАЦІЙНИХ СКАРГ

Таким чином, апеляційний суд правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку згідно зі статтями 57- 60, 212 ЦПК України 2004 року, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення.

Частиною першою статті 410 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.