463/3237/16 Про визнання припиненими зобов'язання за іпотечним договором - 06.02.2019 Прийняття

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "ДельтаБанк" на рішення апеляційного суду Львівської області у складі колегії суддів: Шеремети Н. О., Ванівського О. М., Цяцяка Р. П. від 23 червня 2017 року,

Підпунктом 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України (1618-15) у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

1.Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2016 року ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до публічного акціонерного товариства "ДельтаБанк" (далі - ПАТ "ДельтаБанк"), третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю "СП Галтекс" (далі - ТОВ "СП Галтекс"), у якому з урахуванням уточнення позовних вимог просили визнати зобов'язання за іпотечним договором, посвідченим приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Лаврик Т. Я. 26 грудня 2012 року за реєстровим № 12528, припиненими; зобов'язати державного реєстратора провести виключення з реєстру заборон та зняти заборону відчуження квартири АДРЕСА_1, належну позивачам; припинити обтяження квартири забороною та припинити іпотеку на зазначену квартиру в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, провести державну реєстрацію припинення обтяження квартири забороною з номером запису 13444801 та припинення іпотеки з номером запису 13444897.

Позовна заява мотивована тим, що рішення Господарського суду Львівської області від 08 грудня 2015 року, залишене без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 16 лютого 2016 року, про стягнення з ТОВ "СП Галтекс" заборгованості за кредитним договором, забезпеченим вказаною іпотекою, добровільно виконане боржником 14 квітня 2016 року. В подальшому, у зв'язку з добровільним виконанням боржником рішення суду про стягнення заборгованості, рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 01 червня 2016 року відмовлено в задоволенні позову ПАТ "ДельтаБанк" про звернення стягнення на предмет іпотеки. Вважають, що сума заборгованості, яка встановлена судовим рішенням є безспірною і оскільки вона погашена добровільно, кредитний договір є припиненим. Відповідно, припиненим є й іпотечний договір, що укладений в якості забезпечення виконання основного зобов'язання, у зв'язку з чим позивачі звернулися до суду з указаним позовом.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 11 листопада 2016 року та додатковим рішенням цього ж суду від 10 січня 2017 року у задоволенні позову ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_2 відмовлено.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що оскільки право вимоги кредитора існує до моменту фактичного виконання грошового зобов'язання і станом на 06 жовтня 2016 року заборгованість зі сплати процентів за користування кредитними коштами та штрафні санкції за неналежне виконання боржником грошового зобов'язання становить 370 335,23 грн, то основне зобов'язання боржником не виконане в повному обсязі, а тому відсутні правові підстави для припинення іпотечного договору.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Рішенням апеляційного суду Львівської області від 23 червня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Личаківського районного суду м. Львова від 11 листопада 2016 року та апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_5 на додаткове рішення Личаківського районного суду м. Львова від 10 січня 2017 року задоволено частково. Рішення Личаківського районного суду м. Львова від 11 листопада 2016 року і додаткове рішення цього ж суду від 10 січня 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову.

Визнано зобов'язання ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_2 перед ПАТ "ДельтаБанк" за іпотечним договором від 26 грудня 2012 року, посвідченим приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ЛаврикТ. Я. за реєстровим № 12528, припиненими.

Припинено в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно заборону (з номером запису 13444801) квартири АДРЕСА_1 та припинено іпотеку (з номером запису 13444897) на зазначену квартиру.

У задоволенні решти позову відмовлено.

Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що оскільки основне зобов'язання боржником ТОВ "СП Галтекс" за кредитним договором від 26 грудня 2012 року припинилось виконанням, проведеним 14 квітня 2016 року належним чином, то похідна від нього іпотека за договором іпотеки від 26 грудня 2012 року згідно зі статтею 17 Закону України "Про іпотеку"також припинилась. Тому підстави для подальшої заборони на відчуження іпотечного майна відсутні, в зв'язку з чим така заборона підлягає припиненню.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У липні 2017 року ПАТ "ДельтаБанк" подало касаційну скаргу до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення апеляційного суду, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, та залишити в силі судові рішення суду першої інстанції.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 липня 2017 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 463/3237/16 з Личаківського районного суду м. Львова.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Указана справа передана до Верховного Суду.

Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 09 січня 2019 року справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 до ПАТ "ДельтаБанк", третя особа - ТОВ "СП Галтекс", про зобовязння вчинити певні дії призначено до судового розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанцій не з'ясував всіх фактичних обставин справи; не врахував, що боржник сплатив стягнуту рішенням Господарського суду Львівської області від 08 грудня 2015 року заборгованість за кредитним договором лише через п'ять місяців - 14 квітня 2016 року, тому станом на 06 жовтня 2016 року існує заборгованість за пенею за несвоєчасне повернення кредиту та відсотків, 3% річних від суми простроченого кредиту та відсотків, простроченими відсотками за кредитним договором та штрафу, тому основне зобов'язання не виконано в повному обсязі, а відтак відсутні правові підстави для визнання іпотеки припиненою та зняття обтяження іпотечного майна. Зазначав, що припинення зобов'язання можливе за умови його належного виконання, яке проведено належним чином, а часткова сплата заборгованості за кредитним договором не є підставою для припинення іпотеки, якою забезпечується виконання зобов'язання.

У вересні 2017 року до касаційного суду надійшли заперечення ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_2 на касаційну скаргу, у яких, посилаючись на безпідставність доводів касаційної скарги та законність і обґрунтованість ухваленого у справі рішення апеляційного суду, позивачі просять касаційну скаргу відхилити, а рішення апеляційного суду залишити без змін.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Суд установив, що 26 грудня 2012 року між ПАТ "ДельтаБанк" та ТОВ "СП Галтекс" було укладено кредитний договір на суму 647 000 грн з обов'язком повернення коштів не пізніше 26 грудня 2015 року та платою за користування кредитними коштами 26,99 % річних.

Цього ж дня, із метою забезпечення вказаного зобов'язання між ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ПАТ "ДельтаБанк" було укладено договір іпотеки, відповідно до умов якого позивачі передали в іпотеку банку належну їм квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 102,9 кв. м.

У зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за кредитним договором від 26 грудня 2012 року, рішенням Господарського суду Львівської області від 08 грудня 2015 року у справі № 914/3057/15, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 16 лютого 2016 року, стягнуто з ТОВ "СП Галтекс" на користь банку 161 066,89 грн заборгованості за кредитом, 2 824,60 грн пені за несвоєчасне повернення кредиту, 141,23 грн 3% річних від суми простроченого кредиту, 62 598,40 грн заборгованості за процентами, 14 402,90 грн пені за несвоєчасне повернення процентів, 733,45 грн 3% річних від суми прострочених процентів, 7 764 грн штрафу.

Постановою в.о. начальника Миколаївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області від 20 травня 2016 року виконавче провадження № 50741439 щодо виконання вказаного рішення закінчено у зв'язку з його виконанням в добровільному порядку згідно платіжних доручень №№ 39, 40 від 14 квітня 2016 року.

2.Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до статей 526, 530, 610, частини першої статті 612 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно із статтею 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частиною п'ятою статті 2 Закону України "Про іпотеку" встановлено, що іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону, статті 593 ЦК України іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її; з інших підстав, передбачених цим Законом. Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Вирішуючи спір, апеляційний суд на підставі доказів, поданих сторонами, що належним чином оцінені, дійшов правильного висновку про те, що зобов'язання боржника ТОВ "СП Галтекс" з виконання кредитного договору від 26 грудня 2012 року були виконані у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" (1404-19) та у повному обсязі, отже вони припинилися відповідно до статті 599 ЦК України, а відтак припиненою є й іпотека як похідне від основного зобов'язання. З припиненням іпотеки фактично припиняється обтяження нерухомого майна іпотекою, адже правових підстав для його утримання під обтяженням немає.

Такий висновок суду ґрунтується на вимогах закону та узгоджується з матеріалами справи.

Обґрунтовуючи заперечення проти позову та підстави касаційної скарги, відповідач посилався на наявність у боржника кредитної заборгованості у зв'язку із тривалим невиконанням судового рішення про стягнення кредитної заборгованості, розмір якої станом на 06 жовтня 2016 року ставить 370 335,23 грн.

Такі доводи є безпідставними та не узгоджується з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18), відповідно до якого після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.

ПАТ "ДельтаБанк" скористалося своїм правом шляхом звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості, за результатом якого Господарським судом Львівської області від 08 грудня 2015 року у справі № 914/3057/15 ухвалено рішення про стягнення з ТОВ "СП Галтекс" на користь банку заборгованості за кредитним договором у сумі 249 531,47 грн.

За обставин добровільного виконання боржником вказаного судового рішення в повному обсязі, вимоги банку про стягнення нарахованої станом на 06 жовтня 2016 року заборгованості по цьому ж договору у вигляді пені за прострочення сплати кредиту, процентів за користування кредитним коштами та штрафу, є безпідставними.

Посилання в касаційній скарзі на те, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора не припиняє правовідносини сторін договору, тому наявна заборгованість за кредитними договорами, є необґрунтованим і спростовуються вищезазначеним.

При вирішенні справи суд апеляційної інстанції правильно визначив характер правовідносин між сторонами, застосував закон, що їх регулює, повно і всебічно дослідив матеріали справи та надав належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам.

Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту "в" пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки у задоволенні касаційної скарги відмовлено, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Головуючий	М. Є. Червинська
Судді:	Н. О. Антоненко
	В. І. Крат
	В. М. Коротун
	В. П. Курило