Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., судді Берназюка Я. О., судді Гриціва М. І., розглянувши в попередньому судовому засіданні в касаційному порядку справу за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Приморському районі міста Одеси про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, за касаційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Приморському районі міста Одеси на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Золотнікова О.С., Осіпова Ю.В., Скрипченка В.О. від 18 листопада 2015 року,

У жовтні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, у якому з урахуванням доповнень та зміни позовних вимог, просив:

визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Приморському районі міста Одеси щодо видачі розпорядження № 122645 від 29 травня 2014 року;

зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Приморському районі міста Одеси відновити з 01 квітня 2014 року виплату пенсії в розмірі, визначеному розпорядженням № 122645 від 16 січня 2014 року.

Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 23 березня 2015 року позов задоволено частково.

Скасовано розпорядження управління Пенсійного фонду України в Приморському районі міста Одеси № 122645 від 29 травня 2014 року.

Відновлено ОСОБА_2 з 1 квітня 2014 року виплату пенсії у розмірі, визначеному розпорядженням управління Пенсійного фонду України в Приморському районі міста Одеси від 16 січня 2014 року № 122645.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з необґрунтованості здійснення управлінням Пенсійного фонду України в Приморському районі міста Одеси розрахунку розміру пенсії позивача у бік її зменшення, а відтак дійшов висновку про наявність законних підстав для скасування оспорюваного розпорядження від 29 травня 2014 року № 122645 та зобов'язання відповідача виплатити позивачу з 1 квітня 2014 року пенсію у розмірі, визначеному розпорядженням відповідача від 16 січня 2014 року № 122645.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2015 року постанову суду першої інстанції скасовано.

Прийнято нову постанову про часткове задоволення позову.

Визнано протиправними та скасовано розпорядження управління Пенсійного фонду України в Приморському районі міста Одеси № 122645 від 27 лютого 2014 року.

Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Приморському районі міста Одеси відновити ОСОБА_2 з 1 квітня 2014 року виплату пенсії у розмірі, встановленому розпорядженням № 122645 від 16 січня 2014 року.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції та ухвалюючи нове судове рішення про часткове задоволення позову, апеляційний суд фактично погодився з висновком суду першої інстанції щодо наявності законних підстав для відновлення ОСОБА_2 з 01 квітня 2014 року виплату пенсії у розмірі, встановленому розпорядженням № 122645 від 16 січня 2014 року. Вийшовши за межі позовних вимог з метою повного захисту прав позивача, суд визнав протиправними та скасував розпорядження відповідача № 122645 від 27 лютого 2014 року як такі, що не відповідають вимогам чинного законодавства.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на допущені судом порушення норм матеріального та процесуального права, управління Пенсійного фонду України в Приморському районі міста Одеси звернулось із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

Касаційна скарга мотивована тим, що перерахунок розміру пенсії позивача було здійснено на законних підставах згідно постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2013 року у справі 2-а-573/11/1522.

Встановлено, що ОСОБА_2 перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Приморському районі міста Одеси, отримує пенсію за віком, та є працюючим пенсіонером.

Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 20 квітня 2011 року у справі 2-а-573/11/1522 позов ОСОБА_2 задоволено. Зобов'язано управлінні Пенсійного фонду України в Приморському районі міста Одеси призначити ОСОБА_2 пенсію з 01 січня 2010 року з використанням показника середньої заробітної плати по Україні за 2009 рік в сумі 1650,43 грн. Зобов'язано управлінні Пенсійного фонду України в Приморському районі міста Одеси здійснити ОСОБА_2 перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 01 січня 2010 року із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, яка враховується для обчислення пенсії за 2009 рік, у розмірі 1650,43 грн. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Приморському районі міста Одеси нарахувати та сплатити ОСОБА_2 компенсацію втрати частини його пенсії, яка повинна була йому сплачуватись і була недоплачена з 01 січня 2010 року внаслідок неправомірного застосування заниженого показника середньої заробітної плати, яка враховується для обчислення пенсії за 2009 року, у розмірі 1650,43 грн.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2013 року у справі 2-а-573/11/1522 постанову суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

У січні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до управлінні Пенсійного фонду України в Приморському районі міста Одеси із заявою про здійснення перерахунку розмірі пенсії в зв'язку із збільшенням набутого страхового стажу.

Розпорядженням управління Пенсійного фонду України в Приморському районі міста Одеси № 122645 від 16 січня 2014 року ОСОБА_2 здійснено перерахунок пенсії і призначено пенсію з 1 квітня 2014 року у розмірі 4828,41 грн.

27 лютого 2014 року управлінням Пенсійного фонду України в Приморському районі міста Одеси прийнято чотири розпорядження за № 122645, якими ОСОБА_2 визначено різний розмір пенсії у меншому розмірі.

На заяву ОСОБА_2 від 4 червня 2014 року щодо підстав зменшення розміру пенсії, управління Пенсійного фонду України в Приморському районі міста Одеси у листі від 17 червня 2014 року № 2233Г-11 повідомило останнього, зокрема, про те, що вказана обставина зумовлена виконанням постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2013 року у справі № 2-а-573/11/1522, у зв'язку з чим відбулось здійснення перерахунку пенсії та встановлено її розмір з 1 червня 2014 року у сумі 3947,08 грн.

ОСОБА_2, посилаючись на те, що наслідком таких дій управління Пенсійного фонду України в Приморському районі міста Одеси слугувало прийняте 29 травня 2014 року розпорядження, яким скасовано розпорядження відповідача від 27 лютого 2014 року, звернувся до суду із цим позовом.

Відповідно до абзацу 1 частини четвертої статті 42 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.

Згідно з пунктом 4.3 Розділу IV Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) , затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (z1566-05) , рішення органу про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший візується спеціалістом, який його підготував, та спеціалістом, який його перевірив. Рішення підписується начальником управління (заступником начальника управління відповідно до розподілу обов'язків) та завіряється печаткою управління.

Суд апеляційної інстанції, дослідивши матеріали пенсійної справи ОСОБА_2, встановив, що управлінням Пенсійного фонду України в Приморському районі міста Одеси оспорюване розпорядження від 29 травня 2014 року № 122645 не приймалось, що не заперечувалось останнім.

Наявна в матеріалах справи його копія є проектом, який не є належним доказом у справі, оскільки не містить відповідних реквізитів, а саме - відсутні підпис начальника управління (заступника начальника управління відповідно до розподілу обов'язків) та печатка управління.

Відповідно до частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України, чинного на час розгляду справи судами, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

У частині другій статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, чинного на час розгляду справи судами, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Встановлено, що всупереч вказаним вимогам управлінням Пенсійного фонду України в Приморському районі міста Одеси не доведено правомірності дій щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_2, зокрема, й на підставі постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2013 року, а також законності прийняття 27 лютого 2014 року чотирьох розпоряджень за № 122645, якими позивачу визначено різний розмір пенсії у меншому розмірі.

У частині другій статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, чинного на час розгляду справи судами, визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

З метою захисту прав та інтересів позивача у вказаних правовідносинах суд апеляційної інстанції вийшов за межі позовних вимог та скасував розпорядження управлінням Пенсійного фонду України в Приморському районі міста Одеси № 122645 від 27 лютого 2014 року, а також зобов'язав відповідача відновити ОСОБА_2 з 01 квітня 2014 року виплату пенсії у розмірі, встановленому розпорядженням № 122645 від 16 січня 2014 року.

За змістом частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З урахуванням наведеного колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про наявність обґрунтованих підстав для часткового задоволення позову.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення суду апеляційної інстанції є законним і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, в ньому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновок суду щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги його не спростовують.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Приморському районі міста Одеси залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Приморському районі міста Одеси про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.