Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тара-Маркет" на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 23.01.2013 (суддя Гончарова І.А.) та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 02.04.2013 (головуючий суддя - Попов В.В., судді: Лях О.П., Нікулін О.А.) у справі № 2а/1270/8955/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тара-Маркет" до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, визнання протиправними висновків акта,

Товариство з обмеженою відповідальністю "Тара-Маркет" звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 31.10.2012 № 0001651600, визнання протиправними та незаконними висновків акта перевірки від 08.12.2012 № 1112/15-30421748.

Луганський окружний адміністративний суд постановою від 23.01.2013 в задоволенні позовних вимог відмовив у повному обсязі.

Донецький апеляційний адміністративний суд ухвалою від 02.04.2013 постанову Луганського окружного адміністративного суду від 23.01.2013 залишив без змін.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Товариство з обмеженою відповідальністю "Тара-Маркет" оскаржило їх в касаційному порядку.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Луганського окружного адміністративного суду від 23.01.2013, ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 02.04.2013 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування своїх вимог Товариство з обмеженою відповідальністю "Тара-Маркет" посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, а саме: статей 50, 102, пункту 7 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України (2755-17) , статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вирішення спору в попередніх судових інстанціях).

Зокрема, позивач зазначає про наявність у нього права на коригування показників податкової звітності протягом 1095 днів в порядку статей 50, 102 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), а не протягом 365 днів з дати виписки податкових накладних, як помилково вказали суди попередніх інстанцій в оскаржуваних рішеннях.

Адже, в розглядуваному випадку, на переконання Товариства з обмеженою відповідальністю "Тара-Маркет", воно не формувало податковий кредит в жовтні 2012 року на підставі податкових накладних, виписаних у період з квітня по червень 2011 року, а лише виправляло помилки при наданні податкової декларації за листопад 2011 року.

Кім того, скаржник посилається не безпідставне неврахування судами положень пункту 7 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України (2755-17) (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) при перевірці правильності застосування контролюючим органом суми штрафних (фінансових) санкцій.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Державною податковою інспекцією у м. Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби проведено камеральну перевірку даних, задекларованих Товариством з обмеженою відповідальністю "Тара-Маркет" в уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за листопад 2011 року № 9060777415 від 05.10.2012, результати якої оформлено актом від 08.10.2012 № 1112/15-30421748.

За наслідками здійсненої ревізії контролюючий орган дійшов висновку про порушення позивачем вимог пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) з огляду на безпідставне включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість на підставі податкових накладних, з датою виписки більше ніж 365 днів.

На підставі зазначеного акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 31.10.2012 № 0001651600, згідно з яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Тара-Маркет" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 206211,00 грн., у тому числі 137474,00 грн. за основним платежем та 68737,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Відповідно до пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

Згідно з абзацом третім пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Наведені законодавчі положення розрізняють порядок та строки подання уточнюючих розрахунків та строк формування податкового кредиту за податковою накладною. Так, у випадку зміни платником суми самостійно визначеного податкового кредиту шляхом подання уточнюючого розрахунку коригуються дані податкової звітності минулого періоду і таке коригування є можливим у межах 1095-деного строку. У разі ж включення до податкового кредиту суми податку на додану вартість на підставі податкової накладної, складеної в минулому звітному періоді, то така податкова накладна має силу підтверджувального документа лише протягом 365 днів з дати її виписки.

Судами попередніх інстанцій за наслідками дослідження поданих позивачем податкових накладних, витягу з додатку № 5 "Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів до уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок" за листопад 2011 року встановлено, що позивачем саме формувався податковий кредит з податку на додану вартість на підставі податкових накладних, з датою складання більше ніж 365 днів, а не уточнювались (зменшувались/збільшувались/доповнювались) попередньо задекларовані показники, що свідчить про порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Тара-Маркет" пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Щодо посилання скаржника на неврахування судами пункту 7 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України (2755-17) (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), то за змістом цієї норми штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

Однак, у розглядуваній ситуації порушення позивачем податкового законодавства відбулось 05.10.2012 при поданні уточнюючого розрахунку № 9060777415, що обумовлює правильність застосування контролюючим органом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тара-Маркет" штрафних санкцій на підставі пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Окремо слід зазначити, що діяльність із складання актів перевірок є службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх посадових обов'язків із збирання доказової інформації щодо дотримання платником податків податкової дисципліни. Наявність акта перевірки чи включення до його змісту певних висновків самі собою не створюють жодних перешкод для діяльності платника.

Таким чином, ані акт перевірки від 08.12.2012 № 1112/15-30421748, ані викладені в ньому висновки не породжують правових наслідків для Товариства з обмеженою відповідальністю "Тара-Маркет", тобто не змінюють стану його суб'єктивних прав та не створюють жодних додаткових обов'язків для позивача, що, в свою чергу, виключає підстави для задоволення адміністративного позову в цій частині.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а суди попередніх інстанцій не допустили порушення норм процесуального права, які б могли вплинути на встановлення дійсних обставин справи, та правильно застосували норми матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Тара-Маркет" без задоволення, а оскаржених судових рішень - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тара-Маркет" залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 23.01.2013 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 02.04.2013 у справі № 2а/1270/8955/2012 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.