753/20977/15-ц Про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку - 19.12.2018 Прийняття

розглянув у відкритому судовому засіданні заявуОСОБА_6 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку,

У листопаді 2015 року ОСОБА_4 звернулася до суду із вказаним позовом, посилаючись на те, що вона з 31 липня 2013 року перебуває з відповідачем у зареєстрованому шлюбі від якого мають неповнолітню дитину, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідач матеріально допомагає дитині, проте вона є непрацездатною, тому просила стягнути з ОСОБА_5 аліменти на її утримання до досягнення дитиною трирічного віку у розмірі ? частини усіх його доходів, починаючи з дня подання позову.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 04 грудня 2015 року позов ОСОБА_4 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_5 аліменти на дружину ОСОБА_4, починаючи з 04 листопада 2015 року, у розмірі ? частини всіх його доходів щомісячно, до досягнення дитиною трирічного віку - ІНФОРМАЦІЯ_2 року.

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 19 травня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 04 грудня 2015 року повернуто.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 18 жовтня 2017 року задоволено касаційну скаргу ОСОБА_6, скасовано ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 19 травня 2016 року, справу передано до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

ОСОБА_6 звернулась Верховного Суду із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі, оскільки судом касаційної інстанції не вирішено питання про розподіл судових витрат.

Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України (1618-15) у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Заява підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до положень статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з вимогами статті 416 ЦПК України постанова суду касаційної інстанції зокрема складається з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_6 понесено пов'язані з розглядом справи судові витрати зі сплати судового збору, які підтверджені документально, а саме 275,60 грн за подачу до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційної скарги, що підтверджується квитанцією від 06 червня 2016 року № 135.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 жовтня 2017 року задоволено касаційну скаргу ОСОБА_6, скасовано ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 19 травня 2016 року, справу передано до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження, проте не було вирішено питання про розподіл судових витрат, отже, існують підстави для ухвалення додаткового судового рішення.

Згідно з вимогами статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина шоста статті 141 ЦПК України).

Враховуючи те, що під час постановлення ухвали від 18 жовтня 2017 року касаційним судом не було вирішено питання про розподіл судових витрат, а позивач звільнена від сплати судового збору за подання позову про стягнення аліментів в силу статті 5 Закону України "Про судовий збір", колегія суддів вважає за необхідне задовольнити заяву ОСОБА_6 та ухвалити додаткове рішення, яким компенсувати за рахунок держави документально підтверджені витрати по сплаті судового збору за подання касаційної скарги у цій справі у розмірі 275,60 грн.

Керуючись статтями 141, 270 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_6 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку задовольнити.

Сплачений ОСОБА_6 судовий збір за подання касаційної скарги у сумі 275 гривень 60 копійок компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.