234/7045/16-ц Про захист прав споживача та стягнення грошових коштів - 19.12.2018 Прийняття

Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України (1618-15) у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У квітні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до публічного акціонерного товариства "Акціонерно-комерційний банк "Капітал" (далі - ПАТ "АКБ "Капітал") про захист прав споживача та стягнення грошових коштів.

Свої вимоги мотивує тим, що 11 листопада 2014 року між ним та ПАТ "АКБ "Капітал" укладений договір строкового банківського вкладу (депозиту) № 1/106m0094, за яким банк прийняв від вкладника грошові кошти у розмірі 50 тис. грн на строк 6 місяців з 11 листопада 2014 року по 11 травня 2015 року та зобов'язався повернути вклад вкладнику та виплачувати проценти за вкладом на умовах та в порядку, встановлених договором.Згідно до пункту 1.1.2 банк нараховує вкладнику проценти на суму вкладу в розмірі 22,00% річних, також між ним і банком 11 листопада 2014 року підписано договір про внесення змін до договору № 1/106m0094, відповідно до якого банк зобов'язався нараховувати додаткові проценти на суму вкладу в розмірі 2 % річних. Відповідно до пункту 5.1 вищевказаного договору, договір набирає юридичної сили з моменту його підписання та зарахування коштів на вкладний рахунок і діє до повного виконання сторонами зобов'язань, або до видачі всієї суми вкладу вкладнику на його першу вимогу. Таким чином, після отримання вимоги про повернення вкладу банк повинен йому виплатити 50 тис. грн внесеного вкладу та 17 300 грн процентів за перід користування вкладом з 11 листопада 2014 року (день внесення вкладу) по 27 квітня 2016 року (день звернення із позовом). Після закінчення строку дії договору він звернувся до банку з проханням повернути вищевказані кошти, але банк йому їх не повернув.

На підставі Постанови Правління Національного Банку України від 20 липня 2015 року № 466 "про віднесення ПАТ "АКБ "Капітал" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 20 липня 2015 року прийнято рішення № 140 про запровадження з 21 липня 2015 року тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи в ПАТ "АКБ "Капітал" .

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2015 року та ухвалою Вищого Адміністративного суду України від 10 лютого 2016 року визнано протиправною та скасовано Постанову Національного банку України від 20 липня 2015 року № 466/БТ "Про віднесення ПАТ "АКБ "Капітал" до категорії неплатоспроможних та скасовано рішення виконавчої дирекції фонду гарантування фізичних осіб від 20 липня 2015 року № 140 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "АКБ "Капітал".

Тобто, на даний час ПАТ "АКБ "Капітал" є платоспроможним та повинен виконувати взяті на себе зобов'язання, зокрема повернути вкладникам вклади, строк повернення яких настав.

Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 13 липня 2016 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що як вбачається з письмової інформації Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 28488/16 від 29 червня 2016 року на підставі постанови Правління Національного банку України від 20 липня 2015 року № 466/БТ "Про віднесення ПАТ "АКБ "Капітал" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду гарантування прийнято рішення від 20 липня 2015 року № 140 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "АКБ "Капітал", згідно з яким з 21 липня 2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду на тимчасову адміністрацію в ПАТ "АКБ "Капітал". З метою забезпечення збереження активів неплатоспроможного банку ПАТ "АКБ "Капітал", запобігання втрати майна та збитків банку і Фонду гарантування, керуючись пунктом другим частини п'ятої статті 12, статтей 34- 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" виконавча дирекція Фонду прийняла рішення № 191 від 19 жовтня 2015 року про продовження строків здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "АКБ "Капітал" до 20 листопада 2015 року включно. Відповідно до постанови Правління НБУ від 29 жовтня 2015 року № 753 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "АКБ "Капітал" виконавчою дирекцією Фонду гарантування прийнято рішення від 29 жовтня 2015 року № 195 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "АКБ "Капітал" та делегування повноважень ліквідатора банку". Як вбачається з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ПАТ АКБ "Капітал", як за станом на день подання цього позову до суду 27 квітня 2016 року, так і на день розгляду судом справи по суті, знаходиться у стані припинення. Таким чином, законні підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення на його користь грошових коштів із ПАТ АКБ "Капітал" як сторони за вказаним договором банківського вкладу, відсутні, оскільки сума вкладу та належні проценти за договором не можуть бути стягнуті поза межами ліквідаційної процедури, у визначений Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (4452-17) спосіб та за певною процедурою. Доводи позивача та його представника про те, що за наслідками розгляду адміністративних позовів у 2015 -2016 роках Донецьким окружним адміністративним судом та Донецьким апеляційним адміністративним судом ПАТ АКБ "Капітал" не віднесено до категорії проблемних або неплатоспроможних, тому саме відповідач повинен відповідати за позовом, не приймаються судом до уваги, бо спростовуються відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань та письмовою інформацією представника Національного Банку України від 29 червня 2016 року.

Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 18 серпня 2016 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що законні підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення на його користь грошових коштів із ПАТ АКБ "Капітал" як сторони за вказаним договором банківського вкладу, відсутні, оскільки сума вкладу та належні проценти за договором не можуть бути стягнуті поза межами ліквідаційної процедури, у визначений Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (4452-17) спосіб та за певною процедурою. Доводи апеляційної скарги позивача про те, що за наслідками розгляду адміністративних позовів у 2015-2016 роках Донецьким окружним адміністративним судом та Донецьким апеляційним адміністративним судом ПАТ АКБ "Капітал" не віднесено до категорії проблемних або неплатоспроможних, тому саме відповідач повинен відповідати за позовом, не приймаються судом до уваги, бо спростовуються відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань.

У касаційній скарзі, поданій у вересні 2016 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1 просить скасувати судові рішення та задовольнити позов, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що постановою Донецького окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2015 року та ухвалою Вищого Адміністративного суду України від 10 лютого 2016 року визнано протиправною та скасовано Постанову Національного банку України від 20 липня 2015 року № 466/БТ "Про віднесення ПАТ "АКБ "Капітал" до категорії неплатоспроможних та скасовано рішення виконавчої дирекції фонду гарантування фізичних осіб від 20 липня 2015 року № 140 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "АКБ "Капітал". Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 25 грудня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2016 року, скасовано постанову Національного банку України від 29 жовтня 2015 року № 753 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ АКБ Капітал". Зобов'язано Національний банк України повернути ПАТ АКБ Капітал банківську ліцензію ПАТ АКБ Капітал від 24 жовтня 2011 року №122 та генеральну ліцензію на здійснення валютних операцій ПАТ АКБ Капітал від 24 жовтня 2011 р. №122. Скасовано рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 29 жовтня 2015 року № 195 "Про початок процедури ліквідації ПАТ АКБ Капітал та делегування повноважень ліквідатора банку". Зобов'язано Фонд гарантування вкладів фізичних осіб повернути ПАТ АКБ Капітал свідоцтво учасника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 26 від 22 березня 2011 року. Скасовано рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 02 листопада 2015 року № 196 "Про зміну уповноваженої особи фонду на ліквідацію ПАТ АКБ Капітал та делегування повноважень ліквідатора банку". Тобто, ПАТ "АКБ "Капітал" є платоспроможним та повинен виконувати взяті на себе зобов'язання, зокрема повернути вкладникам вклади, строк повернення яких настав. Суди при вирішенні справи вказаних обставин не врахували.

08 лютого 2018 року справу передано до Верховного Суду.

Згідно частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

За частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Судами встановлено, що 11 листопада 2014 року між ним та ПАТ "АКБ "Капітал" укладений договір строкового банківського вкладу (депозиту) № 1/106m0094, за яким банк прийняв від вкладника грошові кошти у розмірі 50 тис. грн на строк 6 місяців з 11 листопада 2014 року по 11 травня 2015 року та зобов'язався повернути вклад вкладнику та виплачувати проценти за вкладом на умовах та в порядку, встановлених договором.

Згідно до пункту 1.1.2 банк нараховує вкладнику проценти на суму вкладу в розмірі 22,00% річних, також між ним і банком підписано договір про внесення змін до договору № 1/106m0094, відповідно до якого банк зобов'язався нараховувати додаткові проценти на суму вкладу в розмірі 2 % річних.

Відповідно до пункту 5.1 вищевказаного договору, договір набирає юридичної сили з моменту його підписання та зарахування коштів на вкладний рахунок і дії до повного виконання сторонами зобов'язань, або до видачі всієї суми вкладу вкладнику на його першу вимогу.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 20 липня 2015 року № 466/БТ "Про віднесення ПАТ "АКБ "Капітал" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду гарантування прийнято рішення від 20 липня 2015 року № 140 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "АКБ "Капітал", згідно з яким з 21 липня 2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду на тимчасову адміністрацію в ПАТ "АКБ "Капітал".

З метою забезпечення збереження активів неплатоспроможного банку ПАТ "АКБ "Капітал", запобігання втрати майна та збитків банку і Фонду гарантування, керуючись пунктом другим частини п'ятої статті 12, статтей 34- 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" виконавча дирекція Фонду прийняла рішення № 191 від 19 жовтня 2015 року про продовження строків здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "АКБ "Капітал" до 20 листопада 2015 року включно.

Відповідно до постанови Правління НБУ від 29 жовтня 2015 року № 753 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "АКБ "Капітал" виконавчою дирекцією Фонду гарантування прийнято рішення від 29 жовтня 2015 року № 195 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "АКБ "Капітал" та делегування повноважень ліквідатора банку".

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2015 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10 лютого 2016 року визнано протиправною та скасовано постанову Національного банку України від 20 липня 2015 року № 466/БТ "Про віднесення ПАТ "АКБ "Капітал" до категорії неплатоспроможних та скасовано рішення виконавчої дирекції фонду гарантування фізичних осіб від 20 липня 2015 року № 140 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "АКБ "Капітал".

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 25 грудня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2016 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23 лютого 2017 року, скасовано постанову Національного банку України від 29 жовтня 2015 року № 753 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "АКБ "Капітал". Зобов'язано Національний банк України повернути ПАТ АКБ Капітал банківську ліцензію ПАТ "АКБ "Капітал" від 24 жовтня 2011 року №122 та генеральну ліцензію на здійснення валютних операцій ПАТ "АКБ "Капітал" від 24 жовтня 2011 року №122. Скасовано рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 29 жовтня 2015 року № 195 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "АКБ "Капітал" та делегування повноважень ліквідатора банку". Зобов'язано Фонд гарантування вкладів фізичних осіб повернути ПАТ "АКБ "Капітал" свідоцтво учасника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 26 від 22 березня 2011 року. Скасовано рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 02 листопада 2015 року № 196 "Про зміну уповноваженої особи фонду на ліквідацію ПАТ "АКБ "Капітал" та делегування повноважень ліквідатора банку".

Разом з тим, доводи касаційної скарги про те, що ПАТ "АКБ "Капітал" не належить до категорії неплатоспроможних та не перебуває у стані припинення, є необґрунтованими та не становлять підставу скасування оскаржуваних судових рішень з огляду на таке.

Постановою Верховного Суду України від 24 жовтня 2017 року скасовано постанову Донецького окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2015 року, ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2015 року та ухвалу Вищого адміністративного суду України ухвалою від 10 лютого 2016 року, у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансово-промислова компанія "Капітал" до Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа публічне акціонерне товариство "Акціонерно-комерційний банк "Капітал", про визнання протиправними і скасування постанови та рішення відмовлено.

Постановою Верховного Суду України від 24 жовтня 2017 року скасовано постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25 грудня 2015 року, ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2016 року та ухвалу Вищого адміністративного суду України від 23 лютого 2017 року, у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансово-промислова компанія "КАПІТАЛ" до Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Печерського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві, відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Шевченківського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві, третя особа - публічне акціонерне товариство "Акціонерно-комерційний банк "Капітал", про скасування рішень, визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії відмовлено.

Таким чином, судові рішення, на які посилається заявник на підтвердження своїх доводів про те, що ПАТ "АКБ "Капітал" не перебуває у стані припинення, скасовані, а рішення Національного банку України щодо виведення ПАТ "АКБ "Капітал" з ринку неплатоспроможних банків є чинним.

За таких обставин колегія суддів погоджується із висновками судів про те, що у зв'язку із запровадженням тимчасової адміністрації та встановлення процедури виведення банку з ринку вимоги вкладника про стягнення грошових коштів за депозитним договором у будь-який інший спосіб, аніж це передбачено вказаним Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (4452-17) , не підлягають задоволенню.

Згідно з пунктом 16 статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" тимчасова адміністрація - це процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до пункту 6 статті 2 цього Закону ліквідація банку - це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства. Отже, у спорах, пов'язаних з виконанням банком, у якому введено тимчасову адміністрацію та/або запроваджено процедуру ліквідації, своїх зобов'язань перед його кредиторами, норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (4452-17) є спеціальними, і цей Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у таких правовідносинах.

Статтею 36 вказаного Закону врегульовано наслідки запровадження тимчасової адміністрації.

Зокрема, згідно з підпунктами 1, 2 частини п'ятої статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку, примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку.

Відповідно до частини другої статті 46 цього Закону з дня призначення уповноваженої особи Фонду банківська діяльність завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню чи збільшенню ліквідаційної маси.

Відкликання Національним банком України на момент вирішення спору банківської ліцензії відповідача та ініціювання процедури його ліквідації як юридичної особи зумовило для позивача настання відповідних правових наслідків, зокрема виникнення спеціальної процедури пред'явлення майнових вимог до банку та їх задоволення в порядку та черговості, передбачених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (4452-17) . При цьому задоволення вимог окремого кредитора, заявлених поза межами ліквідаційної процедури банку, не допускається, оскільки в такому випадку активи з банку виводяться, а заборгованість третіх осіб перед банком збільшується, що порушує принцип пріоритетності зобов'язань неплатоспроможного банку за вкладами фізичних осіб, гарантованими Фондом.

Отже, у справі, яка переглядається, положення Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (4452-17) суди застосували правильно, судові рішення є законними.

Аналогічні висновки щодо правильного застосування Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (4452-17) викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові № 12-20гс18, за змістом якої під час дії тимчасової адміністрації та/або запровадження процедури ліквідації, вимоги вкладників та інших кредиторів банку не задовольняються (згідно з системним аналізом норм пункту 6 статті 2, пункту 16 статті 2, підпунктів 1, 2 частини п'ятої статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"). При цьому кошти за вкладами, строк дії яких закінчився, та за договорами банківського рахунку, виплачуються в межах граничної суми відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб за визначеною Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (4452-17) процедурою.