344/12784/14-ц Про стягнення заборгованості за кредитним договором - 04.12.2019 Прийняття

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду Івано-Франківської області від 13 липня 2017 року в складі колегії суддів: Малєєва А. Ю., Девляшевського В. А., Горейко М. Д.,

В С Т А Н О В И В:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2014 року публічне акціонерне товариство "Кредобанк" (далі -

ПАТ "Кредобанк") звернулося до суду з позовом до приватного підприємства "Галнафтогазмонтаж" (далі - ПП "Галнафтогазмонтаж"), ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовна заява мотивована тим, що 08 вересня 2008 року між ПАТ "Кредобанк" та ПП "Галнафтогазмонтаж" укладено кредитний договір № 35/2008 з наступними змінами та доповненнями, відповідно до умов якого останнім отримало кредит у розмірі 143 800,00 доларів США, для придбання вантажних автомобілів КрАЗ-65032, зі строком виконання до 30 квітня 2015 року. На забезпечення виконання указаного зобов`язання між банком та ОСОБА_1 укладено договір поруки від 19 серпня 2011 року № 01/35/2008, відповідно до умов якого, поручитель відповідає перед кредитором за кредитним договором та додатковими договорами до нього, які можуть бути укладені в майбутньому у повному обсязі. Внаслідок неналежного виконання ПП "Галнафтогазмонтаж" своїх кредитних зобов`язань, станом на

15 липня 2014 року, за кредитним договором від 08 вересня 2008 року № 35/2008 утворилась заборгованість у розмірі 344 779,85 грн, яка складалася із:

308 911,92 грн (26 386,49 доларів США) - сума кредиту; 24 477,30 грн

(2 090,79 доларів США) - прострочені відсотки за користування кредитними коштами; 1 400, 00 грн - прострочена заборгованість за комісією за адміністрування кредиту; 8 868,60 грн (758,00 доларів США) - пеня за простроченою основною сумою кредиту за період з 15 січня 2014 року по 14 липня 2014 року; 1 046,33 грн (89,43 доларів США) - пеня за простроченими відсотками за користування кредитом за період з 15 січня 2014 року по 14 липня 2014 року;

75,70 грн - пеня за простроченою комісією за адміністрування кредиту за період з 15 січня 2014 року по 14 липня 2014 року.

З урахуванням викладеного та уточнених позовних вимог, ПАТ "Кредобанк" просило суд стягнути на користь банку солідарно з ПП "Галнафтогазмонтаж",

ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 30 322,30 доларів США та 1 710,60 грн, яка виникла станом на 17 вересня 2014 року, та яка складалася із: 26 386,46 доларів США - неповернутої суми кредиту; 2 747,52 доларів США - прострочених відсотків за користування кредитними коштами; 1 600,00 грн - простроченої суми комісії за адміністрування кредиту; 1 031,75 доларів США - пеня за прострочену основну суму кредиту за період з 16 березня 2014 року по 16 вересня 2014 року; 156,54 доларів США - пеня за прострочені відсотки за період з 16 березня 2014 року по 16 вересня 2014 року; 110,60 грн - пеня за прострочену комісію за адміністрування кредиту за період з 16 березня 2014 року по 16 вересня 2014 року.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Справа переглядалась судами неодноразово.

Заочним рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 24 листопада 2014 року, з урахуванням ухвали від 11 грудня 2014 року про виправлення описки, позов задоволено.

Стягнуто солідарно з ПП "Галнафтогазмонтаж" та ОСОБА_1 на користь

ПАТ "Кредобанк" заборгованість за кредитним договором від 08 вересня

2008 року № 35/2008 у розмірі 30 322,30 доларів США та 1 710,60 грн, яка складається із: тіла кредиту - 26 386,46 доларів США; процентів -

2 747,52 доларів США; комісії - 1 600,00 грн; пені за тілом кредиту за період з

16 березня 2014 року по 16 вересня 2014 року - 1 031,75 доларів США; пені за процентами за період з 16 березня 2014 року по 16 вересня 2014 року -

156,54 доларів США; пені за простроченою комісією за період з 16 березня

2014 року по 16 вересня 2014 року - 110,60 грн.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішенням Апеляційного суду Івано-Франківської області від 11 березня 2015 року заочне рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області

від 24 листопада 2014 року змінено.

Стягнуто солідарно з ПП "Галнафтогазмонтаж" та ОСОБА_1 на користь

ПАТ "Кредобанк" 229,28 доларів США - пені за прострочення тіла кредиту за період з жовтня 2013 року по березень 2014 року; 76,56 доларів США - пені за процентами за період з січня по червень 2014 року та 48,50 грн - пені за прострочену комісію за період з грудня 2013 року по травень 2014 року, а всього стягнуто солідарно з

ПП "Галнафтогазмонтаж" та ОСОБА_1 на користь ПАТ "Кредобанк" - 29 439,82 доларів США та 1648,50 грн - заборгованості за кредитним договором

від 08 вересня 2008 року.

У іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 листопада 2015 року рішення Апеляційного суду Івано-Франківської області від 11 березня 2015 року скасовано, справу передано на новий апеляційний розгляд.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції (новий розгляд)

Рішенням Апеляційного суду Івано-Франківської області від 13 липня 2017 року рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області

від 24 листопада 2014 року скасовано.

Провадження у справі в частині позовних вимог до ПП "Галнафтогазмонтаж" про стягнення заборгованості за кредитним договором закрито, роз`яснено право на звернення до господарського суду.

Позовні вимоги ПАТ "Кредобанк" до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Кредобанк" заборгованість за кредитним договором від 08 вересня 2008 року № 35/2008, яка утворилась станом на 01 квітня 2015 року в розмірі 25 199,38 доларів США - простроченої суми основного боргу за кредитом, 1 187,11 доларів США строкової суми основного боргу та 2 747,52 доларів США - прострочених процентів за користування кредитними коштами, 2,47 грн - пені за несвоєчасне повернення нарахованих процентів. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Задовольняючи позовні вимоги частково, апеляційний суд виходив із того, що вимоги щодо стягнення кредитної заборгованості з ПП "Галнафтогазмонтаж" на користь банку не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинство, оскільки спір виник між юридичними особами, а тому у відповідності до вимог статті 12 ГПК України повинен вирішуватись у судах господарської юрисдикції.

Вирішуючи спір в частині вимог щодо стягнення кредитної заборгованості з ОСОБА_1 на користь банку, суд апеляційної інстанції виходив із того, що у зв`язку із порушенням боржником кредитного зобов`язання, яке забезпечене порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором. Суму заборгованості було стягнуто з урахуванням висновку судово-економічної експертизи.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У серпні 2017 рокуОСОБА_1 подавдо Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення суду апеляційної інстанції та передати справу на новий апеляційний розгляд.

Рішення апеляційного суду в частині позовних вимог щодо стягнення кредитної заборгованості з ПП "Галнафтогазмонтаж" на користь ПАТ "Кредобанк" не оскаржується, а тому касаційним судом не переглядається (частина перша статті 400 ЦПК України).

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що допущені в процесі розгляду цієї справи порушення норм процесуального права унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Заявник вважав, що не відповідають сумі заборгованості надані банком розрахунки щодо виконання умов кредитного договору від 08 вересня 2008 року № 35/2008, які надані тільки в валюті у той час коли погашення кредиту та відсотків позичальником здійснювалися виключно у гривні. У розрахунку позову відсутній курс зарахування оплачених гривневих коштів у погашення валютного кредиту, що свідчить про неналежний розрахунок суми заборгованості. Також судом не досліджувалась правомірність підвищення банком процентної ставки. Вважав, що порука припинена, оскільки без його згоди було збільшено обсяг зобов`язань, внаслідок чого збільшився обсяг його відповідальності.

Відзив на касаційну скаргу не подано

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження та витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України (1618-15) у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Справа передана до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 11 листопада 2019 року цивільну справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судом установлено, що 08 вересня 2008 року між ПАТ "Кредобанк" та

ПП "Галнафтогазмонтаж" укладено кредитний договір.

23 лютого 2008 року, 03 березня 2009 року та 19 серпня 2011 року між

ПАТ "Кредобанк" та ПП "Галнафтогазмонтаж" до вказаного кредитного договору укладені додаткові договори № 1, 2, 3.

Відповідно до умов кредитного договору, з урахуванням додаткових договорів

ПП "Галнафтогазмонтаж" отримав кредит у розмірі 143 800,00 доларів США, строком виконання до 30 квітня 2015 року.

Кредит видавався для придбання вантажних автомобілів КрАЗ-65032 у кількості

2 шт, згідно договору купівлі-продажу від 14 серпня 2008 року № 2-14/08/2008, укладеного з товариством з обмеженою відповідальністю "Юнифлор".

На забезпечення виконання указаних зобов`язань між банком та

ОСОБА_1 укладено договір поруки від 19 серпня 2011 року № 01/35/2008.

Внаслідок неналежного виконання кредитних зобов`язань, станом на 17 вересня 2014 року, утворилась заборгованість у розмірі 30 322,30 доларів США та

1 710,60 грн, із яких: 26 386,46 доларів США - неповернута сума кредиту;

2 747,52 доларів США - прострочені відсотки за користування кредитними коштами; 1 600,00 грн - прострочена сума комісії за адміністрування кредиту; 1 031,75 грн доларів США - пеня за прострочену основну суму кредиту за період з 16 березня 2014 року по 16 вересня 2014 року; 156,54 доларів США - пеня за прострочені відсотки за період з 16 березня 2014 року по 16 вересня 2014 року; 110,60 грн - пеня за прострочену комісію за адміністрування кредиту за період з 16 березня 2014 року по 16 вересня 2014 року.

Встановлено, що останній платіж було здійснено 31 січня 2014 року.

Відповідно до висновку судово-економічної експертизи від 26 травня 2017 року

№ 11449/16-45, проведеної експертами Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, наявний розрахунок заборгованості за кредитним договором

від 08 вересня 2008 року № 35/2008 не відповідає умовам договору та розрахунковим документам. Розмір заборгованості ОСОБА_1 та

ПП "Галнафтогазмонтаж", станом на 01 квітня 2015 року, становить:

25 199,38 доларів США - простроченої суми основного боргу, 2 747,52 доларів США - прострочених процентів за користування кредитними коштами та 2,47 грн - пені за несвоєчасне повернення нарахованих процентів.

Відповідно пункту 1.1 договору поруки поручитель відповідає перед банком за виконання боржником у повному обсязі зобов`язань за кредитним договором, а також усіма додатковими договорами до нього, які можуть бути укладені у майбутньому.

Пунктом 4.7 договору поруки цей договір припиняється за спливом трирічного строку від дня настання строку виконання основного зобов`язання.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частини 1 статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Статтями 525, 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або до інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 553 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (частини перша, друга статті 554 ЦК України).

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11 листопада 2019 року у справі № 725/3981/14 (провадження № 61-10358сво19) зроблено висновок, що "визначений частиною четвертою статті 559 ЦК України строк припинення поруки (який на момент виникнення спірних правовідносин складав шість місяців) застосовується виключно у тому разі, якщо такий строк не встановлено у самому договорі поруки. Зміна строку виконання основного зобов`язання шляхом реалізації кредитором права на дострокове стягнення суми заборгованості не змінює строк чинності поруки, визначений сторонами у договорі поруки".

Отже, ухвалюючи рішення у справі, апеляційний суд, враховуючи висновок судово-економічної експертизи, правильно виходив із наявності передбачених статтями 526, 611, 1050, 1054 ЦК України підстав для стягнення заборгованості за кредитним договором, оскільки, як встановив суд, позичальником не виконано належним чином взятих на себе за кредитним договором зобов`язань, що призвело до утворення заборгованості, та з урахуванням того, що належне виконання боржником кредитних зобов`язань, було забезпечене порукою, та відповідно до пункту 4.7 договору поруки цей договір припиняється зі спливом трирічного строку від дня настання строку виконання основного зобов`язання, у той час як останній платіж було здійснено 31 січня 2014 року, а з позовом банк до поручителя звернувся у серпні 2014 року, обґрунтовано вважав, що поручитель відповідає перед банком за виконання боржником у повному обсязі зобов`язань за кредитним договором.

Докази та обставини, на які посилається заявник в касаційній скарзі, були предметом дослідження апеляційним судом та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом апеляційної інстанції були дотримані норми матеріального та процесуального права.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків апеляційного суду, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення та зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника з висновками суду апеляційної інстанції щодо їх оцінки.

Враховуючи те, що спір по суті апеляційним судом вирішено правильно і законно, а рішення не може бути скасоване з одних лише формальних міркувань (частина друга статті 410 ЦПК України), колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає без задоволення касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту "в" пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки у задоволенні касаційної скарги відмовлено, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Щодо зупинення виконання рішення

Відповідно до частини 3 статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції у постанові за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).

Враховуючи те, що ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 вересня 2017 року зупинено виконання рішення Апеляційного суду Івано-Франківської області від 13 липня 2017 року до закінчення касаційного провадження, тому виконання рішення на підставі частини 3 статті 436 ЦПК України підлягає поновленню.

Керуючись статтями 400, 410, 416, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палатиКасаційного цивільного суду

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Апеляційного суду Івано-Франківської області від 13 липня 2017 року в частині стягнення кредитної заборгованості з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства "Кредобанк" залишити без змін.