363/2904/15-ц Про стягнення аліментів на утримання сина - 17.05.2018 Прийняття

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Висоцької В.С. (суддя-доповідач), Пророка В. В.,

Фаловської І. М.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

представник позивача - ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7

відповідач - ОСОБА_8,

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_8 на ухвалу апеляційного суду Київської області від 27 вересня 2016 року у складі судді Верланова С. М.,

ВСТАНОВИВ :

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України (1618-15) у редакції Закону України № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У липні 2015 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом, у якому просила стягнути з ОСОБА_8 аліменти на утримання сина ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі в розмірі 5 000 грн щомісячно, починаючи з дати подання позову, а також додаткові витрати на утримання сина у розмірі 10 000 грн на постійній основі.

Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 22 червня 2016 року позов ОСОБА_4 задоволено частково.

Стягнуто із ОСОБА_8 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі ј частини всіх доходів, починаючи з 02 липня 2015 року та до досягнення дитиною повноліття, а також стягнуто додаткові витрати на утримання ОСОБА_9 у розмірі 5 000 грн щомісячно.

Допущено негайне виконання рішення суду у межах стягнення платежу за один місяць.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Із зазначеним рішенням не погодився ОСОБА_8 та подав апеляційну скаргу, яка ухвалою апеляційного суду Київської області від 01 серпня 2016 року була залишена без руху з наданням 30-денного строку з дня отримання ухвали для усунення недоліків: сплатити судовий збір та подати заяву про поновлення процесуального строку.

Ухвалою апеляційного суду Київської області від 27 вересня 2016 року ОСОБА_8 відмовлено у відкритті апеляційного провадження на рішення суду першої інстанції з підстав, передбачених частиною третьою статті 297 ЦПК України 2004 року.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що заявник не усунув у встановлений судом строк недоліки апеляційної скарги, зокрема не надав доказів дати отримання оскаржуваного рішення суду першої інстанції та не подав заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження з наведенням поважних причин пропуску цього строку, що є підставою, відповідно до частини третьої статті 297 ЦПК України 2004 року для відмови у відкритті апеляційного провадження.

У касаційній скарзі, поданій у жовтні 2016 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ та переданої у квітні 2018 року до Верховного Суду, ОСОБА_8, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати постановлену ним ухвалу з направленням справи для розгляду апеляційної скарги.

Касаційна скарга мотивована тим, що ухвала апеляційного суду містить помилки, що дозволили по різному її тлумачити, не відповідає вимогам закону та позбавила відповідача права на оскарження судового рішення.

Представник позивача у відзиві на касаційну скаргу просив залишити ухвалу апеляційного суду без змін, посилаючись на її законність і обгрунтованість. Вказав на те, що відповідач не виправи вказані в ухвалі апеляційного суду недоліки, зокрема не подав заяву про поновлення процесуального строку, що є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 жовтня 2016 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_8 на ухвалу апеляційного суду. Справу витребувано із суду першої інстанції.

В подальшому ОСОБА_8 подав заяву про відкликання касаційної скарги.

Колегія суддів не приймає до уваги вказану заяву до уваги, оскільки за змістом частини третьої статті 398 ЦПК України особа, яка подала касаційну скаргу, має право відкликати її до постановлення ухвали про відкриття касаційного провадження. В даному випадку Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ 07 жовтня 2016 року, тобто до подання заяви про відкликання, постановлено ухвалу про відкриття касаційного провадження.

У зв'язку з наведеним, правові підстави для застосування процесуальних наслідків відкликання касаційної скарги відсутні, у зв'язку з чим, касаційна скарга підлягає розгляду на загальних підставах.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Установлено, що ухвалою апеляційного суду Київської області від 01 серпня 2016 року касаційна скарга ОСОБА_8 на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 22 червня 2016 року була залишена без руху з наданням заявнику строку протягом 30 днів з дня отримання ухвали для їх усунення, а саме: сплатити судовий збір та надати докази дати отримання оскаржуваного рішення суду першої інстанції або подати заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження з наведенням поважних причин пропуску цього строку.

Копію вказаної ухвали ОСОБА_8 отримав 13 серпня 2016 року.

30 серпня 2016 року подав до апеляційного суду квитанцію про сплату судового збору.

Разом з тим, усіх вказаних судом недоліків не усунув - доказів дати отримання копії оскаржуваного рішення суду першої інстанції або заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження з наведенням поважних причин його пропуску не подав.

Ухвалою апеляційного суду Київської області від 27 вересня 2016 року ОСОБА_8 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за його апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції з підстав, передбачених частиною третьою статті 297 ЦПК України 2004 року.

Відповідно до частини третьої статті 297 ЦПК України (в редакції чинній на момент постановлення оскаржуваної ухвали) апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 294 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали особа має право звернутися до апеляційного суду з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Оскільки заявник не виправив у встановлений судом строк усіх вказаних судом недоліків, зокрема не подав заяву про поновлення пропущеного процесуального строку, суд апеляційної інстанції обґрунтовано відмовив у відкритті апеляційного провадження із зазначених підстав.

Оскаржувана заявником ухвала апеляційного суду постановлена з дотриманням норм процесуального права та підстави для її скасування відсутні.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу апеляційного суду - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,