Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), ЖуравельВ. І., Крата В. І., Курило В. П.,

позивачі: ОСОБА_4, ОСОБА_5,

відповідачі: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, відділ державної виконавчої служби Комсомольського районного управління юстиції в місті Херсоні,

третя особа - відкрите акціонерне товариство "Державний ощадний банк України",

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_8, подану представником ОСОБА_9, на рішення апеляційного суду Херсонської області від 22 вересня 2016 року в складі колегії суддів: Стародубця М. П., Воронцової Л. П., Ігнатенко П. І.,

У жовтні 2014 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, відділу державної виконавчої служби Комсомольського районного управління юстиції в місті Херсоні, третя особа - відкрите акціонерне товариство "Державний ощадний банк України", про визнання права власності, визнання дійсним договору купівлі-продажу будинку, визнання недійсними прилюдних торгів, витребування майна з чужого незаконного володіння.

В обґрунтування позову вказували, що 08 серпня 1996 року ОСОБА_6 на підставі договору купівлі-продажу придбала у ОСОБА_7 на Херсонській товарній біржі "Альтер-Его" житловий будинок АДРЕСА_2 за кошти від продажу квартири АДРЕСА_1, що належала їй та ОСОБА_4 й малолітній на той час ОСОБА_5 на праві спільної часткової власності по 1/3 частині кожному. Право власності ОСОБА_6 на вказаний будинок підтверджено рішенням Комсомольського районного суду м. Херсона від 11 грудня 2008 року.

25 вересня 2012 року в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, укладеного ОСОБА_6 та відкритим акціонерним товариством "Державний ощадний банк України", спірний будинок було реалізовано з прилюдних торгів, переможцем яких став ОСОБА_8

Рішенням Апеляційного суду Херсонської області від 16 жовтня 2014 року рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 11 грудня 2008 року скасовано, у задоволенні позову ОСОБА_6 відмовлено.

Позивачі, посилаючись на те, що спірний будинок було придбано ОСОБА_6 за рахунок продажу належної позивачам на праві спільної часткової власності квартири, він є їх спільною власністю, вибув з їх володіння не з їх волі, просили прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна як проведені з порушенням чинного законодавства визнати недійсними; визнати дійсним договір купівлі-продажу жилого будинку АДРЕСА_2, укладений 08 серпня 1996 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_7; визнати за ними право власності по 1/3 частині вказаного будинку за кожним; витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_8 на їх користь по 1/3 частині житлового будинку.

Справа судами розглядалась неодноразово.

Рішенням Комсомольського районного суду м. Херсона від 13 травня 2015 року в складі судді Сікора О. О. позов задоволено частково. Визнано за ОСОБА_4 та ОСОБА_5 право власності по 1/3 частині будинку за кожним. В іншій частині позову відмовлено. При цьому, суд першої інстанції виходив із того, що спірний будинок був придбаний у період шлюбу ОСОБА_6 й ОСОБА_4 та за рахунок коштів від продажу квартири, що належала їм та ОСОБА_5 в рівних частках, тому позивачі мають право на 1/3 частину кожний у цьому будинку.

Рішенням апеляційного суду Херсонської області від 9 вересня 2015 року рішення суду першої інстанції в частині визнання за ОСОБА_4 та ОСОБА_5 права власності по 1/3 частині за кожним жилого будинку скасовано, у задоволенні позову в цій частині відмовлено; рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову про визнання публічних торгів недійсними, визнання недійсними протоколу та акта державного виконавця про реалізацію арештованого нерухомого майна скасовано, визнано недійсними прилюдні торги з реалізації спірного будинку, які відбулись 25 вересня 2012 року, протокол про проведення прилюдних торгів та акт державного виконавця від 10 жовтня 2012 року про реалізацію арештованого нерухомого майна з прилюдних торгів. В іншій частині рішення районного суду залишено без змін.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про визнання за кожним права власності на 1/3 частину спірного жилого будинку, апеляційний суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_6 на підставі статей 128, 153 ЦК Української РСР та статті 49 Закону України "Про власність" правомірно набула право власності на спірний будинок і законно ним володіла, а угода купівлі-продажу жилого будинку від 8 серпня 1996 року у передбаченому законом порядку з підстав недотримання нотаріальної форми судом не визнавалась недійсною.

В частині задоволення позову ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про визнання публічних торгів недійсними, визнання недійсними протоколу та акта державного виконавця про реалізацію арештованого нерухомого майна апеляційний суд виходив із того, що реалізація спірного нерухомого майна відбулась за ціною, визначеною звітом про оцінку майна, який утратив чинність, що є порушенням установлених законом правил про порядок реалізації майна з прилюдних торгів.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 травня 2016 року рішення апеляційного суду в частині визнання недійсними прилюдних торгів, протоколу та акта державного виконавця про реалізацію арештованого нерухомого майна скасовано, справу в цій частині направлено на новий розгляд до апеляційного суду Херсонської області. В іншій частині рішення апеляційного суду залишено без змін.

Судове рішення суду касаційної інстанції мотивовано тим, що апеляційний суд, установивши, що під час проведення прилюдних торгів відбулось порушення норм Закону України "Про виконавче провадження" (1404-19) та Тимчасового положення, не перевірив, чи вплинули ці порушення на результати торгів, чи підвищилась вартість майна, чи порушені внаслідок цього права і законні інтереси позивачів.

Рішенням апеляційного суду Херсонської області від 22 вересня 2016 року рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову про визнання недійсними прилюдних торгів скасовано, позов у цій частині задоволено. Визнано недійсними прилюдні торги від 25 вересня 2012 року з реалізації жилого будинку АДРЕСА_2.

Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що прилюдні торги з реалізації спірного житлового будинку, які відбулися 29 вересня 2012 року проведені за ціною, визначеною звітом про оцінку майна, який утратив чинність, що призвело до порушення прав і законних інтересів позивачів на продаж майна на значно вигідних для них умовах.

У жовтні 2016 року ОСОБА_8 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення апеляційного суду Херсонської області від 22 вересня 2016 року та залишити в силі рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 13 травня 2015 року в частині відмови у задоволенні цих вимог.

Касаційна скарга мотивована тим, що висновки апеляційного суду про наявність підстав для визнання прилюдних торгів недійсними у зв'язку порушенням держаним виконавцем вимог статті 58 Закону України "Про виконавче провадження" зроблені з порушенням норм матеріального права, оскільки правила проведення прилюдних торгів визначено Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 27 жовтня 1999 року №68/5 (z0745-99) (в редакції, яка діяла під час проведення торгів) (далі - Тимчасове положення). При цьому порушень, визначених цим положенням, правил проведення прилюдних торгів апеляційним судом не встановлено, як не встановлено й порушень прав і законних інтересів позивачів.

11 жовтня 2016 року суддею Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ відкрито касаційне провадження в даній справі.

21 листопада 2016 року від ОСОБА_4 до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшли заперечення на касаційну скаргу, які мотивовані тим, що оскаржуване судове рішення апеляційного суду ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому касаційна скарга підлягає відхиленню.

Статтею 388 ЦПК України в редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) , що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України (1618-15) ), визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

12 лютого 2018 року справу передано до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недоведеність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Наведені в касаційних скаргах доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Предметом перегляду у даній справі є рішення апеляційного суду в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про визнання недійсними прилюдних торгів.

В іншій частині рішення апеляційного суду не оскаржується.

Суди встановили, що ОСОБА_4 та ОСОБА_6 перебували у зареєстрованому шлюбі з 08 липня 1983 року до 01 лютого 2005 року. Від цього шлюбу мають доньку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідно до свідоцтва про право власності від 1 серпня 1996 року № 144 ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 належала квартира АДРЕСА_1.

08 серпня 1996 року ОСОБА_6 та ОСОБА_7 уклали договір купівлі - продажу будинку АДРЕСА_2 Право власності на зазначений будинок зареєстровано Херсонським БТІ за ОСОБА_6

Рішенням виконавчого комітету Комсомольської районної ради народних депутатів м. Херсона від 09 серпня 1996 року № 89 ОСОБА_6 надано дозвіл на продаж зазначеної квартири у зв'язку з наміром придбати будинок.

28 серпня 1996 року зазначена квартира була продана.

13 лютого 2009 року ОСОБА_6 та відкрите акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" в рахунок виконання зобов'язань ОСОБА_6 за кредитним договором уклали договір іпотеки спірного жилого будинку.

У зв'язку з невиконанням ОСОБА_6 умов кредитного договору рішенням Комсомольського районного суду м. Херсона від 13 серпня 2010 року з ОСОБА_6 на користь ВАТ "Державний ощадний банк України" стягнуто заборгованість за кредитним договором в сумі 160 163,23 грн.

30 травня 2011 року державним виконавцем на будинок АДРЕСА_2 накладено арешт.

25 вересня 2012 року проведено прилюдні торги з реалізації зазначеного будинку, переможцем яких став ОСОБА_8 17 жовтня 2012 року йому видано свідоцтво про право власності на спірний будинок, а 10 лютого 2014 року - зареєстрував своє право власності на спірний будинок.

Рішенням апеляційного суду Херсонської області від 16 жовтня 2014 року рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 11 грудня 2008 року скасовано, у задоволенні позову ОСОБА_6 відмовлено.

Ухвалюючи рішення про визнання прилюдних торгів із реалізації жилого будинку недійсними, апеляційний суд виходив з того, що під час проведення прилюдних торгів порушені права та законні інтереси позивачів. При цьому суд не врахував, що позивачі не є власниками спірного жилого будинку. Рішенням апеляційного суду Херсонської області від 9 вересня 2015 року скасовано рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 13 травня 2015 року про визнання права власності по 1/3 частині за кожним з них на спірний будинок та відмовлено у задоволенні позову в цій частині. Це рішення апеляційного суду в цій частині залишене без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 травня 2016 року і набрало законної сили.

Висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову про визнання прилюдних торгів недійсними з тих підстав, що порушення, допущені державним виконавцем при здійсненні своїх повноважень щодо визначення вартості чи оцінки майна мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними, не ґрунтуються на нормах закону, оскільки підставою для пред'явлення позову про визнання прилюдних торгів недійсними є наявність не лише порушення норм закону під час проведення прилюдних торгів, а й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює.

Частиною першою статті 3 ЦПК України (в редакції 2004 року) передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до статей 15, 16 ЦК України особа має право на захист свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, яке реалізується шляхом звернення до суду. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені в частині другій статті 16 ЦК України.

За змістом статей 215, 216 ЦК вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненим правочином.

Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта про проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах.

Отже, відчуження майна з прилюдних торгів відноситься до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватись недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, які встановлені частинами першою - третьою та шостою статті 203 ЦК України (частина перша статті 215 цього Кодексу).

Оскільки позивачі не є власниками майна, реалізованого з прилюдних торгів, відсутні підстави вважати, що права та законні інтереси позивачів порушені проведенням оскаржуваних прилюдних торгів.

Статтею 412 ЦПК України визначено, що підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Оскільки порушення норм процесуального права призвели до ухвалення апеляційним судом незаконного рішення в частині задоволення позову ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про визнання прилюдних торгів недійсними, а рішення першої інстанції не може бути залишено в силі в цій частині, оскільки суд першої інстанції відмовив їм у задоволенні позову з інших підстав, зазначені судові рішення в цій частині, відповідно до вимог статті 412 ЦПК України підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до частини 3 статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції у постанові за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).

Ураховуючи те, що рішення апеляційного суду підлягає скасуванню, підстави для поновлення його виконання (дії) відсутні.

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Керуючись статтями 141, 400, 409, 412, 416, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду

Касаційну скаргу ОСОБА_8 задовольнити частково.

Рішення Комсомольського районного суду від 13 травня 2015 року та рішення апеляційного суду Херсонської області від 22 вересня 2016 року в частині позову ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про визнання прилюдних торгів недійсними скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, відділу державної виконавчої служби Комсомольського районного управління юстиції в місті Херсоні, третя особа - відкрите акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" про визнання недійсними прилюдних торгів відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь ОСОБА_8 судові витрати у розмірі 661,44 грн (шістсот шістдесят одну гривню сорок чотири копійки).

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.