Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), ВисоцькоїВ. С., Штелик С. П.,

учасники справи:

позивач - Житлово-будівельний кооператив "Суворовський-3",

відповідачі: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 11 березня 2014 року в складі судді Зудіхіна О. В. та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 13 травня 2015 року в складі суддів: Громіка Р. Д., Драгомерецького М. М., Панасенкова В. О.,

Відповідно до пункту 4 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК (1618-15) України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У вересні 2013 року Житлово-будівельний кооператив "Суворовський-3" (далі - ЖБК "Суворовський-3") звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги.

Позовна заява, з урахуванням уточнень, мотивована тим, що внаслідок несплати відповідачами грошових коштів на оплату житлово-комунальних послуг виникла заборгованість в розмірі 6 180 грн 51 коп. Спроби досудового врегулювання спору не мали будь-яких наслідків.

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 11 березня 2014 року позов задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 на користь ЖБК "Суворовський-3" заборгованість за надані житлово-комунальні послуги у розмірі 6 180 грн 51 коп.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідачі систематично з березня 2006 року до листопада 2013 року сплачували за житлово-комунальні послуги у самостійно визначеному ними розмірі.

Регулярне погашення у самостійно визначеному відповідачами розмірі суми заборгованості за житлово-комунальні послуги свідчить про визнання відповідачами свого боргу та переривання перебігу позовної давності відповідно до статті 264 ЦК України, що у свою чергу свідчить про відсутність підстав для застосування позовної давності.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 13 травня 2015 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим. Наведені в апеляційній скарзі доводи не містять підстав для висновків про неправильне застосування судом норм матеріального права, які привели до неправильного вирішення справи, чи порушення норм процесуального права.

У касаційній скарзі, поданій у червні 2015 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 просять зазначені судові рішення скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, та ухвалити нове рішення про відмову в позові.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди не застосували статтю 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", яка регулює особливості укладання, зміни і припинення договорів про надання комунальних послуг у багатоквартирному будинку.

Відзив на касаційну скаргу не подавався.

У грудні 2017 року справу Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ передано до Верховного Суду.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Рішення судів попередніх інстанцій ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Судом установлено, що відповідачі зареєстровані та проживають за адресою: АДРЕСА_1

Для обслуговування багатоквартирного житлового будинку, ремонту, реконструкції житлового будинку та утримання прибудинкової території за рахунок внесків членів, створений ЖБК "Суворовський-3".

Відповідно до наданих суду розрахунків заборгованість відповідачів з оплати житлово-комунальних послуг складає 6 180 грн 51 коп.

У будинку, який утримує ЖБК "Суворовський-3", встановлений лічильник теплової енергії, плата за яку розподіляється між споживачами централізованого теплопостачання відповідно до площі квартири.

Між позивачем та комунальним підприємством "Теплопостачання міста Одеси" укладено договір від 1 жовтня 2008 року № 1011 про постачання теплової енергії.

Відповідачі встановили індивідуальну систему опалення без погодження позивача та на порушення пунктів 7.2.9, 10.15 статуту кооперативу, про що свідчить пояснювальна записки голови правління кооперативу. Відповідачі не зверталися до ЖБК "Суворовський-3" за дозволом чи за погодженням про відключення від мереж центрального теплопостачання, відповідне питання на засіданні правління чи на загальних зборах мешканців та членів кооперативу не розглядалося.

' 'p' Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 31 жовтня 2006 року № 359 (z1237-06) затверджена Методика розрахунку кількості теплоти, спожитої на опалення місць загального користування багатоквартирних будинків та визначення плати за їх опалення.

Ураховуючи те, що квартира відповідачів відключена від системи централізованого опалення лише частково, оскільки теплова енергія також споживається на опалення місць загального користування у будинку, ЖБК "Суворовський-3" згідно з рішенням загальних зборів від 13 листопада 2007 року нарахував відповідачам плату за теплопостачання в розмірі 10 % від загальної площі квартири.

Відповідачі з березня 2006 року до листопада 2013 року сплачували за житлово-комунальні послуги у самостійно визначеному ними розмірі, що є визнанням свого боргу та свідченням про відсутність підстав для застосування позовної давності відповідно до статті 264 ЦК України у зв'язку з її перериванням.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

Касаційну скаргу ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 залишити без задоволення.

Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 11 березня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 13 травня 2015 року залишити без змін.

Постанова оскарженню не підлягає.