Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Курило В. П. (суддя-доповідач), Коротуна В. М.,

Червинської М. Є.,

учасники справи:

заявник - ОСОБА_4,

заінтересовані особи: головний державний виконавець Заводського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції Гайдаш Ольга Сергіївна, державний виконавець Комунарського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції Густенко Ольга Леонідівна, автогосподарство Головного управління міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 27 червня 2017 року у складі судді Кулик В. Б. та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від

07 вересня 2017 року у складі колегії суддів: Маловічко С. В., Кочеткової І. В., Гончар М. С.,

У травні 2016 рок ОСОБА_4 звернувся до суду із скаргою на дії головного державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції (далі - Заводський ВДВС Запорізького МУЮ) ГайдашО. С., державного виконавця Комунарського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції (далі - Комунарський ВДВС Запорізького МУЮ) Густенко О. Л.

Скарга мотивована тим, що 17 лютого 2016 року головним державним виконавцем Заводського ВДВС Запорізького МУЮ Гайдаш О. С. винесена постанова про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчого листа № 2-3370/10, виданого 15 листопада 2011 року Комунарським районним судом міста Запоріжжя, про стягнення з

ОСОБА_4 на користь автогосподарства Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області 37 574,82 грн.

Вказаний виконавчий лист видано для виконання заочного рішення Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 30 вересня 2011 року.

Дії головного державного виконавця Заводського ВДВС Запорізького МУЮ Гайдаш О. С. є незаконними, а постанова такою, що підлягає скасуванню, оскільки згідно матеріалів виконавчого провадження № 50159135 і відміток про виконання виконавчого листа № 2-3370/10 від 15 листопада 2011 року даний виконавчий лист в період з 02 жовтня 2013 року по 26 грудня 2013 року знаходився на виконанні в Комунарському ВДВС Запорізького МУЮ. Фактично в 2013 році ніяких виконавчих проваджень Комунарським ВДВС Запорізького МУЮ не відкривалося і будь-яких виконавчих дій не вчинялось. Тому стягувачем пропущений строк пред'явлення виконавчого листа до виконання, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" є підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження.

З вказаних вище підстав незаконним були і дії державного виконавця Комунарського ВДВС Запорізького МУЮ Густенко О. Л. щодо відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-3370/10 від 15 листопада 2011 року.

Заявник зазначав, що від Комунарського ВДВС Запорізького МУЮ постанов про відкриття виконавчого провадження він не отримував, а в матеріалах виконавчого провадження відповідної постанови не має. Про порушення своїх прав він дізнався лише 28 квітня 2016 року, коли ознайомився з матеріалами виконавчого провадження у Заводському ВДВС Запорізького МУЮ.

ОСОБА_4 просив поновити йому строк на оскарження дій державного виконавця Комунарського ВДВС Запорізького МУЮ Густенко О. Л. щодо відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-3370/10 від 15 листопада 2011 року та строк на оскарження дій головного державного виконавця Заводського ВДВС Запорізького МУЮ Гайдаш О. С. щодо відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-3370/10 від 15 листопада 2011 року. Визнати незаконними дії державного виконавця Комунарського ВДВС Запорізького МУЮ Густенко О. Л. щодо відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-3370/10 від 15 листопада 2011 року, скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження № 40009715 від 02 жовтня 2013 року. Визнати незаконними дії головного державного виконавця Заводського ВДВС Запорізького МУЮ Гайдаш О. С. щодо відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-3370/10 від 15 листопада 2011 року, скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження № 50159135 від 17 лютого 2016 року. Зобов'язати головного державного виконавця Заводського ВДВС Запорізького МУЮ Гайдаш О. С. винести постанову про відмову автогосподарству Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа.

Ухвалою Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 27 червня 2017 року скаргу ОСОБА_4 залишено без задоволення.

Ухвала суду першої інстанції мотивована безпідставністю заявлених вимог.

Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 07 вересня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилено.

Ухвалу Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 27 червня 2017 року залишено без змін.

27 вересня 2017 року ОСОБА_4 через засоби поштового звязку подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 27 червня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 07 вересня 2017 року та постановити нову ухвалу, якою скаргу задовольнити, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди помилково встановили, що виконавчий документ, виданий судом 12 жовтня 2013 року, було предявлено до виконання 30 вересня 2013 року, та 02 жовтня 2013 року було відкрито виконавче провадження.

Фактично виконавчий лист № 2-3370/10, виданий Комунарським районним судом міста Запоріжжя 15 листопада 2011 року, предявлено до виконання після спливу строку предявлдення його до виконання, тобто після 12 жовтня 2013 року.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України (1618-15) у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Статтею 388 ЦПК України встановлено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

13 лютого 2018 року згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями касаційну скаргу передано судді-доповідачу.

Ухвалою Верховного Суду від 19 лютого 2018 року відкрито касаційне провадження у даній справі.

Витребувано з Комунарського районного суду міста Запоріжжя цивільну справу № 333/2321/16-ц за скаргою ОСОБА_4 на дії головного державного виконавця Заводського ВДВС Запорізького МУЮ Гайдаш О.С. та державного виконавця Комунарського ВДВС Запорізького МУЮ Густенко О. Л., стягувач: автогосподарство Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області.

Надіслано учасникам справи копії касаційної скарги та додані до неї документи, роз'яснено їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк до 14 березня 2018 року.

06 березня 2018 року справа № 333/2321/16-ц надійшла до Верховного Суду.

12 березня 2018 року справу передано судді-доповідачу.

Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надійшов.

Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 30 вересня 2010 року стягнуто з ОСОБА_4 на користь автогосподарства Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області суми матеріальної шкоди в розмірі 37 083,98 грн. та судових витрат в сумі 490,84 грн. Вказане рішення набрало законної сили 12 жовтня 2010 року.

15 листопада 2011 року стягувачеві був виданий виконавчий лист № 2-3370/10 на виконання вказаного рішення із зазначеним строку його предявлення до виконання до 12 жовтня 2013 року.

Заява автогосподарства Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області була зареєстрована Комунарським ВДВС Запорізьким МУЮ саме 30 вересня 2013 року під вхідним номером 11016.

02 жовтня 2013 року державним виконавцем Комунарського ВДВС

Густенко О.Л. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за вказаним виконавчим листом. Виконавче провадження

ВП № 40009715.

Згідно листа ДП "Національні інформаційні системи" від 01 серпня 2016 року, за даними Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень постанова про відкриття виконавчого провадження була зареєстрована 26 жовтня

2013 року о 14 год. 02 хв. із зазначенням дати прийняття рішення 02 жовтня 2013 рік.

Після проведення виконавчих дій, 24 грудня 2013 року в рамках даного виконавчого провадження винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 10 частини першої статті 49 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки встановлено, що за заявою стягувача та довідки ДП боржник працює на ПАТ "Дніпроспецсталь" за адресою:

місто Запоріжжя, Південне шосе, 81. Дана територія не є територією Комунарського ВДВС Запорізького МУЮ.

В подальшому даний виконавчий документ супровідним листом Комунарського ВДВС Запорізького МУЮ № 47636/4 від 25 грудня 2013 року було направлено за належністю до Орджонікідзевського ВДВС Запорізького МУЮ, яким 17 березня 2014 року було винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження на підставі пункту 8 статті 26, статті 68 Закону України "Про виконавче провадження" та пункту 3.16 Інструкції з організації примусового виконання рішень (виконавче провадження № 42468557) та направлено виконавчий лист разом з супровідним листом Орджонікідзевського ВДВС Запорізького МУЮ № 781/3 назад до Комунарського ВДВС Запорізького МУЮ.

07 квітня 2014 року державним виконавцем Комунарського ВДВС Запорізького МУЮ Густенко О. Л. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 42833220, в межах якого постановою про накладення арешту на майно боржника та оголошення заборони на його відчуження від 24 листопада 2015 року накладено арешт на все майно боржника.

Боржник ОСОБА_4 працює на ПАТ "Електрометалургійний завод Дніпроспецсталь" імені А. М. Кузьміна за адресою: місто Запоріжжя, Південне шосе, 81.

Дана територія не є територією Комунарського ВДВС Запорізького МУЮ, наслідком чого стало винесення 29 грудня 2015 року державним виконавцем Комунарського ВДВС Запорізького МУЮ Густенко О. Л. постанови про закінчення виконавчого провадження № 42833220 на підставі пункту 10 частини першої статті 49 Закону України "Про виконавче провадження" та виконавчий лист направлено до Заводського ВДВС Запорізького МУЮ разом з супровідним листом Комунарського ВДВС Запорізького МУЮ № 34420/4 від 30 грудня 2015 року.

Постановою державного виконавця Заводського ВДВС Запорізького МУЮ Гайдаш О. С. від 17 лютого 2016 року відкрито виконавче провадження № 50159135 з виконання вказаного виконавчого документа.

За змістом пункту 10 частини першої статті 49 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) виконавче провадження підлягає закінченню у разі направлення виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.

У пункті 9 частини другої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість судового рішення.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Суди попередніх інстанцій встановили, що стягувачем автогосподарством Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області виконавчий документ предявлено в строки. Тривале виконання виконавчого документа зумовлено встановленням місця роботи

ОСОБА_4 Тому суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про залишення без задоволення скарги ОСОБА_4, оскільки така є необґрунтованою, а заявлені вимоги безпідставними.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Наведенні в касаційній скарзі доводи Верховним Судом відхиляються, оскільки судами першої та апеляційної інстанцій правильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального права та не порушено норми процесуального права.

Згідно з частиною третьою статті 406 ЦПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів залишає касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані ухвали - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують і підстав для скасування ухвал немає.

Керуючись статтями 400, 401, 406, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Ухвалу Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 27 червня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 07 вересня 2017 року залишити без змін.

Постанова оскарженню не підлягає.