314/4256/15-ц Про стягнення заборгованості за кредитним договором - 02.04.2018 Прийняття

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Запорізької області від 27 жовтня 2016 року у складі колегії суддів: Бондар М. С., Бєлки В. Ю., Онищенко Е. А.,

У вересні 2015 року публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк") звернулося до суду із позовом до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовна заява мотивована тим, що 19 жовтня 2012 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_4 укладено кредитний договір б/н, згідно умов якого ОСОБА_4 отримала кредит в розмірі 300,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

ОСОБА_4 підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з "Умовами та правилами надання банківських послуг", "Правилами користування платіжною краткою", затверджених наказом від 06 березня 2010 року № СП-2010-256 та "Тарифами банку", які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/pages/70/, складає між нею та банком договір, що підтверджується підписом у заяві.

У звязку із неналежним виконанням взятих на себе зобовязань за кредитним договором станом на 31 липня 2015 року утворилася заборгованість в розмірі 12 689,79 грн, з яких: заборгованість за кредитом в розмірі 2 043,58 грн, заборгованість за процентами в розмірі 7 124,08 грн, комісія в розмірі 2 441,66 грн, штраф (фіксована частина) в розмірі 500,00 грн, штраф (процентна складова) в розмірі 580,47 грн.

ПАТ КБ "ПриватБанк" просило стягнути з ОСОБА_4 на свою користь заборгованість за кредитним договором від 19 жовтня 2012 року б/н в розмірі 12 689,79 грн.

Рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 14 січня 2016 року в задоволенні позовних вимог ПАТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено.

Рішенням суду першої інстанції мотивоване тим, що позивачем не надано суду належних доказів на підтвердження факту отримання ОСОБА_4 кредитних коштів у вигляді встановленого кредитного ліміту, а також його розміру.

Рішення апеляційного суду Запорізької області від 27 жовтня 2016 року апеляційну скаргу ПАТ КБ "ПриватБанк" задоволено.

Рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 14 січня

2016 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги ПАТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за кредитом в розмірі 2 043,58 грн, заборгованість за процентами в розмірі 7 124,08 грн, комісію в розмірі 2 441,66 грн, штраф (фіксована частина) в розмірі 500,00 грн, штраф (процентна складова) в розмірі 580,47 грн.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" судові витрати, повязані з оплатою судового збору, в розмірі 2 618,80 грн.

Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що у звязку із неналежним виконанням ОСОБА_4 взятих на себе зобовязань за кредитним договором від 19 жовтня 2012 року б/н станом на 31 липня

2015 року утворилася заборгованість в розмірі 12 689,79 грн, яка підлягає стягнення на користь ПАТ КБ "ПриватБанк".

31 березня 2017 року ОСОБА_4 через засоби поштового звязку подано до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення апеляційного суду Запорізької області від 27 жовтня 2016 року та залишити в силі рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 14 січня 2016 року, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що ПАТ КБ "ПриватБанк" не надало жодного доказу про надання особисто ОСОБА_4 кредитних коштів на платіжну картку або готівкою.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 травня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі за позовом ПАТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором за касаційною скаргою

ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Запорізької області від 27 жовтня 2016 року.

Витребувано зазначену справу (№ 314/4256/15-ц) з Вільнянського районного суду Запорізької області.

Надіслано копії касаційної скарги особам, які беруть участь у справі, й установлено їм строк для подачі заперечень на касаційну скаргу протягом місяця з дня отримання ухвали.

23 червня 2017 року справа № 314/4256/15-ц за позовом ПАТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором надійшла до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Відповідно до розділу 6 "Прикінцеві положення" Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) , цей Закон набирає чинності з дня початку роботи Верховного Суду, визначеного рішенням його Пленуму відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) (Відомості Верховної Ради України, 2016 року, № 31, стаття 545), опублікованим у газеті "Голос України".

Пунктом 1 постанови Пленуму Верховного Суду № 2 від 30 листопада (1402-19) 2017 року "Про визначення дня початку роботи Верховного Суду" (v0002780-17) , визначено днем початку роботи Верховного Суду 15 грудня 2017 року.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України (1618-15) у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Статтею 388 ЦПК України визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У березні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.

Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а аргументи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 19 жовтня 2012 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_4 укладено кредитний договір б/н згідно умов якого ОСОБА_4 отримала кредит в розмірі 300,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Кредитна картка позичальником отримана. Строк дії картки - липень 2016 року.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

За змістом частини першої статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

У звязку із неналежним виконанням взятих на себе зобовязань за кредитним договором станом на 31 липня 2015 року утворилася заборгованість в розмірі 12 689,79 грн, з яких: заборгованість за кредитом в розмірі 2 043,58 грн, заборгованість за процентами в розмірі 7 124,08 грн, комісія в розмірі 2 441,66 грн, штраф (фіксована частина в розмірі 500,00 грн, штраф (процентна складова) в розмірі 580,47 грн.

Суд апеляційної інстанції на підставі належним чином оцінених доказів (стаття 89 ЦПК України) встановив, що ОСОБА_4 підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з "Умовами та правилами надання банківських послуг", "Правилами користування платіжною краткою", затверджених наказом від 06 березня 2010 року № СП-2010-256 та "Тарифами банку", які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/pages/70/, складає між нею та банком договір, що підтверджується підписом у заяві. Кредитна картка позичальником отримана. Строк дії картки - липень 2016 року. Суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог про стягнення з ОСОБА_4 заборгованості за кредитним договором у звязку із неналежним його виконанням.

Доводи заявника про те, що ПАТ КБ "ПриватБанк" не надано жодного доказу про отримання особисто ОСОБА_4 кредитних коштів на платіжну картку або готівкою спростовуються матеріалами справи, зокрема розрахунком заборгованості, з якого вбачається, що на кредитну картку ОСОБА_4 були перераховані кредитні кошти і вона користувалася ними, здійснюючи періодичні платежі.

Наведенні в касаційній скарзі доводи Верховним Судом відхиляються, оскільки судом апеляційної інстанції правильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального права та не порушено норми процесуального права.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів залишає касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, оскільки підстави для скасування судового рішення відсутні.