Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Хопти С. Ф. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Синельникова Є. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

представники позивача: ОСОБА_5, ОСОБА_6,

відповідач - гаражний кооператив "Русанівський 1",

представники відповідача: Додукало Олег Васильович, Малков Євген Мойсейович, ВольськийВалерій Олександрович, Забігайло Юрій Вікторович,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 12 травня 2016 року у складі судді Виниченко Л. М. та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 6 липня 2016 року

у складі колегії суддів: Мараєвої Н. Є., Андрієнко А. М., Заришняк Г. М.,

Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) (далі - ЦПК України (1618-15) ) у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У березні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до гаражного кооперативу "Русанівський 1" (далі - ГК "Русанівський 1") про визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів кооперативу.

Позовна заява мотивована тим, що він був членом гаражного кооперативу "Русанівський 1", що підтверджується довідкою від 14 квітня 2015 року № 13 та свідоцтвом про право власності від 17 серпня 2004 року.

31 січня 2015 року відбулися загальні збори членів кооперативу "Русанівський 1", затверджених протоколом № 30, у якому зазначено, що на зборах зареєструвалися 159 членів кооперативу з 301, які мають право голосу, в тому числі 55 членів кооперативу за довіреностями.

При проведенні загальних зборів 31 січня 2015 року та в процесі прийняття рішень, зокрема, про його виключення та інших осіб з членів кооперативу, були наявні суттєві порушення законодавства, а саме: перед початком проведення загальних зборів була відсутня мандатна комісія, тому підтвердження повноважень осіб, які зареєстровані за довіреностями, не перевірялися; із протоколу вбачається, що з 301 членів кооперативу на зборах зареєстровано 159, з них - 55 за довіреностями, однак не вказано скільки з зареєстрованих членів кооперативу були безпосередньо присутні та приймали участь у голосуванні. Під час зборів ним ставилося питання щодо наявності кворуму, проте президією зборів дане питання було проігнороване та незважаючи на очевидну відсутність кворуму збори продовжилися.

Також, довіреності на право участі осіб у загальних зборах не могли мати юридичної сили, так як завірені особою, яка не має на це права, а саме - не нотаріально, а головою правління кооперативу та у пункті 9 протоколу загальних зборів членів кооперативу про виключення з членів кооперативу не вказано кількості осіб, які проголосували за цю пропозицію, внаслідок чого дане рішення не може вважатися прийнятим.

Вищевикладену інформацію ним разом з групою членів кооперативу було викладено у зверненні до правління та ревізійної комісії від 8 лютого 2015 року, у якому просили виправити помилки, що були допущені при проведенні загальних зборів, на що керівництво кооперативу не відреагувало.

Ураховуючи викладене, позивач просив суд визнати недійсним та скасувати рішення загальних зборів членів ГК "Русанівський 1" від 31 січня 2015 року.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 12 травня 2016 року у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що обрання мандатної комісії не передбачено діючим статутом ГК "Русанівський 1". Статут кооперативу є чинним, зміни до нього не вносилися, положення статуту недійсними не визнавались. При прийнятті рішення загальними зборами членів

ГК "Русанівський 1", зокрема про виключення ОСОБА_4 та інших осіб з членів кооперативу, був наявний кворум на загальних зборах, а тому не вбачається порушень вимог Закону України "Про кооперацію" (1087-15) та статуту кооперативу. Крім того, на підтвердження заявлених вимог ОСОБА_4 не надано до суду належних та допустимих доказів.

Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 6 липня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилено, рішення районного суду залишено без змін.

Судове рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що суд першої інстанції вірно дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_4

У касаційній скарзі, поданій у липні 2016 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій було порушено норми матеріального та процесуального права, неповно з'ясовано обставини справи та не надано належної оцінки доказам. Вказував на те, що судами не було зазначено кількість присутніх членів кооперативу на загальних зборах. Крім того, статутом кооперативу не передбачена лічильна комісія, на яку посилаються суди при ухвалені судових рішень. Голова правління кооперативу відповідно до ЦК України (435-15) та Закону України "Про кооперацію" (1087-15) не має права посвідчувати довіреності на право участі та голосуванні на загальних зборах. Також, судами не звернуто увагу на те, що протокол загальних зборів членів кооперативу "Русанівський 1" від 31 січня 2015 року № 30 оформлено неналежним чином, порушена процедура голосування.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У лютому 2018 року справу за позовом ОСОБА_4 до ГК "Русанівський 1" про визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів кооперативу передано до Верховного Суду.

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Згідно статті 4 Закону України "Про кооперацію" кооперація базується на таких основних принципах, зокрема, рівного права голосу під час прийняття рішень (один член кооперативу - один голос), безпосередня участь членів кооперативної організації у її діяльності.

Відповідно до статті 12 Закону України "Про кооперацію" до основних прав члена кооперативу відносяться, зокрема, право на участь у господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління.

Здійснення членом кооперативу права на участь у діяльності і управлінні кооперативом, в тому числі при прийнятті рішень органом управління кооперативу забезпечується, в першу чергу, порядком скликання і проведення загальних зборів членів кооперативу, передбаченим статтею 15 Закону України "Про кооперацію" та статутом кооперативу.

Відповідно до статті 15 Закону України "Про кооперацію" вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу.

До компетенції загальних зборів членів кооперативу, серед іншого, належить заслуховування звітів його органів управління і органів контролю; затвердження порядку розподілу доходу кооперативу; затвердження рішення правління або голови правління про прийняття нових членів та припинення членства.

Рішенням загальних зборів членів кооперативу до компетенції загальних зборів можуть бути віднесені інші питання діяльності кооперативу.

Про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів члени кооперативу повинні бути повідомлені не пізніше ніж за 10 днів до визначеного строку їх проведення.

Загальні збори членів кооперативу правомочні вирішувати питання, якщо на них присутні більше половини його членів, а збори уповноважених - за наявності не менше двох третин уповноважених.

Кожний член кооперативу чи уповноважений кооперативу має один голос, і це право не може бути передано іншій особі.

Рішення загальних зборів членів (зборів уповноважених) кооперативу приймаються відповідно до його статуту відкритим або таємним голосуванням.

Пунктом 7.1.8 статуту кооперативу визначено, що загальні збори членів кооперативу правомочні вирішувати питання, якщо на них зареєстровано більше половини його членів, а збори уповноважених - за наявності не менше двох третин уповноважених.

Відповідно пунктів 7.1.9, 7.1.11 статуту кооперативу рішення загальних зборів членів (зборів уповноважених) кооперативу приймаються відкритим поіменним голосуванням. Кожний член кооперативу чи уповноважений, зареєстрований на зборах, має один голос.

Пунктом 7.1.3 статуту кооперативу визначено, що член кооперативу, який не має можливості особисто бути присутнім на загальних зборах має право направити на збори свого представника, повноваження якого викладені в довіреності, що видається на основі Цивільного кодексу України (435-15) та оформлена згідно з цим кодексом. Голова правління має право посвідчувати підписи членів кооперативу.

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_4, суди дійшли правильного висновку про те, що обрання мандатної комісії не передбачено діючим статутом ГК "Русанівський 1". Статут кооперативу є чинним, зміни до нього не вносилися, положення статуту недійсними не визнавались. При прийнятті рішення на загальних зборах членів кооперативу був наявний кворум, а тому не вбачається порушень вимог Закону України "Про кооперацію" (1087-15) та статуту кооперативу. Крім того, ОСОБА_4 на підтвердження заявлених вимог не було надано належних та допустимих доказів про прийняття ГК "Русанівський 1" рішення про виключення його з членів кооперативу з порушенням зазначених вимог закону і статутних положень кооперативу.

Доводи касаційної скарги про відсутність відомостей про кількість зареєстрованих членів кооперативу, які були безпосередньо присутні та приймали участь у голосуванні, про відсутність мандатної комісії не дають підстав для встановлення неправильного застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не спростовують висновків судів і зводяться до переоцінки доказів, що заборонено вимогами статті 400 ЦПК України. При вирішені даної справи судами вірно застосовано закон, що регулює спірні правовідносини, повно і всебічно досліджено матеріали справи та надано належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 12 травня 2016 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 6 липня 2016 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.