Про стягнення заборгованості за договором овердрафту - 14.02.2018 Прийняття

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" на ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова у складі судді Овсієнко Ю. К. від 05 травня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Чернігівської області у складі колегії суддів: Хроменець Н. С., Литвиненко І. В., Тагієва С. Р., від 09 червня 2016 року,

06 квітня 2016 року публічне акціонерне товариство "Альфа-Банк" (далі - ПАТ "Альфа-Банк") звернулось до суду із заявою про видачу дублікатів виконавчих листів по справі № 6-739/12 та поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Заявлені вимоги мотивує тим, що на підставі рішення Постійно діючого Третейського суду при ВГО "Всеукраїнський фінансовий союз" від 14 липня 2011 року по справі № 2387-13/100/11 за позовом ПАТ "Альфа-Банк" про стягнення заборгованості за договором овердрафту № 57-ОКЛ/10 від 19 жовтня 2010 року з ОСОБА_2, як поручителя ТОВ "Поліпром-Альянс", ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 24 лютого 2012 року по справі № 6-739/2012 задоволено заяву ПАТ "Альфа-Банк" про видачу виконавчого документа. Виконавчі листи 18 червня 2012 року за № 6-739/12 були направлені до Жовтневого відділу ДВС Запорізького міського управління юстиції, на підставі яких були відкриті виконавчі провадження про стягнення заборгованості у примусовому порядку. В ході виконавчого провадження майно боржника виявлено не було, у зв'язку з чим державний виконавець 16 січня 2014 року повернув виконавчі листи стягувачу. В ході пересилання оригінали виконавчих листів були втрачені, у зв'язку з чим повторно до виконання не пред'являлись. Про факт закриття виконавчих проваджень та повернення виконавчих листів ПАТ "Альфа-Банк" стало відомо лише з відповіді на запит, яка надійшла 14 березня 2016 року від Жовтневого ВДВС Запорізького МУЮ.

Із урахуванням зазначеного, ПАТ "Альфа-Банк" просило видати дублікати виконавчих листів та поновити строк пред'явлення виконавчого документа до виконання як такий, що було пропущено з поважних причин.

Ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 05 травня 2016 року у задоволенні заяви ПАТ "Альфа-Банк" - відмовлено.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що заявником не надано належних доказів на підтвердження втрати виконавчого документа саме при поштовому пересиланні.

Ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 09 червня 2016 року ухвалу суду першої інстанції залишено без змін, як постановлену з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Зокрема апеляційний суд дійшов висновку про те, що заявником не надано належних доказів втрати виконавчих листів.

29 червня 2016 року ПАТ "Альфа-Банк" подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій просило скасувати ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 05 травня 2016 року та ухвалуапеляційного суду Чернігівської області від 09 червня 2016 року і постановити нову про задоволення заяви, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що ПАТ "Альфа-Банк" надало належні докази на підтвердження втрати оригіналів виконавчих листів, які не були належним чином дослідженні судами. Вважає безпідставним посилання судів на те, що винесення рішення третейського суду суперечить практиці Верховного Суду України із урахуванням положень Закону України "Про захист прав споживачів" (1023-12) , оскільки кредит видавався за договором овердрафту. Суди належним чином не розглянули вимогу ПАТ "Альфа-Банк" про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання.

30 червня 2016 року суддею Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ відкрито касаційне провадження у даній справі.

Ухвалою колегії суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 листопада 2016 року справу за заявою ПАТ "Альфа-Банк" про видачу дублікатів виконавчих листів по справі № 6-739/12 та поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання призначено до судового розгляду.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) . Відповідно до пункту 4 частини першої розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України (1618-15) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

18 січня 2018 року вказану справу передано до Верховного Суду.

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої та другої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Однак зазначеним вимогам закону ухвала суду першої інстанції та ухвала апеляційного суду не відповідають.

Судами встановлено, що 06 червня 2012 року Новозаводським районним судом м. Чернігова видано три виконавчі листи по справі № 6-739/12 від 24 лютого 2012 року про стягнення коштів з ОСОБА_2 на користь ПАТ "Альфа-Банк", а саме судових витрат по сплаті третейського збору в сумі 100 грн; судового збору - 8 грн 50 коп. і витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи - 30 грн; заборгованості за овердрафтом - 799 929 грн 54 коп., відсотків за користування овердрафтом - 96523 грн 43 коп., пені за кредитом овердрафту - 61 824 грн 69 коп., пені за відсотками - 3 331 грн 69 коп. Строк пред'явлення даних виконавчих листів до виконання становить до 21 квітня 2013 року (а.с. 112-114).

Вказані виконавчі листи 18 червня 2012 року були направлені до Жовтневого відділу ДВС Запорізького міського управління юстиції (а.с. 115).

У відповідь на запитПАТ "Альфа-Банк" вих. №04/02-16/1 від 04 лютого 2016 року, листом Жовтневого відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції № 4577/8 від 26 лютого 2016 року повідомлено, що зазначені вище виконавчі листи 16 січня 2014 року повернуті стягувачу на підставі пункту 7 статті 47 Закону України "Про виконавче провадження". Станом на 26 лютого 2016 року виконавчі документи на адресу відділу не надходили (а.с. 116).

У відповідь на запит ПАТ "Альфа-Банк" від 11 травня 2016 року щодо надання інформації відносно відправлених в січні 2014 року листів Жовтневим відділом державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції на адресу ПАТ "Альфа-Банк", Київською міською дирекцією УДППЗ "Укрпошта" повідомлено про, що згідно підпунктів 121-123 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270 (270-2009-п) (далі - Правила), відправник або адресат мають право протягом шести місяців з дня прийняття для пересилання реєстрованого поштового відправлення за додаткову плату подати заяву та одержати інформацію про його вручення. Згідно пункту 128 Правил заява не розглядається у разі, коли минув встановлений для прийняття заяви строк (а.с. 169).

Згідно довідок ПАТ "Альфа-Банк" № 29451-11-б/б, 29452-11-б/б, 29453-11-б/б від 01 квітня 2016 року, вищезазначені виконавчі листи втрачено і до виконання не пред'явлено (а.с. 105).

Статтею 50 Закону України "Про третейські суди" передбачено, що сторони, які передали спір на вирішення третейського суду, зобов'язані добровільно виконати рішення третейського суду, без будь-яких зволікань чи застережень. Сторони та третейський суд вживають усіх необхідних заходів з метою забезпечення виконання рішення третейського суду

Статтею 57 вказаного закону визначено, що рішення третейського суду, яке не виконано добровільно, підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" (1404-19) . Виконавчий документ, виданий на підставі рішення третейського суду, може бути пред'явлений до примусового виконання в строки, встановлені Законом України "Про виконавче провадження" (1404-19) .

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження"(тут і далі у редакції, чинній станом на дату вчинення виконавчий дій), виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження.

Згідно з частиною шостою статті 12 Закону України "Про виконавче провадження" стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд з метою ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6 та 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно статті 370 ЦПК України, у редакції яка діяла на момент розгляду скарги, замість втраченого оригіналу виконавчого листа або судового наказу суд, який видав виконавчий лист або судовий наказ, має право за заявою стягувача або поданням державного виконавця видати його дублікат. Заява про видачу дубліката розглядається в судовому засіданні з викликом сторін і заінтересованих осіб. Їхня неявка не є перешкодою для вирішення питання про видачу дубліката.

Відповідно до статті 371 ЦПК України стягувачам, які пропустили строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який видав виконавчий лист, або до суду за місцем виконання і розглядається в судовому засіданні з повідомленням сторін, які беруть участь у справі. Їхня неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк.

Норми ЦПК (1618-15) та Закону України "Про виконавче провадження" (1404-19) не містять вичерпного переліку поважних причин, які підлягають врахуванню при вирішенні питання про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Вони враховуються у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи.

За змістом частини першої статті 31 Закону України "Про виконавче провадження" копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до пункту 2 Правил надання послуг поштового зв'язку рекомендоване поштове відправлення - це поштове відправлення (лист, поштова картка, бандероль, секограма, дрібний пакет, мішок "M"), що приймається для пересилання без зазначення суми оголошеної цінності вкладення; повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу - повідомлення, яким оператор поштового зв'язку доводить до відома відправника чи уповноваженої ним особи інформацію про дату вручення реєстрованого поштового відправлення, виплати коштів за поштовим переказом та прізвище одержувача.

За змістом пунктом 99 Правил рекомендовані поштові відправлення, у тому числі рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка", рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, повідомлення про надходження електронних поштових переказів, які не були вручені під час доставки, повторні повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень (крім зазначених в абзаці 4 пункту 93 цих Правил), поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час вручення в об'єкті поштового зв'язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - повнолітньому члену сім'ї за умови пред'явлення документа, що посвідчує особу, а також документа, що посвідчує родинні зв'язки з адресатом (свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб тощо), чи рішення органу опіки і піклування про призначення їх опікунами чи піклувальниками.

Таким чином, належним доказом підтвердження надсилання стягувачу у виконавчому провадженні постанови про повернення виконавчого документа є квитанція про відправлення та повідомлення про вручення рекомендованого листа.

Постановляючи ухвалу про відмову у задоволенні заяви банку про видачу дублікату виконавчого листа, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, дійшов передчасного висновку про відмову в її задоволенні, не надавши належної оцінки усім наявним в матеріалах справи доказам, дійшовши висновку лише про те, що позивачем не надано доказів про втрату виконавчого листа саме при поштовому пересиланні. Матеріали справи не містять доказів вручення ПАТ "Альфа-Банк" постанов державного виконавця від 16 січня 2014 року про повернення виконавчих листів на підставі статті 47 Закону України "Про виконавче провадження".

Крім того, судами фактично не була розглянута вимога банку про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання та не обґрунтовано підстав для відмови в задоволенні заяви ПАТ "Альфа-Банк" в цій частині.

Залишаючи без змін ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд дійшов неправильного висновку про те, що рішення третейського суду про стягнення боргу за кредитним договором від 14 липня 2011 року, винесене після набрання чинності змінами, внесеними до Закону України "Про третейські суди" (1701-15) , щодо підвідомчості третейським судам спорів про захист прав споживачів, і на ці правовідносини поширюється дія Закону України "Про захист прав споживачів" (1023-12) . Судом залишені поза увагою умови договору № 57-ОКЛ/10 про надання кредиту у формі овердрафт, укладеного між юридичними особами 19 жовтня 2010 року, зокрема пункт 1.5 договору, а тому зроблений неправильний висновок про те, що наданий кредит є споживчим кредитом у розумінні пункту 23 частини першої статті 1 Закону України "Про захист прав споживачів", у редакції, яка була чинною на момент розгляду заяви.

Крім того, апеляційний суд залишив поза увагою той факт, що рішення третейського суду є чинним (було предметом перегляду судами першої і апеляційної інстанції), а заявник звертався до суду із заявою про видачу саме дублікату виконавчого листа та поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання.

Суди при розгляді справи не дотримались вимог статті 212 ЦПК України, у редакції, чинній на час постановлення рішень, що оскаржуються, не дослідили докази, необхідні для встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, дійшли передчасного висновку про відмову у задоволенні заяви, пославшись лише на ту обставину, що лист Жовтневого ВДВС Запорізького МУЮ від 26 лютого 2016 року не є належним доказом втрати виконавчого документу.

У відповідності до частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

Частиною 1 статті 400 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції під час розгляду справи в касаційному порядку не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

З урахуванням встановлених обставин, ухвала суду першої та апеляційної інстанції підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції. При новому розгляді справи суду необхідно об'єктивно дослідити вказані в даній постанові докази в сукупності з іншими доказами у справі, надати оцінку як доказам в цілому, так і кожному доказу окремо, мотивуючи відхилення або врахування кожного доказу.