817/909/13-а Про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств - 29.07.2013 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "02" квітня 2013 р. у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Річ-Ойл" до Державної податкової інспекції у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби від 11.01.2013р. № 0000242343 визнано протиправним та скасовано.

В апеляційній скарзі Державна податкова інспекція у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби просить скасувати вказану постанову через порушення судом норм матеріального та процесуального справа, невідповідність висновків суду обставинам справи та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судом встановлено, що в період з 12.11.2012р. по 21.12.2012р. Державною податковою інспекцією у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Річ-Ойл" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.04.2011р. по 30.09.2012р., про що складено акт від 28.12.2012р. № 723/22-200/37083187, в якому зазначено про порушення пункту 141.1 статті 141 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток в сумі 1 966 145 грн., в тому числі за IV квартал 2011 року в сумі 1 966 145 грн. (а.с.9-36).

Державною податковою інспекцією у м. Рівне Рівненської області Державної податкової служби прийнято податкове повідомлення-рішення форма "Р" від 11.01.2013р. № 0000242342, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Річ-Ойл" у зв'язку з порушенням пп.14.1.36 п.14.1 ст.14, п.141.1 статті 141 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на прибуток" на суму 1966145,00 грн. за основним платежем (а.с.37).

За наслідками адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення скарга платника податків залишена без задоволення, спірне рішення - без зміни (а.с.41-44,45-47).

Судом встановлено, що ТОВ "Річ Ойл" укладено кредитні договори з ПАТ КБ Приватбанк від 02.08.2010р. №4Р10186И та від 25.11.2011р. №4Р111440И (а.с.57-68).

За даними перевірки, підприємство за період з 01.04.2011р. по 30.09.2012р. отримало кредитних коштів на суму 1 536 811 218 грн., що підтверджується карткою рахунку 501 за вказаний період (а.с.120-140), представниками сторін визнається.

За висновками перевірки (арк. акта 4-6) за період з 01.04.2011р. по 30.09.2011р. ТОВ "Річ-Ойл" виключно за рахунок кредитних коштів придбало акції на загальну суму 1 405 040 000 грн. (а.с.12-14) відповідно до договорів купівлі-продажу цінних паперів (а.с.112-119).

Такий висновок податкового органу щодо загальної суми коштів, сплачених ТОВ "Річ-Ойл" за придбання цінних паперів за період, охоплений перевіркою, з 01.04.2011р. по 30.09.2011р., не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки кошти в сумі 305 000 000 грн. за договором № 194-Б від 30.03.2011р. сплачені позивачем на повну суму відповідно до платіжного доручення №631 від 31.03.2011р., яке проведено банком 31.03.2011р. (а.с.141), а дата підписання акта виконаних робіт не впливає на визначення дати перерахування грошових коштів відповідно до платіжного документа, проведеного банком.

Судом вірно вказано, що в перевіреному періоді ТОВ "Річ-Ойл" сплачено грошових коштів за придбання цінних паперів не 1 405 040 000 грн., як зазначено в акті перевірки, а в сумі 1 100 040 000,00 грн., що підтверджується відповідними платіжними дорученнями, проведеними банком в періоді, охопленому перевіркою (а.с.142-145).

Тому під час обрахунку відсотка кредитних коштів, отриманих позивачем в перевіреному періоді та використаних на придбання цінних паперів (91,5%) відповідачем безпідставно здійснено збільшення з врахуванням суми грошових коштів, сплачених позивачем на придбання цінних паперів поза межами періоду, охопленого перевіркою.

Відповідно до умов кредитних договорів кредитні кошти надавалися позивачу на фінансування поточної діяльності підприємства. Відповідачем не розмежовувались грошові кошти, які надходили на рахунок підприємства від здійснення господарської діяльності, та кредитні грошові кошти, залишки грошових коштів на рахунку на час зарахування кредитних коштів, а також на час оплати за договорами купівлі-продажу цінних паперів. Окрім цього, за даними акту перевірки (арк.8) за період з 01.04.2011р. по 31.12.2011р. ТОВ "Річ-Ойл" отримало кредитних коштів в сумі 1 201 471 199,77 грн., які використано на придбання простих іменних акцій на суму 1 205 040 000 грн. (тобто сплачено суму, що перевищує суму надходження кредитних коштів), що свідчить про фактичне придбання цінних паперів не лише за рахунок кредитних коштів. Тому придбання позивачем цінних паперів виключно за рахунок кредитних коштів податковим органом не доведено.

Згідно з висновком податкового органу за перевірений період з 01.04.2011р. по 01.01.2012р. ТОВ "Річ-Ойл" частину придбаних акцій реалізувало на суму 902 000 000 грн. відповідно до договорів купівлі-продажу цінних паперів:

№ 881-Б від 22.11.2011р., емітент ПАТ "Фінансгруп-Екне", на суму 90 000 000 грн., емітент ВАТ "Фінансовий стандарт" на суму 200 000 000 грн.;

№ 880-Б від 22.11.2011р., емітент ВАТ "Фінансовий стандарт", на суму 210 000 000 грн.;

№ 263-БВ від 26.03.2012р., емітент ПАТ "Київшляхбуд", на суму 402 000 000 грн.

За даними податкового органу, за користування кредитними коштами ТОВ "Річ-Ойл" в перевіреному періоді нараховані відсотки на загальну суму 75 377 906 грн., що підтверджується дослідженими судом звітами про дебетові та кредитові операції на рахунку позивача за період з квітня 2011 року по вересень 2012 року (а.с.69-103). Разом з тим судом встановлено, що обумовлені відсотки за користування кредитами стосувалися не лише кредитів, отриманих в перевіреному періоді, а також кредитних коштів, отриманих в попередніх періодах за кредитним договором з ПАТ КБ Приватбанк від 02.08.2010р. №4Р10186И, що підтвердив представник відповідача в судовому засіданні.

В розділі 3.1.1 "Валовий дохід" акта перевірки (арк.6) зазначено, що оскільки затрати на придбання цінних паперів 1 405 140 000 грн. від загальної суми кредиту 1 536 811 218 грн. складають 91,5%, то відповідно сума понесених витрат на сплату відсотків за отримані кредити, використані на придбання акцій, становитиме 68 970 784 грн.

За перевірений період з 01.04.2011р. по 30.09.2012р. із придбаних акцій на суму 1 405 040 000 грн. реалізовано на суму 902 000 000 грн., собівартість яких становить 888 275 000 грн. Націнка реалізованих акцій склала 1,52% або 13 725 000 грн., в той час як витрати на сплату відсотків за отримані кредити, використані на придбання акцій, становлять 68 970 784 грн. (а.с.16).

За результатами такого аналізу податковий орган дійшов висновку, що операції з торгівлі цінними паперами, використовуючи виключно кредитні кошти, є завідомо збитковими, тобто не спрямовані на отримання доходу. Перевіркою не встановлений зв'язок понесених витрат по сплаті відсотків в сумі 68 970 784 грн. за користування кредитними коштами, використаними на операції з цінними паперами, з отриманням доходу, тобто з господарською діяльністю підприємства. За користування кредитними коштами підприємству за період з 01.04.2011р. по 30.09.2012р. нараховані відсотки на загальну суму 75 377 906 грн. Тобто сума відсотків, нарахована на кредитні кошти, які використані на придбання ПММ, пов'язана з господарською діяльністю підприємства і належить до складу валових витрат, становитиме 6 407 122 грн.

В акті перевірки (арк.10-11) зазначено, що у рядку 06.4/06.3 Декларацій "Фінансові витрати відповідно до п.138.10.5 п.138.10 ст. 138 Податкового кодексу України" показників за період з 01.04.2011р. по 30.09.2012р. ТОВ "Річ-Ойл" відобразило нараховані та сплачені відсотки за користування кредитними коштами у загальній сумі 14 955 577 грн., з яких 8 548 455 грн. витрати по сплаті відсотків за користування кредитними коштами, використаними на операції з цінними паперами, які є збитковими і не спрямовані на отримання доходу, тобто не пов'язані з господарською діяльністю (арк. акта 11, а.с.18-19).

Судом встановлено, що в р.06.4 податкової декларації з податку на прибуток підприємства за IV квартал 2011р. позивачем задекларовано фінансових витрат відповідно до п.138.10.5 п.138.10 ст. 138 Податкового кодексу України в сумі 8 548 455 грн. (а.с.53-56); в р.06.3 податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 9 місяців 2012р. позивачем задекларовано фінансових витрат відповідно до п.138.10.5 п.138.10 ст. 138 Податкового кодексу України в сумі 6 407 122 грн. (а.с.49-52). При цьому, за розрахунком податкового органу сума 8 548 455 грн. є витратами по сплаті відсотків за користування кредитними коштами, використаними на операції з цінними паперами, а сума 6 407 122 грн. - використаними на придбання паливно-мастильних матеріалів.

За результатами аналізу вищевказаних фактичних обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що допущена податковим органом помилка в сторону збільшення під час розрахунку відсотка (91,5%) кредитних коштів, отриманих позивачем в перевіреному періоді та використаних на придбання цінних паперів, внаслідок врахування суми грошових коштів, сплачених позивачем на придбання цінних паперів поза межами перевіреного періоду, призвела до хибного визначення податковим органом розміру (91,5%) та суми (68 970 784 грн.), сплачених в перевіреному періоді відсотків за користування кредитними коштами, що використані на придбання цінних паперів, та суми (6 407 122 грн.) відсотків, нарахованих на кредитні кошти, які використані на придбання ПММ, що, відповідно, має наслідком невірний розрахунок податкового органу, за яким задекларовані позивачем витрати по рядку 06.4/06.3 Декларацій за перевірений період в загальній сумі 14 955 577 грн. складаються з витрат на сплату відсотків за отримані кредити, що використані на придбання цінних паперів, в сумі 8 458 455 грн. та в сумі 6 407 122 грн., що використані на придбання паливно-мастильних матеріалів.

Відповідно до пп.138.10.5 п.138.10 ст. 138 Податкового кодексу України до складу інших витрат, які враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються фінансові витрати, до яких належать витрати на нарахування процентів (за користування кредитами та позиками, за випущеними облігаціями та фінансовою орендою) та інші витрати підприємства в межах норм, встановлених цим Кодексом, пов'язані із запозиченнями (крім фінансових витрат, які включені до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку).

Особливості визначення складу витрат платника податку в разі сплати процентів за борговими зобов'язаннями визначені п.141.1 ст. 141 Податкового кодексу України, за приписами якого до складу витрат включаються будь-які витрати, пов'язані з нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (в тому числі за будь-якими кредитами, позиками, депозитами, крім фінансових витрат, включених до собівартості кваліфікаційних активів відповідно по положень (стандартів) бухгалтерського обліку) протягом звітного періоду, якщо такі нарахування здійснюються у зв'язку з провадженням господарської діяльності платника податку.

Підставою, з якою п.141.1 ст. 141 Податкового кодексу України пов'язує обмеження права на формування витрат за нарахованими процентами за борговими зобов'язаннями, є залучення кредиту з метою придбання кваліфікаційного активу. Таке обмеження виникає лише в разі якщо платник податку прийняв рішення відносити проценти до собівартості кваліфікаційного активу в бухгалтерському обліку. Позивачем такі витрати не включалися до собівартості кваліфікаційного активу, що стороною відповідача не заперечується, відтак відсутні визначені законом обмеження щодо віднесення до витрат відсотків за користування кредитними коштами.

Відповідно до пп.14.1.36 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Підпунктом 14.1.244 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що товари це матеріальні та нематеріальні активи, у тому числі земельні ділянки, земельні частки (паї), а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення.

Доводи податкового органу про те, що операції з реалізації цінних паперів завідомо збиткові, а тому не пов'язані з господарською діяльністю, не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки судом достовірно встановлено, що за перевірений період (з 01.04.2011р. по 30.09.2012р.) дохід позивача від реалізації частини цінних паперів становить 13 725 000 грн., про що зазначено безпосередньо в акті перевірки (абз.3 арк.11 акта).

Вичерпний перелік витрат платника податку, що не пов'язані з провадженням господарської діяльності та не враховується для визначення оподаткованого прибутку, встановлений пунктом 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України. Серед таких обмежень витрати, які виключено податковим органом зі складу витрат ТОВ "Річ-Ойл" за перевірений період, - відсутні.

Відтак, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що сторнування податковим органом з фінансових витрат ТОВ "Річ-Ойл" витрат по сплаті відсотків за користування кредитом в сумі 8 548 455 грн. за IV квартал 2011 року не ґрунтується на нормах матеріального закону, вчинене у спосіб, не передбачений законом, при застосуванні розрахунку, правильність якого спростовується зібраними у справі доказами. Податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби від 11.01.2013р. № 0000242343 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 1 966 145,00 грн. не відповідає критеріям правомірності, встановленим статтею 2 КАС України, прийняте необґрунтовано, упереджено, без врахування необхідних обставин, що мали значення для прийняття рішення, а відтак порушує права та законні інтереси позивача, які підлягають до судового захисту шляхом скасування протиправного рішення суб'єкта владних повноважень.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не впливають на правильність прийнятого рішення, яке постановлене із дотриманням судом норм матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "02" квітня 2013 р. - без змін.