653/1238/16-ц Про визнання незаконними та скасування рішень обласної ради - 14.02.2018 Прийняття

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 5 липня 2016 року у складі судді Венглєвської Н. Б. та ухвалу апеляційного суду Херсонської області від 10 жовтня 2016 року в складі суддів: Бугрика В. В., Полікарпової О. М., Семиженка Г. В.,

Відповідно до пункту 4 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК (1618-15) у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У квітні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Херсонської обласної ради, комунального підприємства Херсонської обласної ради "Генічеське бюро технічної інвентаризації" (далі - КП ХОР "Генічеське бюро технічної інвентаризації") про визнання незаконними та скасування рішень Херсонської обласної ради від 31 березня 2016 року № 109 "Про керівника комунального підприємства Херсонської обласної ради "Генічеське бюро технічної інвентаризації" та від 31 березня 2016 року № 110 "Про поновлення ОСОБА_4 на посаді виконуючого обов'язки начальника комунального підприємства "Генічеське бюро технічної інвентаризації", поновлення на роботі на посаді виконуючого обов'язки начальника КП ХОР "Генічеське бюро технічної інвентаризації", стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.

Позовна заява мотивована тим, що в червні 2015 року позивач ОСОБА_4 був незаконно звільнений із займаної посади на підставі розпорядження заступника голови Херсонської обласної ради від 4 червня 2015 року № 38.

Рішенням Генічеського районного суду Херсонської області від 23 листопада 2015 року визнано звільнення ОСОБА_4 незаконним, скасовано розпорядження заступника голови Херсонської обласної ради від 4 червня 2015 року № 38, наказ КП ХОР "Генічеське бюро технічної інвентаризації" від 9 червня 2015 року № 15, поновлено позивача на посаді виконуючого обов'язки начальника КП ХОР "Генічеське бюро технічної інвентаризації", стягнуто заробітну плату за час вимушеного прогулу. Судом було видано виконавчий лист, який було позивачем подано на виконання до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 23 листопада 2015 року не було виконано, на посаді позивача не поновлено, а навпаки 31 березня 2016 року Херсонська обласна рада прийняла рішення № 109 "Про керівника комунального підприємства Херсонської обласної ради "Генічеське бюро технічної інвентаризації", яким було призначено Толока В. А. начальником КП ХОР "Генічеське бюро технічної інвентаризації" з 4 квітня 2016 року на три роки.

Цього ж дня, 31 березня 2016 року Херсонська обласна рада прийняла рішення № 110, пунктом 1 якого вирішила поновити ОСОБА_4 на посаді виконуючого обов'язки начальника КП ХОР "Генічеське бюро технічної інвентаризації" з 1 квітня 2016 року, а пунктом 2 - ОСОБА_4 звільнено від виконання обов'язків начальника КП ХОР "Генічеське бюро технічної інвентаризації" з 1 квітня 2016 року.

Зазначені рішення позивач вважає незаконними, оскільки вони суперечать вимогам чинного законодавства, порушують його права та підлягають скасуванню, оскільки відповідач Херсонська обласна рада умисно не виконувала рішення судів першої і апеляційної інстанцій, які набрали законної сили 23 листопада 2015 року та 16 березня 2016 року та постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 28 грудня 2015 року про негайне поновлення позивача на посаді.

ОСОБА_4 зазначає, що його помилково поновлено з 1 квітня 2016 року, а не з дати незаконного звільнення працівника, тобто з 8 червня 2015 року.

Позивач вважає, що до його відома не було доведено рішення Херсонської обласної ради від 31 березня 2016 року № 110 про поновлення на посаді та ознайомлено з ним, фактично на посаді його не поновлено, запис у трудовій книжці не зроблено, зміни до штатного розпису підприємства не внесено, до роботи не допущено. Позивача звільнено з посади, яку він не обіймав, оскільки фактично він не був поновлений на роботі.

Відповідач звільнив ОСОБА_4 у спосіб, не передбачений чинним законодавством. Поновлення на посаді та звільнення позивача в один день свідчить про умисне ігнорування рішень судів та вимог КЗпП України (322-08) . Також, звільненню з посади виконуючого обов'язки начальника він підлягає на загальних підставах, передбачених нормами статей 36, 40, 41 КЗпП, оскільки в 2012 році з позивачем укладено безстроковий трудовий договір.

Питання про звільнення ОСОБА_4 на голосування не виносилося та не приймалося взагалі, у порядку денному такого питання немає, а депутати Херсонської обласної ради голосували лише за поновлення ОСОБА_4 на посаді відповідно до постанови державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби від 28 грудня 2015 року, яка передбачала поновлення на посаді, з якої позивач незаконно був звільнений.

Зазначені протиправні дії відповідача завдали позивачу фізичних і моральних страждань та створюють йому негативний імідж як керівнику комунальної установи. Позивач зазнав переживань за свою професію, втратив душевний спокій, був роздратований у зв'язку з систематичним психологічним тиском на нього зі сторони відповідачів, не поновленням на роботі, втратив нормальні життєві зв'язки з колегами, при спілкуванні з якими позивач повинен виправдовуватися, що принижує його людську честь і гідність. Ці обставини вимагають від позивача додаткових зусиль для організації свого життя, а тому з урахуванням перенесених моральних та психологічних страждань просив відшкодувати йому за рахунок відповідачів моральну шкоду у розмірі 5 000 гривень.

Також позивач просив стягнути з відповідачів на користь позивача заробітну плату за час вимушеного прогулу.

Рішенням Генічеського районного суду Херсонської області від 5 липня 2016 року в позові відмовлено.

Рішення мотивоване тим, що підстав для визнання незаконними рішень Херсонської обласної ради від 31 березня 2016 № 109 і № 110 немає. Зазначені рішення прийняті на підставі та в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України (254к/96-ВР) та законами України, а саме Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" (280/97-ВР) . Процедура їх прийняття не була порушена.

Ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 10 жовтня 2016 року рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 5 липня 2016 року залишено без змін.

Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що ОСОБА_4 з 13 квітня 2012 року на підставі розпорядження голови обласної ради № 28 виконував обов'язки начальника КП ХОР "Генічеське бюро технічної інвентаризації". У цьому розпорядженні вказано, що виконання обов'язків начальника КП ХОР "Генічеське бюро технічної інвентаризації" на ОСОБА_4 покладено до призначення начальника вказаного підприємства у визначеному законодавством порядку. Це розпорядження винесено на підставі заяви ОСОБА_4, який з ним був повністю згоден. 5 лютого 2016 року було розглянуто питання щодо призначення керівника КП ХОР "Генічеське бюро технічної інвентаризації" та рекомендовано призначити на цю посаду Толока В. А. Позивач знав, що він виконує обов'язки начальника підприємства до призначення іншого керівника, тобто діяв строковий трудовий договір. Рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

У касаційній скарзі, поданій у жовтні 2016 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій не взято до уваги, що між позивачем та відповідачем відсутні трудові відносини, оскільки позивача не було поновлено на посаді виконуючого обов'язки начальника комунального підприємства, з наказом не ознайомлено, запис до трудової книжки не внесено, трудовий договір не укладено, до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомості про його поновлення на посаді не внесено, повідомлення про прийняття на роботу до державної фіскальної служби за місцем обліку як платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування не подавалось.

Також ОСОБА_4 у касаційній скарзі зазначав про те, що Херсонська обласна рада повинна була поновити його на посаді з дати незаконного звільнення, а саме: з 8 червня 2015 року, а не з 1 квітня 2016 року. На пленарне засідання сесії ради, яке відбулося 31 березня 2016 року, не було винесено питання про звільнення позивача з посади, а депутати голосували лише за поновлення на посаді. Висновок судів про те, що ОСОБА_4 не подавав документи для розгляду питання призначення його на посаду начальника бюро технічної інвентаризації спростовуються листом-відповіддю Херсонської обласної ради від 14 лютого 2012 року.

У грудні 2016 року Херсонська обласна рада надала заперечення на касаційну скаргу, вказуючи на те, що судові рішення є законними і обґрунтованим, всі висновки суду відповідають встановленим обставинам справи, підстав для їх скасування немає, а доводи касаційної скарги аналогічні доводам позовної заяви та апеляційної скарги, яким надано правову оцінку.

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 6 вересня 2017 року справу призначено до судового розгляду.

3 січня 2018 року цивільна справа надійшла до Верховного Суду.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Касаційна скарга підлягає задоволенню частково.

Судами встановлено, що ОСОБА_4 працював за контрактом на посаді начальника КП ХОР "Генічеське бюро технічної інвентаризації", укладеним між ним та Херсонською обласною радою, з 20 квітня 2005 року до 20 квітня 2008 року на підставі рішення Херсонської обласної ради від 20 квітня 2005 року № 406.

З 13 квітня 2012 року розпорядженням голови обласної ради № 28 на ОСОБА_4 було покладено виконання обов'язків начальника Генічеського державного бюро технічної інвентаризації на підставі заяви ОСОБА_4 від 6 лютого 2012 року.

24 лютого 2015 року листом № 25-416/0/9-15/12 на адресу обласної ради обласною державною адміністрацією було направлено ініціативне клопотання щодо перевірки відповідності займаній посаді керівника КП ХОР "Генічеське бюро технічної інвентаризації" ОСОБА_4 та було запропоновано розглянути нову кандидатуру на посаду керівника - Толока В. А., який є досвідченим керівником.

У червні 2015 року позивач ОСОБА_4 був звільнений із займаної посади на підставі розпорядження заступника голови Херсонської обласної ради від 4 червня 2015 року № 38 та наказу КП ХОР "Генічеське бюро технічної інвентаризації" від 9 червня 2015 року № 15.

Рішенням Генічеського районного суду Херсонської області від 23 листопада 2015 року скасовано розпорядження заступника голови Херсонської обласної ради та наказ КП ХОР "Генічеське бюро технічної інвентаризації" та поновлено ОСОБА_4 на посаді виконуючого обов'язки начальника КП ХОР "Генічеське бюро технічної інвентаризації".

Постановою від 28 грудня 2015 року головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби відкрито виконавче провадження щодо поновлення ОСОБА_4 на посаді виконуючого обов'язки начальника КП ХОР "Генічеське бюро технічної інвентаризації", яка надійшла до Херсонської обласної ради 16 січня 2016 року і на підставі резолюції заступника голови обласної ради розпочато процедуру виконання.

Судами встановлено, що процедура поновлення ОСОБА_4 потребувала організаційних змін в управлінні комунальним підприємством, оскільки питання, які стосуються управління цим підприємством, вирішуються виключно на пленарних засіданнях Херсонської обласної ради, що встановлено пунктом 20 частини першої статті 43 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

На момент ухвалення рішення суду про поновлення позивача на посаді були проведені чергові місцеві вибори, на яких було обрано новий склад Херсонської обласної ради, а новообрана рада не набула своїх повноважень. Підсумки виборів Херсонською обласною виборчою комісією були оголошені 9 грудня 2015 року.

Встановлено, що 31 березня 2016 року Херсонська обласна рада прийняла рішення № 109 "Про керівника комунального підприємства Херсонської обласної ради "Генічеське бюро технічної інвентаризації", за яким Толока В. А. було призначено начальником КП ХОР "Генічеське бюро технічної інвентаризації" з 4 квітня 2016 року.

Пунктом 1 рішення від 31 березня 2016 року № 110 Херсонська обласна рада поновила ОСОБА_4 на посаді виконуючого обов'язки начальника КП ХОР "Генічеське бюро технічної інвентаризації" з 1 квітня 2016 року, а пунктом 2 цього рішення звільнила ОСОБА_4 від виконання обов'язків начальника КП ХОР "Генічеське бюро технічної інвентаризації" з 1 квітня 2016 року.

Також встановлено, що з 12 березня 2009 року в КП ХОР "Генічеське бюро технічної інвентаризації" посада начальника була вакантною.

5 лютого 2016 року на засіданні постійної комісії обласної ради з питань управління об'єктами комунальної власності, архітектури, будівництва та транспорту було розглянуто питання щодо призначення керівника зазначеного підприємства та рекомендовано призначити на цю посаду Толока В. А.

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Вимогами частини п'ятої статті 235 КЗпП України та статті 76 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції закону, чинного на час виконання рішення суду) передбачено, що прийняте судом рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника підлягає негайному виконанню.

Виконання рішення вважається закінченим з дня видачі відповідного наказу або розпорядження власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом, фізичною особою, фізичною особою-підприємцем, який прийняв незаконне рішення про звільнення або переведення працівника, після чого державний виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження (частина перша статті 76 Закону України "Про виконавче провадження" у редакції закону, чинного на час виконання рішення суду).

Питання, пов'язане з фактом поновлення на роботі, вирішується відповідно до рішення суду: видається наказ про поновлення працівника на роботі та вносяться зміни до трудової книжки працівника відповідно до пункту 2.10 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення від 29 липня 1993 року № 58, зокрема, визнається недійсним запис, зроблений відповідно до наказу, визнаного судом незаконним.

Отже, поновлення на попередній роботі відбувається не з дати ухвалення судом рішення про таке поновлення, а з дати звільнення працівника, яка відповідно до цього рішення визнається недійсною.

За таких обставин суд касаційної інстанції дійшов висновку, що поновлення на роботі позивача не з дати незаконного звільнення, 8 червня 2015 року, а з 1 квітня 2016 року є неправомірним, а тому рішення суду першої інстанції та ухвала апеляційного суду в цій частині підлягають скасуванню із прийняттям нової постанови.

З урахуванням порушення трудових прав позивача та вимог статті 235 КЗпП з КП ХОР "Генічеське бюро технічної інвентаризації" підлягає стягненню середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 23 листопада 2015 року (дата ухвалення рішення суду про поновлення на роботі) до 1 квітня 2016 року.

Виходячи з довідки КП ХОР "Генічеське БТІ" про доходи ОСОБА_4 від 9 липня 2015 року, заробітна плата позивача за останні два повних календарних місяці роботи (квітень-травень 2015 року) становила 10 156 грн 28 коп. Робочих днів було 39 (21 день в квітні та 18 днів у травні). Середньоденний заробіток становив 260 грн 42 коп. (10 156 грн 28 коп./39 робочих днів). З дня ухвалення рішення суду про поновлення на роботі (23 листопада 2015 року) по дату поновлення ОСОБА_4 (1 квітня 2016 року) час затримки складає 90 робочих днів.

За таких обставин середній заробіток позивача за час вимушеного прогулу становить 23 437 грн 80 коп. з урахуванням утримання прибуткового податку та інших обов'язкових платежів.

Порядок відшкодування моральної шкоди у сфері трудових відносин регулюється статтею 237-1 КЗпП України.

Стаття 237-1 КЗпП України передбачає відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Порядок відшкодування шкоди визначається законодавством.

Зазначена норма закону містить перелік юридичних фактів, що складають підставу виникнення правовідносин щодо відшкодування власником або уповноваженим ним органом завданої працівнику моральної шкоди.

За змістом указаного положення закону підставою для відшкодування моральної шкоди згідно із ст. 237-1КЗпП України є факт порушення прав працівника у сфері трудових відносин, яке призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

У пункті 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" (v0004700-95) роз'яснено, що відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконне звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Таким чином, захист порушеного права у сфері трудових відносин забезпечується як відновленням становища, яке існувало до порушення цього права (наприклад, поновлення на роботі), так і механізмом компенсації моральної шкоди, як негативних наслідків (втрат) немайнового характеру, що виникли в результаті душевних страждань, яких особа зазнала у зв'язку з посяганням на її трудові права та інтереси. Конкретний спосіб, на підставі якого здійснюється відшкодування моральної шкоди, обирається потерпілою особою, з урахуванням характеру правопорушення, його наслідків та інших обставин. КЗпП (322-08) України не містить будь-яких обмежень чи виключень для компенсації моральної шкоди у разі порушення трудових прав працівників, а стаття 237-1 цього Кодексу передбачає право працівника на відшкодування моральної шкоди у обраний ним спосіб, зокрема повернення потерпілій особі вартісного (грошового) еквівалента завданої моральної шкоди, а тому розмір такого відшкодування суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань, їх тривалості, тяжкості вимушених змін у житті та з урахуванням інших обставин справи.

Враховуючи те, що противоправні дії відповідача КП ХОР "Генічеське бюро технічної інвентаризації" завдали позивачу фізичних і моральних страждань, які полягають у тому, що позивач зазнав переживань за свою професію, втратив душевний спокій, був роздратований у зв'язку з систематичним психологічним тиском на нього зі сторони відповідачів, не поновленням на роботі, він втратив нормальні життєві зв'язки з колегами, що принижує його людську честь і гідність та вимагає від позивача додаткових зусиль для організації свого життя, тому з урахуванням перенесених моральних та психологічних страждань, касаційний суд дійшов висновку про стягнення з КП ХОР "Генічеське бюро технічної інвентаризації" на користь позивача у рахунок відшкодування завданої моральної шкоди 1 000 гривень.

Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судом повно, але допущено неправильне застосування норм матеріального права, судові рішення, які оскаржуються, підлягають скасуванню частково з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позовних вимог у цій частині.

Відповідно до статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що в іншій частині рішення Херсонської обласної ради від 31 березня 2016 року № 110 та рішення Херсонської обласної ради від 31 березня 2016 року № 109 "Про керівника комунального підприємства Херсонської обласної ради "Генічеське бюро технічної інвентаризації" ухвалені на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією України (254к/96-ВР) та законами України, а саме Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" (280/97-ВР) . Процедура їх ухвалення порушена не була.

Так, ОСОБА_4 з 13 квітня 2012 року на підставі розпорядження голови обласної ради № 28 виконував обов'язки начальника КП ХОР "Генічеське бюро технічної інвентаризації". У цьому розпорядженні вказано, що виконання обов'язків начальника КП ХОР "Генічеське бюро технічної інвентаризації" на ОСОБА_4 покладено до призначення начальника вказаного підприємства у визначеному законодавством порядку. Це розпорядження винесено на підставі заяви ОСОБА_4, який з ним був повністю згоден. Підставою для звільнення позивача є рішення Херсонської обласної ради № 109 "Про керівника комунального підприємства Херсонської обласної ради "Генічеське бюро технічної інвентаризації" Толока В. А. з 4 квітня 2016 року та укладення з ним контракту.

У частині відмови у задоволенні позову про визнання незаконним та скасування рішення Херсонської обласної ради від 31 березня 2016 року № 110 про поновлення позивача на посаді та звільнення позивача, рішення Херсонської обласної ради від 31 березня 2016 року № 109 "Про керівника комунального підприємства Херсонської обласної ради "Генічеське бюро технічної інвентаризації", судові рішення ухвалені з дотримання норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

З урахуванням вимог статті 141, підпункту "в" пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України з відповідача КП ХОР "Генічеське бюро технічної інвентаризації" на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у розмірі 661 грн 44 коп., понесені у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Керуючись статтями 400, 409, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 5 липня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Херсонської області від 10 жовтня 2016 року скасувати в частині вимог про визнання незаконним та скасування рішення від 31 березня 2016 року № 110 "Про поновлення ОСОБА_4 на посаді виконуючого обов'язки начальника комунального підприємства Херсонської обласної ради "Генічеське бюро технічної інвентаризації", стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.

Прийняти в цій частині нову постанову.

Позовні вимоги у цій частині задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати рішення Херсонської обласної ради від 31 березня 2016 року № 110 "Про поновлення ОСОБА_4 на посаді виконуючого обов'язки начальника комунального підприємства Херсонської обласної ради "Генічеське бюро технічної інвентаризації" у частині дати поновлення на посаді з 1 квітня 2016 року.

Стягнути з комунального підприємства Херсонської обласної ради "Генічеське бюро технічної інвентаризації" на користь ОСОБА_4 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 23 листопада 2015 року до 1 квітня 2016 року у розмірі 23 437 грн 80 коп. з урахуванням утримання прибуткового податку та інших обов'язкових платежів.

Стягнути з комунального підприємства Херсонської обласної ради "Генічеське бюро технічної інвентаризації" на користь ОСОБА_4 1 000 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди.

У задоволенні решти позовних вимог у цій частині відмовити.

У частині вирішення позовних вимог про визнання незаконним та скасування рішення Херсонської обласної ради від 31 березня 2016 року № 110 про поновлення позивача на посаді та звільнення позивача, рішення Херсонської обласної ради від 31 березня 2016 року № 109 "Про керівника комунального підприємства Херсонської обласної ради "Генічеське бюро технічної інвентаризації" рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 5 липня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Херсонської області від 10 жовтня 2016 року залишити без змін.

Стягнути з комунального підприємства Херсонської обласної ради "Генічеське бюро технічної інвентаризації" на користь ОСОБА_4 661 грн 44 коп. судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.