Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Шарапи В.М., суддів Бевзенка В.М., Данилевич Н.А., розглянувши заяви про самовідвід суддів у справі за касаційною скаргою Міністерства оборони України на постанову Київського районного суду м. Харкова від 12 вересня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2017 року у справі № 640/1105/17 за позовом ОСОБА_2 до Міністерства оборони України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -

Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 12.12.2017 касаційну скаргу залишено без руху, встановлено строк для усунення її недоліків до 28.12.2017. Законом України від 03.10.2017 № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів (Розділи 1-3)" (2147а-19) , що набрав чинності з 15.12.2017, внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) (надалі - КАС України (2747-15) ).

Відповідно до пунктів 4, 7 частини 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України (2747-15) установлено, що зміни до цього Кодексу вводяться в дію з урахуванням таких особливостей: касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу (підпункт 4); заяви і скарги, зазначені в підпунктах 1, 3 - 6 цього пункту, передаються відповідно до Касаційного адміністративного суду, Великої Палати Верховного Суду за розпорядженням керівника апарату суду, до якого подані такі заяви і скарги, протягом тридцяти днів з дня набрання чинності цією редакцією Кодексу (підпункт 7).

У зв'язку з цим, за наслідками автоматизованого розподілу судової справи, касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Шарапи В.М. (судді-доповідача), суддів Бевзенка В.М., Данилевич Н.А., про що складено протокол від 26.12.2017.

До відкриття провадження за касаційною скаргою суддею-доповідачем Шарапою В.М. та суддями Бевзенко В.М., Данилевич Н.А. заявлено самовідводи, які обґрунтовані порушенням порядку визначення суддів для розгляду справи, встановленого статтею 31 КАС України, а саме, без урахування спеціалізації.

Частиною 1 статті 31 КАС України передбачено, що визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині другій статті 18 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.

Розділом 3 рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 06.12.2017 року №5 "Про утворення судових палат Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, визначення спеціалізації суддів і судових палат, їх кількісного складу" встановлено, що судді Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян спеціалізуються на розгляді таких категорій адміністративних справ:

справи зі спорів з приводу забезпечення реалізації громадянами права голосу на виборах і референдумах (розділ 1 Класифікатора);

справи зі спорів з приводу забезпечення реалізації конституційних прав особи, а також реалізації статусу депутата представницького органу влади, організації діяльності цих органів (розділ 2 Класифікатора);

справи зі спорів з приводу забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України (крім спорів за участю органів доходів і зборів щодо обмеження здійснення грального бізнесу) (розділ 3 Класифікатора, крім підпункту 3.8.1);

справи зі спорів з приводу забезпечення юстиції; справи зі спорів з відносин публічної служби (розділ 12 Класифікатора);

справи зі спорів щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, а також справи про дострокове припинення повноважень народного депутата України (розділ 13 Класифікатора).

Як вбачається з касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, предметом оскарження у касаційному порядку є рішення судів попередніх інстанцій, які стосувались призначення і виплати одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (2011-12) . Зокрема, в адміністративному позові ОСОБА_2, просив суд скасувати рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби про повернення на доопрацювання документів ОСОБА_2 щодо виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей", оформлене пунктом 8 протоколу № 118 від 29.12.2016; визнати протиправною бездіяльність Міністерства оборони України щодо неприйняття рішення про призначення ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги; зобов'язати Міністерство оборони України прийняти рішення про призначення ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням йому другої групи інвалідності та надіслати вказане рішення Харківському обласному військовому комісаріату для видання наказу про виплату такої допомоги ОСОБА_2; зобов'язати Міністерство оборони України подати звіт про виконання судового рішення.

Частина 5 статті 17 Конституції України гарантує, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Рішенням Ради суддів адміністративних судів України від 31.10.2013 № 114 затверджено Класифікатор категорій адміністративних справ та Методичні роз'яснення до нього.

У преамбулі Методичних роз'яснень до Класифікатора категорій адміністративних справ зазначено, що на його основі визначається спеціалізація суддів (судових палат) адміністративних судів із розгляду справ, розподіляються справи між суддями, ведеться звітність судів про судовий розгляд справ, здійснюється систематизація та узагальнення судової практики, визначаються навантаження на суддів та складність справ, спеціалізація суддів із надання методичної допомоги суддям судів нижчого рівня тощо. В основу класифікації категорій адміністративних справ може бути покладено такі класифікаційні ознаки: предмет оскарження (індивідуальний акт, нормативний акт, адміністративний договір); зміст спірних відносин; вид суб'єкта владних повноважень - сторони судового процесу; предмет захисту. При цьому як головну може бути обрано і одну з наведених ознак, і одночасно декілька. Пунктом 23 Методичних роз'яснень визначено, що розділ 10 Класифікатора охоплює спори з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян, а також спорів у сфері публічної житлової політики, що є формою виконання державою своїх обов'язків за статтями 43, 46 Конституції України - гарантування конституційних прав особи на працю та соціальний захист, крім справ, передбачених іншими розділами Класифікатора. Пункт 10.2 та підпункти 10.2.1-10.2.4 Класифікатора призначені для обліку передусім спорів з приводу призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат із відповідних видів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Таким чином, касаційна скарга не відноситься до тієї категорії адміністративних справ, на розгляді яких спеціалізується Судова палата з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, до складу якої входять, у тому числі, судді Шарапа В.М., Бевзенко В.М., Данилевич Н.А.

Отже, розподіл касаційної скарги здійснено без урахування спеціалізації, що свідчить про порушення порядку визначення колегії суддів для її розгляду, встановленого статтею 31 КАС України.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 36 КАС України, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

За правилами частини 1 статті 40 КАС України, питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Тому, заяви суддів Шарапи В.М., Бевзенка В.М., Данилевич Н.А. про самовідвід підлягають до задоволення.

Керуючись статтями 31, 36, 39, 40 КАС України, -

Задовольнити заяви суддів Шарапи В.М., Бевзенка В.М., Данилевич Н.А. про самовідвід.

Відвести суддів Шарапу В.М., Бевзенка В.М., Данилевич Н.А. від участі у розгляді касаційної скарги Міністерства оборони України на постанову Київського районного суду м. Харкова від 12 вересня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2017 року у справі №640/1105/17 за позовом ОСОБА_2 до Міністерства оборони України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.