2а-11467/12/0170/28 Про скасування податкових повідомлень-рішень, якими донараховано податок на додану вартість - 25.07.2013 Прийняття

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Калініченко Г.Б. ) від 18.02.13 у справі № 2а-11467/12/0170/28

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Шакуда-Інвест" (пров. 1-й Ново-Карантинний, 13,Керч,Автономна Республіка Крим,98318)

до Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим Державної податкової служби (вул.Борзенко буд. 40,Керч,Автономна Республіка Крим,98300)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

Товариство з обмеженою відповідальністю "Шакуда-Інвест" звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що висновки викладені в акті перевірки є необґрунтованими та не відповідають вимогам чинного законодавства, у зв'язку з тим, що ТОВ "Шакуда-Інвест" надавало послуги плавзасобів, які виконувались в рамках укладених з постачальником договорів, є видом допоміжної діяльності в сфері транспорту, оподаткування даних послуг здійснюється згідно до п.п. 1 п. 2 ст. 186 ПКУ.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.02.13 у справі № 2а-11467/12/0170/28 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Шакуда-Інвест" - задоволені.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим Державної податкової служби №0001482203 від 05.10.2012 р.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.02.2013 року та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Судом першої інстанції встановлено, що з 10.08.2012р. по 14.09.2012р. відповідачем проведена документальна планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011 по 30.06.2012.

Зазначеною перевіркою встановлено порушення позивачем п. 186.4 ст. 186 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 504280,00 грн.;

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем було прийняте податкове повідомлення -рішення № 0001482203 від 05.10.2012р., яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 504280,00 грн. за основним платежем, та нараховані штрафні (фінансові) санкції в сумі 126070,00 грн.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач безпідставно нарахував позивачеві грошове зобов'язання з податку на додану вартість, оскільки помилково дійшов висновку про порушення позивачем п. 186.4 ст. 186 Податкового кодексу України, та як наслідок, безпідставно виніс податкове повідомлення - рішення щодо позивача, нарахувавши податкове зобов'язання та штрафні санкції

Колегія суддів погоджується з постановою суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, підставою для донарахування податкових зобов'язань по податку на додану вартість, стало його заниження в сумі 504280 грн. за період, що перевірявся, при здійсненні операцій за надання послуг буксирів за межами митної території України.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, між ТОВ "Шакуда-Інвест" та контрагентами укладені договори про надання послуг плавзасобів.

За умовами укладених договорів, Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе обов'язки надати послуги плавзасобів, а саме: буксирне обслуговування, послуги лоцманського катера, послуги плавкранів. Виконавець надає вказані послуги, на підставі попередніх письмових заявок, підписаних уповноваженою особою Замовника. В разі надання неповній інформації, що міститься в заявці, Замовник зобов'язаний надати необхідні дані по запиту Виконавця.

Конкретний вид послуги, що замовляється, Замовник безпосередньо вказує в своїх заявках.

В своєму акті податковий орган посилається на Наказ ДПС України від 06.07.2012 р. № 610 (v0610837-12) "Про затвердження Узагальнюючої податкової консультації відносно порядку оподаткування податком на додану вартість транспортно-експедиторської діяльності", відповідно до якої, послуги буксирів не підпадають під дію Закону України від 01.07.2004 р. № 1955 - IV "Про транспортно-експедиторську діяльність" (1955-15) . Послуги буксирів - не є допоміжними в транспортній діяльності, а є самостійним видом діяльності, код КВЕД 61.10.2. Таким чином, при визначенні об'єкту оподаткування ПДВ при наданні послуг буксирів, дані послуги підпадають під дію п. 186.4. ст. 186 ПКУ, яким передбачено, що місцем постачання послуг є місце реєстрації постачальника. Ці операції згідно п. 186.4. ст. 186 ПКУ оподатковуються за ставкою 20%.

Відповідно до ст. 1 Закону України від 01.07.2004 р. № 1955 - IV "Про транспортно-експедиторську діяльність", транспортно-експедиторська діяльність - це підприємницька діяльність по наданню транспортно-експедиторських послуг з організації і забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів. Експедитор (транспортний експедитор) - суб'єкт господарювання, який за дорученням клієнта і за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортної експедиції.

Клієнт - споживач послуг експедитора (юридична або фізична особа), який за договором транспортної експедиції самостійно або через представника, що діє від його імені, доручає експедиторові виконати або організувати або забезпечити виконання визначених договором транспортної експедиції послуг і оплачує їх, включаючи плату експедиторові.

Згідно ст. 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність", за договором транспортної експедиції одна сторона (експедитор) зобов'язалася за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Виходячи з аналізу наведених вище норм, транспортно-експедиторські послуги надаються на підставі укладених між експедиторами і клієнтами договорів транспортної експедиції.

Крім того, Закон України "Про транспортно-експедиторську діяльність" (1955-15) не обмежує перелік послуг, які можуть бути надані в рамках договору транспортної експедиції. Оподаткування даних послуг, здійснюється згідно п.п. "ж" п. 186.3. ст. 186 ПКУ, яким визначено, що місцем постачання транспортно-експедиторських послуг вважається місце, в якому одержувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання або, - при відсутності такого місця - місце постійного або переважного його мешкання.

Колегією суддів безперечно встановлено, що ТОВ "Шакуда-Інвест" за період, що перевіряється, не надавало транспортно-експедиторських послуг, і відповідно не укладало договорів транспортної експедиції. Послуги плавзасобів, що надаються підприємством, виконувалися в рамках укладених із замовниками договорів, є окремим видом діяльності у сфері транспорту (відмінною від транспортно-експедиторської).

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що відповідач необґрунтовано в акті перевірки послався на Наказ ДПС України від 06.07.2012 р. № 610 (v0610837-12) "Про затвердження Узагальнюючої податкової консультації відносно порядку оподаткування податком на додану вартість транспортно-експедиторської діяльності" та Закон України "Про транспортно-експедиторську діяльність" (1955-15) .

Відповідно до Національного класифікатора України ДК 009:2005 "Класифікація видів економічної діяльності" (далі КВЕД-2005) підклас 61.10.2, діяльність морського вантажного транспорту, включає: - перевезення вантажів морським транспортом всіх видів сполучення, включаючи послуги буксирів, або плавучих платформ, бурових установок; - оренду плавзасобів з екіпажем і тому подібне

Відповідно до пункту 1 наказу Державного комітету України з питань технічного регулювання і споживчої політики від 11.10.2010 р. № 457 (v0457609-10) "Про затвердження та відміну національних класифікаторів", з 01.01.2012 р. набрав чинності національний класифікатор України ДК 009:2010 "Класифікація видів економічної діяльності" (далі - КВЕД-2010).

Коду (КВЕД-2005) 61.10.2 Діяльність морського вантажного транспорту відповідає код (КВЕД-2010) 50.20 Вантажний морський транспорт, який включає:

- транспортування вантажів по воді за розкладом або без;

- буксирування барж, бурових нафтових установок.

Згідно наведених вище кодів КВЕД, по вказаним видам економічної діяльності буксирами здійснюються роботи по буксируванню об'єктів (плавучих платформ, бурових нафтових установок, барж і тому подібне).

Відповідно до ст. 222 Кодексу торгівельного мореплавання України за договором морського буксирування власник одного судна зобов'язався за винагороду відбуксирувати інше судно або плавучий об'єкт на певну відстань або буксирувати його протягом певного часу або для виконання маневру.

Згідно заявок, що подавались замовниками, щодо надання буксирів, послуги запрошувалися з метою виконання швартових операцій, доставки бункерних проб, доставки фумігаційних загонів і устаткування, доставки фахівців, устаткування (кранці, шланги та ін.), зміни екіпажа а також поставки продуктів харчування.

Отже, послуги плавзасобів (буксирне обслуговування), що надавались позивачем, не повинні відноситися до коду КВЕД 61.10.2.

Плавзасоби (морські буксири, лоцманський катер, плавкрани), за допомогою яких підприємство надає послуги замовникам, відносяться до суден портового і службово-допоміжного флоту.

Так, відповідно до розділу 2 Накази Державного комітету України по промисловій безпеці, охороні праці і гірському нагляду від 24.01.2007 р. № 13 (z0101-07) "Про затвердження Правил безпеки для працівників судів портового і службово-допоміжного флоту рибного господарства", до суден портового і службово- допоміжного флоту рибного господарства відносяться - судна флоту, які використовуються для забезпечення виробничої і господарської діяльності порту:

нафтоналивні судна; плавучі нафтові станції; портові буксири-кантовщики і морські буксири; портові бункерують рідким паливом і водою; судна призначені для запобігання забруднення морить; лоцманські судна і катери; катери для закладу швартових кінців; пасажирські службові катери; самохідні і несамохідні малотоннажні вантажні судна, пожежні судна; судна для забезпечення перевантажувальних робіт і тому подібне.

Відповідно до довідки державного комітету статистики України від 29.02.2000 р. про включення ТОВ "Шакуда-Інвест" до єдиного державного реєстру підприємств і організацій України, одним з основних видів економічної діяльності є - Функціонування інфраструктури водного транспорту, код (КВЕД - 2005) 63.22.0 Розділу 63 Додаткові транспортні послугу та допоміжні операції.

Підклас 63.22.0 в числі інших включає: - діяльність портів, пірсів, пристаней і інших морських і річкових терміналів; - діяльність, пов'язану з навігацією, лоцманською проводкою судів, швартовою до причалу і т.п.;

Наказом державного комітету статистики України від 23.12.2011 р. № 396 (v0396832-11) "Про затвердження Методологічних основ і пояснень до позицій Класифікації видів економічної діяльності", встановлено, що група 52.2 - допоміжна діяльність у сфері транспорту; клас 52.22. - допоміжне обслуговування водного транспорту включає: - діяльність, пов'язану з перевезенням пасажирів, тварин або вантажів водним транспортом, до якої в числі інших відноситься:

- діяльність терміналів, таких як гавані, порти, причали і т.п.;

- навігація, лоцманська проводка судів, їх швартова до причалу і т.п.; Таким чином, діяльність підприємства з надання послуг плавзасобів, у тому числі буксирного обслуговування, і виконуваних ними видів робіт, відповідає видам економічної діяльності згідно з кодом 63.22.0 (КВЕД - 2005) і відповідно коду 52.22 (КВЕД-2010). Дані види економічної діяльності закріплені як в Довідках з єдиного державного реєстру підприємств і організацій України, так і в Наказах про вчену політику підприємства.

Відповідно до п.п. 186.2.1. п. 186.2. ст. 186 Податкового Кодексу України, місцем постачання послуг є: Місце фактичного постачання послуг, пов'язаних з рухомим майном, а саме: а) послуг, що є допоміжними в транспортній діяльності: вантаження, розвантаження, перевантаження, складська обробка товарів і інші аналогічні види послуг; б) послуг з проведення експертизи і оцінки рухомого майна;

в) послуг, пов'язаних з перевезенням пасажирів і вантажів, у тому числі з постачанням продовольчих продуктів і напоїв, призначених для вжитку; г) послуг з виконання ремонтних робіт і послуг з переробки сировини, а також інших робіт і послуг, пов'язаних з рухомим майном.

Згідно наведеної вище норми, послуги, які надаються підприємством відносяться як до підпункту а), так і до підпункту в) п.п. 186.2.1. п. 186.2. ст. 186 Податкового Кодексу України, отже, ТОВ "Шакуда-Інвест" обгрунтовано застосовувало вказані норми ПКУ, про що вірно зазначив суд першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд першої інстанції не дослідив питання щодо місця надання послуг позивачем, необґрунтовано дійшов висновку щодо КВЕД при наданні послуг буксирами, не прийняв до уваги наявність у позивача ліцензії на надання послуг перевезення морським транспортом та не прийняв до уваги Наказ ДПС України від 06.07.2012 р. №610 (v0610837-12) .

За цих обставин, послуги, які надавалися позивачем, при визначенні об'єкту оподаткування ПДВ мають оподатковуватися за ставкою 20 %.

Колегія суддів вважає такі доводи неспроможними та вказує на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач мав низку договорів про надання послуг на підставі заявок контрагентів.

Стосовно тверджень апелянта про те, що надані послуги не є допоміжними у транспортній діяльності, а є самостійним видом діяльності та мають відноситися до КВЕД 61.10.2, слід зазначити таке.

Відповідно до Національного класифікатора України ДК 009:2005 "Класифікація видів економічної діяльності" (далі КВЕД-2005) підклас 61.10.2 Діяльність морського вантажного транспорту, включає:

- перевезення вантажів морським транспортом всіх видів повідомлення, включаючи послуги буксирів, або плавучих платформ, бурових установок;

- оренду плавзасобів з екіпажем і тому подібне

Відповідно до пункту 1 наказу Державного комітету України з питань технічного регулювання і споживчої політики від 11.10.2010 р. № 457 (v0457609-10) "Про затвердження і відміну національних класифікаторів", з 01.01.2012 р. набув чинності національний класифікатор України ДК 009:2010 "Класифікація видів економічної діяльності" (далі - КВЕД-2010).

-транспортування вантажів по воді за розкладом або без;

- буксирування барж, бурових нафтових установок і.т.п.

Згідно наведених вище код КВЕД, по вказаних видах економічної діяльності буксирами проводяться роботи по буксируванню об'єктів (плавучих платформ, бурових нафтових установок, барж і тому подібне).

Відповідно до ст. 222 Кодекси торгового мореплавання України за договором морського буксирування власник одного судна зобов'язується за винагороду відбуксирувати інше судно або плавучий об'єкт на певну відстань або буксирувати його протягом певного часу або для виконання маневру.

З метою врегулювання і стандартизації комерційної практики буксирування, Балтійською і міжнародною морською радою (БІМКО) були розроблені договори морського буксирування: Міжнародна угода про морське буксирування (на умовах люмпсум) - твердої ставки, кодова назва "Тоукон" і Міжнародна угода про морське буксирування (на умовах добової найманої плати) - кодова назва "Тоухайер".

Доказів, які б свідчили про укладення договорів морського буксирування судом не добуто.

Буксирне обслуговування, що надається підприємством, здійснюється по договорах іншої правової природи.

Згідно заявок, що подаються замовниками, на надання буксирів, послуги запрошувалися з метою виконання швартових операцій, доставки бункерних проб, доставки фумігаційних загонів і устаткування, доставки фахівців, устаткування (кранці, шланги і ін.), зміни екіпажа, а також доставки продуктів харчування.

Враховуючи, що в морському праві буксировочні операції розділяються на: послуги буксирів, які надаються на підставі договору буксирування, і буксировочні послуги на підставі інших договорів, що не є тотожними.

Наявність Ліцензії Серія АВ № 347556 на надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів річковим, морським транспортом (надання послуг з перевезення вантажів морським транспортом; надання маневрових і буксировочних послуг), виданої Державним департаментом морського і річкового транспорту не обмежується право суб'єкта господарювання на надання послуг, що не підлягають ліцензуванню.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про безпідставність доводів апеляційної скарги в зв'язку з їх спростуванням матеріалами справи і встановленими обставинами, а тому, відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, оскільки судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, отже підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим Державної податкової служби залишити без задоволення

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.02.13 у справі № 2а-11467/12/0170/28 залишити без змін

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.