Суддя Вищого адміністративного суду України Борисенко І.В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління ДФС у м. Києві

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.11.2016

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2017

у справі № 826/9674/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Елтек-Україна

до Головного управління ДФС у м. Києві

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

До Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.11.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2017 у справі № 826/9674/16.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05.10.2017 касаційну скаргу було залишено без руху та встановлено скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху шляхом надання суду документу про сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Ухвала Вищого адміністративного суду України від 05.10.2017 була направлена на адресу скаржника та отримана ним 10.10.2017, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

На виконання вимог ухвали Вищого адміністративного суду України від 05.10.2017 скаржник подав клопотання, в якому просить суд відстрочити сплату судового збору або продовжити строк на усунення недоліків касаційної скарги у зв'язку з неможливістю сплатити судовий збір за подання касаційної скарги на даний час.

Суд не вбачає підстав для задоволення клопотання податкового органу про відстрочення сплати судового збору та зазначає таке.

Положеннями ч. 1 ст. 88 Кодексу адміністративного судочинства України, які кореспондуються з приписами ч. 1 та ч. 2 ст. 8 Закону України Про судовий збір, встановлено, що єдиною підставою для зменшення розміру належних для оплати судових витрат, звільнення від їх оплати, відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи.

При цьому, особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий/фінансовий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.

Крім того, пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору Кабінет Міністрів України зобов'язано забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

У зв'язку із цим обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для відстрочення такої сплати.

Отже, клопотання податкового органу про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає як безпідставне.

Крім того, суд, перевіряючи обставини щодо клопотання відповідача про продовження строку виконання вимог ухвали, дійшов висновку, що будь-яких відомостей щодо строків виконання ухвали Вищого адміністративного суду України від 05.10.2017 та відповідних доказів щодо вчинення дій по отриманню відповідного фінансування заявником до клопотання не долучено.

Залишення касаційної скарги без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення недоліків касаційної скарги та дотримання порядку її подання.

Тривалість строку для усунення недоліків визначається з урахуванням необхідного часу для повідомлення сторони про залишення заяви без руху у зв'язку з допущеними недоліками та їх виправлення.

Разом з тим, відповідно до положень ч. 3 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невиконання ухвали суду про залишення скарги без руху у встановлений строк, скарга повертається особі, яка її подала.

Таким чином, вимоги ухвали Вищого адміністративного суду України від 05.10.2017 відповідачем не виконано, а саме - у встановлений судом строк скаржником не надано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі, а також заяви із зазначенням поважних причин (із долученням відповідних доказів), якими б підтверджувалась поважність підстав пропуску строку касаційного оскарження ухвали суду апеляційної інстанції.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Виходячи з викладеного та в зв'язку із невиконанням вимог ухвали від 05.10.2017, суддя-доповідач приходить до висновку про наявність підстав для повернення названої касаційної скарги.

Керуючись ч. 3, ч. 4 ст. 108, ст. 213, ч. 6 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -

1. Відмовити в задоволенні клопотань Головного управління ДФС у м. Києві про відстрочення сплати судового збору та про продовження строку усунення недоліків касаційної скарги.

2. Касаційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві повернути скаржнику.

3. Копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подавала касаційну скаргу, а касаційну скаргу залишити у суді касаційної інстанції.

4. Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.