Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Аудиторська фірма Аменд" (далі – ТОВ "АФ "Аменд") до закритого акціонерного товариства "Парус-Люкс" (далі – ЗАТ "Парус-Люкс"), ОСОБА_6, Заводського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції, товариства з обмеженою відповідальністю "Союз Віктан", відкритого акціонерного товариства енергетичної компанії "Миколаївобленерго", товариства з обмеженою відповідальністю "Мультимедіа софт" (далі - ТОВ "Мультимедіа софт"), закритого акціонерного товариства "МГЗ", товариства з обмеженою відповідальністю "МГЗ", Управління пенсійного фонду в Заводському районі м. Миколаєва, відкритого акціонерного товариства "Будинок торгівлі "Південний Буг" про визнання прилюдних торгів, протоколу, акту та свідоцтва про право власності недійсними за касаційною скаргою Заводського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції (далі – Заводський ВДВС) на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 18 квітня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Миколаївської області від 2 жовтня 2008 року,

У липні 2007 року ТОВ "АФ "Аменд" звернулося до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що Заводським ВДВС реалізовано майно, яке знаходиться під заставою, без повідомлення товариства як заставодержателя. За результатами прилюдних торгів з реалізації 3/5 частин житлового будинку АДРЕСА_1 в м. Миколаєві переможцем стала ОСОБА_6 Просило визнати недійсними прилюдні торги; визнати недійсним протокол проведення прилюдних торгів з реалізації майна, яке належить ЗАТ "Парус-Люкс" від 16 січня 2006 року № 5150071/189; визнати недійсним акт проведення прилюдних торгів від 30 січня 2006 року з реалізації майна, належного ЗАТ "Парус-Люкс"; визнати недійсним свідоцтво про право власності, видане 13 лютого 2006 року приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Сіряковою О.В. за реєстраційним № 355.

Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 18 квітня 2008 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 2 жовтня 2008 року, позов задоволено частково. Визнано недійсними прилюдні торги, проведені 16 січня 2006 року ТОВ "Мультимедіа софт" з продажу 3/5 частин житлового будинку АДРЕСА_1 в м. Миколаєві; визнано недійсним свідоцтво про право власності ОСОБА_6 на вказане нерухоме майно, видане 13 лютого 2006 року; сторони повернуто у первісний стан: визнано право власності на 3/5 частини житлового будинку АДРЕСА_1 в м. Миколаєві за ЗАТ "Парус-Люкс", стягнуто із ЗАТ "Парус-Люкс" на користь ОСОБА_6 158 961 грн. 85 коп., стягнуто із Заводського ВДВС на користь ОСОБА_6С 7 998 грн. 31 коп., стягнуто з ТОВ "Мультимедіа софт" на користь ОСОБА_6 539 грн. 84 коп. У решті вимог відмовлено. Вирішено питання про судові витрати.

Заводський ВДВС звернувся до Верховного Суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 18 квітня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Миколаївської області від 2 жовтня 2008 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, і ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Касаційна скарга підлягає задоволенню частково.

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив із того, що Заводським ВДВС у порушення вимог частин 3, 4 ст. 52, ч. 2 ст. 62? Закону України "Про виконавче провадження" (606-14) не перевірено перебування майна під заставою, чим порушено права акціонерного банку "Південний" (далі – АБ "Південний"), як заставодержателя.

За положеннями ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Аналогічна норма закріплена в ч. 1 ст. 16 ЦК України.

Судом установлено, що 17 квітня 2006 року між ТОВ "АФ "Аменд" та АБ "Південний" укладено та нотаріально посвідчено договір відступлення права вимоги . Згідно з умовами цього договору до ТОВ "АФ "Аменд" перейшло право витребувати від ЗАТ "Парус-Люкс" 11 164 грн. 71 коп. з усіма можливими штрафними санкціями та право вимоги за договором застави, укладеного 10 червня 2002 року між АБ "Південний" та ЗАТ "Парус-Люкс", відповідно до якого ЗАТ "Парус-Люкс" передало в заставу банку 3/5 частин житлового будинку № 53 по вул. Великій Морській в м. Миколаєві. У день укладення договору відступлення ТОВ "АФ "Аменд" сплатило АБ "Південний" компенсацію відступленого права вимоги в сумі 11 164 грн. 71 коп. На виконання зведеного виконавчого провадження Заводський ВДВС 10 листопада 2005 року звернувся до ТОВ "Мультимедіа софт" із заявкою на реалізацію арештованого майна ЗАТ "Парус-Люкс", що складається з 3/5 частин будинку АДРЕСА_1 в м. Миколаєві (кафе-бістро "Тік-Рік"). Першочергове звернення стягнення на це майно проведено за заявою ЗАТ "Парус-Люкс" від 16 березня 2005 року до Заводського ВДВС, в якій повідомлялося про те, що кафе-бістро не є заставленим майном. 16 січня 2006 року проведено прилюдні торги з реалізації 3/5 частин будинку АДРЕСА_1 в м. Миколаєві, переможцем яких стала ОСОБА_6, запропонувавши 167 500 грн., про що складено протокол за № 5150071/189. 30 січня 2006 року складено акт проведення прилюдних торгів, відповідно до якого ОСОБА_6 внесено 167 500 грн. за придбане майно. 16 лютого 2006 року право власності на вказане майно зареєстровано за ОСОБА_6 Отримані від прилюдних торгів кошти перераховані: за організацію торгів ТОВ "Мультимедіа софт" у сумі 539 грн. 84 коп., виконавчий збір до державного бюджету в сумі 7 382 грн. 61 коп., повернено надмірно стягнуті кошти ЗАТ "Парус-Люкс" в сумі 67 730 грн. 70 коп., за рахунок решти коштів задоволені вимоги кредиторів у зведеному виконавчому провадженні.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Усупереч зазначеним вимогам закону суд першої інстанції, установивши, що прилюдні торги з реалізації кафе-бістро були проведені до укладення договору відступлення права вимоги, задовольнив позов "ТОВ "АФ "Аменд", не з’ясувавши та не зазначивши у своєму рішенні в чому полягає порушення прав позивача.

Крім того, у порушення принципу диспозитивності цивільного судочинства, передбаченого ст. 11 ЦПК України, суд визнав право власності на 3/5 частини житлового будинку АДРЕСА_1 в м. Миколаєві за ЗАТ "Парус-Люкс", хоча останній з такими вимогами до суду не звертався.

Відповідно до ст. 62 Закону України "Про виконавче провадження" прилюдні торги є способом реалізації арештованого майна в рамках здійснення заходу примусового виконання рішень.

Згідно із п. 4.16.3. Інструкції про проведення виконавчих дій, затв. наказом Міністерством юстиції України від 15 грудня 1999 року за № 865/4158 (z0865-99) , кошти виконавчого збору перераховуються до Державного бюджету України і як фінансування надходять на спеціальні реєстраційні рахунки для обліку інших надходжень спеціального фонду, відкриті на ім’я Міністерства юстиції України, Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції, районних, районних у містах, міських (міських обласного значення) управлінь юстиції в органах Державного казначейства.

Стягуючи із Заводського ВДВС на користь ОСОБА_6 виконавчий збір та кошти на оплату виконавчих витрат, суд не встановив правову природу цих коштів та орган, уповноважений розпоряджатися ними, а тому висновок суду в цій частині є передчасним.

Таким чином, у порушення вимог ст. ст. 212- 214 ЦПК України суд не з’ясував чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги й заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин та яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин, що має суттєве значення для правильного вирішення спору.

Апеляційний суд під час перегляду справи на зазначені порушення норм матеріального та процесуального права увагу не звернув.

За таких обставин рішення судів першої та апеляційної інстанцій не можна вважати законними та обгрунтованими, допущені судами порушення вимог матеріального й процесуального права призвели до неправильного вирішення справи, тому судові рішення підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу Заводського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції задовольнити частково.

Рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 18 квітня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Миколаївської області від 2 жовтня 2008 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.