Колегія суддів Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом відкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго" до ОСОБА_6 про відшкодування збитків,

У вересні 2008 року відкрите акціонерне товариство "Донецькобленерго" (далі – ВАТ "Донецькобленерго") звернулось до суду з позовом до ОСОБА_6 про відшкодування збитків.

Зазначало, що ОСОБА_6 проживає у АДРЕСА_1 та є споживачем електричної енергії.

За наслідками перевірки дотримання споживачами Правил користування електричною енергією, проведеної 16 травня 2007 року (rs705355) , працівниками Приазовських електричних мереж ВАТ "Донецькобленерго" було виявлено порушення відповідачем зазначених Правил шляхом споживання електричної енергії поза приладом обліку.

Посилаючись на те, що такими незаконними діями відповідача товариству завдано збитків, просило стягнути з ОСОБА_6 на користь товариства 1 866 грн. 93 коп. на відшкодування збитків, завданих безобліковим споживанням електричної енергії.

Рішенням Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 23 грудня 2008 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Донецької області від 12 березня 2009 року, позовні вимоги ВАТ "Донецькобленерго" задоволено. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ВАТ "Донецькобленерго" 1 866 грн. 93 коп. збитків за безоблікове споживання електричної енергії та 81 грн. понесених судових витрат.

У касаційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати ухвалені в справі судові рішення й ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги ВАТ "Донецькобленерго", суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що ОСОБА_6 допустив порушення Правил користування електричною енергією шляхом споживання електричної енергії поза приладом обліку, чим завдав збитків ВАТ "Донецькобленерго", і тому зобов`язаний їх відшкодувати.

Проте з такими висновками судів погодитись не можна.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Ухвалені у справі судові рішення зазначеним вимогам закону не відповідають.

Судом установлено, що ОСОБА_6 проживає у АДРЕСА_1 та є споживачем електричної енергії.

16 травня 2007 року представниками ВАТ "Донецькобленерго" було складено акт про порушення Правил користування електричною енергією побутовим споживачем у зв`язку з безобліковим використанням ОСОБА_6 електричної енергії.

Відповідно до п. 48 Правил користування електричною енергією для населення (далі – Правила), затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357 (1357-99-п) , у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, споживач несе відповідальність згідно із законодавством за порушення ним правил користування електричною енергією, розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електромереж і споживання електроенергії без приладів обліку.

Згідно із п. 53 Правил у разі виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та споживачем. Один примірник акта вручається споживачу, другий залишається у енергопостачальника.

За змістом зазначених вимог закону акт про порушення споживачем правил користування електричною енергією повинен бути складений у присутності споживача або його представника.

Крім того, р озмір завданих енергопостачальнику збитків розраховується відповідно до оформленого акта про виявлення порушення за добовою величиною розрахункового споживання електричної енергії за кількістю днів з дня останнього контрольного зняття представником енергопостачальника показань чи технічної перевірки приладу обліку до моменту усунення порушення за тарифами (цінами) для населення, що діяли у період, за який нараховується розмір збитків, але не більше терміну позовної давності.

Заперечуючи проти позову, ОСОБА_6 зазначав, що перевірка дотримання ним Правил користування електричною енергією (1357-99-п) була проведена з порушенням зазначених Правил, оскільки 16 травня 2007 року, в день проведення перевірки, він перебував на робочому місці, тому підписати акт про порушення Правил користування електричною енергією побутовим споживачем або відмовитись від його підпису не міг; акт про порушення споживачем правил користування електричною енергією не міг бути підписаним його співмешканкою, оскільки він проживає в будинку один; планові перевірки приладу обліку електричної енергії у будинку АДРЕСА_1 та контрольні зняття показників лічильника енергопостачальником не проводились та крім того, акт про порушення Правил користування електричною енергією побутовим споживачем йому було направлено поштою, і він відрізняється від акту, який позивачем було додано до позовної заяви.

У порушення вимог ст. ст. 214, 215 ЦПК України суд першої інстанції зазначених положень закону не врахував; належним чином не перевірив доводів ОСОБА_6 про те, що перевірка дотримання ним Правил користування електричною енергією була проведена з порушенням вимог закону і, визначаючи розмір завданих енергопостачальнику збитків, не з`ясував дату останнього контрольного зняття представником енергопостачальника показань чи проведення технічної перевірки приладу обліку електричної енергії та не перевірив правильності розрахунку завданих відповідачем збитків.

Апеляційний суд у порушення вимог ст. ст. 303, 315 ЦПК України у достатній мірі не перевірив доводів апеляційної скарги; в ухвалі не зазначив конкретних обставин і фактів, що спростовують такі доводи, і залишив рішення суду першої інстанції без змін.

За таких обставин ухвалені в справі судові рішення підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції з підстав, передбачених ч. 2 ст. 338 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.

Рішення Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 23 грудня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 12 березня 2009 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.