Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна, третя особа : Оболонська районна в м. Києві державна адміністрація, про визнання права власності на будівлі, визначення порядку користування земельною ділянкою та відшкодування шкоди,

У серпні 2006 року позивач ОСОБА_6 звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що відповідно до свідоцтва про право власності на спадщину за законом від 5 листопада 1997 року він та ОСОБА_6 успадкували після смерті батька в рівних частках кожний по 2/5 частини будинку АДРЕСА_1 в м. Києві, яке розташоване на земельній ділянці та складається з двох жилих будинків: жилий будинок літ. "А" житловою площею 54,8 кв.м, жилий будинок літ."И", житловою площею 17,3 кв.м та споруд: сарай літ."В", сарай літ."Д", сарай літ "Ж", сарай літ."З", сарай літ. "Л", сарай літ. "М" та сарай літ. "Р".

Відповідно до договору дарування від 25 грудня 2001 року він та ОСОБА_6 прийняли у дар від ОСОБА_11 в рівних частках кожний по 2/15 частин домоволодіння АДРЕСА_1 яке складається з двох жилих будинків: жилий будинок літ."А" житловою площею 54,8 кв.м, жилий будинок літ. "И" житловою площею 17,3 кв.м та споруди: сарай літ. "В", сарай літ. "Д", сарай літ. "Ж", сарай літ. "З", сарай літ. "Л", сарай літ. "М" та сарай літ. "Р".

Відповідно до вищевказаних свідоцтв про право власності на спадщину за законом від 5 листопада 1997 року та договору дарування від 25 грудня 2001 року він є власником 1/5 частини домоволодіння АДРЕСА_1

Також зазначав, що його батьком у 1958 році був збудований житловий будинок з прибудовою літ. "Б-1" та літ."б", що є квартирою № 6 по АДРЕСА_1 в м. Києві, який складається з наступних приміщень: веранда площею 7,8 кв.м, кухня площею 9,2 кв.м, житлове приміщення площею 12,9 кв.м – загальною площею 29,9 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідач ОСОБА_6 жовтня 2003 року письмовою розпискою повідомив, що не претендує на частину домоволодіння літ. "Б" по АДРЕСА_1

У 2000 році він почав будівництво до частини домоволодіння літ. "Б" з прибудовою літ. "б"- житлового будинку літ."Б-2". Ним збудовано двоповерховий житловий будинок літ."Б-2", який складається з приміщень, що у своїй сукупності є квартирою № 7, а саме на 1 поверсі: санвузол площею 5,7 кв.м, передпокій площею 11 кв.м, житлове приміщення площею 14,8 кв.м, вбиральня площею 3,6 кв. м., котельня площею 7,3 кв.м, кухня площею 25,2 кв.м, хол площею 33,7 кв.м, тамбур площею 3,5 кв.м; на 2 поверсі: коридор площею 12,8 кв.м., санвузол площею 5,8 кв.м., житлове приміщення площею 24,7 кв.м. загальною площею 172, 5 кв.м. Крім того, ним був збудований гараж літ. "Ц" площею 40,2 кв.м.

Ним та відповідачем ОСОБА_6 в добровільному порядку поділено будинок літ. "А" у вищевказаному домоволодіння, внаслідок чого у його власність відійшла кімната площею 15,5 кв.м., а у власність відповідача – кімната площею 14, 7 кв.м. Згодом він та відповідач ОСОБА_6 почали здійснювати будівництво та розширення кімнат, які перебували у їхній власності, у результаті чого позивачем у 2006 році були збудовані наступні приміщення:"а", "а-9","а-7", що є квартирою № 2 по АДРЕСА_1, а саме: на першому поверсі – ІІІ - тамбур площею 2,4 кв.м., 2-1 – коридор площею6,5 кв.м, 2-2 вбиральня площею 0,8 кв.м, 2-3 ванна площею 4,4 кв.м., 2-5 житлове приміщення площею 28,4 кв.м, 2-6 житлове приміщення площею 21,7 кв.м, а загальною площею 79,7 кв.м. Вищевказана квартира № 2 має окремий вхід, підсобні приміщення і є окремою частиною цього будинку.

Просив на підставі ст. ст. 316, 319, ч. 5 ст. 376, ч. 2 ст. 386 ЦК України визнати за ним право власності на житловий будинок з прибудовою літ. "Б-1" та літ. "б", що є квартирою №6 по АДРЕСА_1 в м. Києві, який складається з наступних приміщень: веранда площею 7,8 кв.м., кухні площею 9,2 кв,м, житлове приміщення площею 12,9 кв.м., загальною площею 29,9 кв.м, також просив визнати за ним право власності на житловий будинок літ. "Б-2", що є квартирою № 7, а саме на 1 поверсі: санвузол площею 5,7 кв.м., передпокій площею 11 кв.м, житлове приміщення площею 14,8 кв.м, вбиральня площею 3,6 кв.м., котельня площею 7,3 кв.м, кухня площею 25,2 кв.м, хол площею 33,7 кв.м, тамбур площею 3,5 кв.м.; на другому поверсі коридор площею12,8 кв.м, санвузол площею 5,8 кв.м, житлове приміщення площею 24,4 кв.м, житлове приміщення площею 24,7 кв.м, а загальною площею 172,5 кв.м, та на гараж літ."Ц", площею 40,2 кв.м.; просив визнати за ним право власності на частину житлового будинку літ."а", "а-9", "а-7", що є квартирою № 2 по АДРЕСА_1, що складається з наступних приміщень: на першому поверсі – ІІІ – тамбур площею 2,4 кв.м, 2-1 – коридор площею 6,5 кв.м, 2-2 вбиральня площею 0,8 кв.м, 2-3 ванна площею 4,4 кв.м, 2-6 житлове приміщення площею 21,7 кв.м, загальною площею 79,7 кв.м; а також просив зобов’язати Київське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна здійснити реєстрацію права власності за ним нерухомого майна, а саме: житловий будинок з прибудовою літ."Б-1" та літ."б", що є квартирою № 6 по АДРЕСА_1 в м. Києві, загальною площею 29,9 кв.м; житловий будинок літ."Б-2", що є квартирою № 7 по АДРЕСА_1 в м. Києві, загальною площею 172, 5 кв.м; гараж літ. "Ц" площею 40,2 кв.м, що знаходиться за адресою : м. Київ, АДРЕСА_1; частину житлового будинку літ. "а", "а-9", "а-7", що є квартирою № 2 по АДРЕСА_1 в м. Києві, загальною площею 79,7 кв.м.

Розмір земельної ділянки по АДРЕСА_1 в м. Києві складає 1368, 29 кв.м. Відповідач ОСОБА_6, незважаючи на те, що вищевказане будинковолодіння належить також і позивачу - ОСОБА_6, здійснив реєстрацію вищевказаної земельної ділянки. Проте на даний час внесені зміни до технічного звіту по встановленню зовнішніх меж землекористування земельною ділянкою 85:048:003. Однак відповідач чинить йому перешкоди у користуванні вищезгаданою земельною ділянкою, хоча 3 жовтня 2003 року зобов’язався добровільно поділити цю земельну ділянку. Тому з урахуванням висновку судово-будівельної технічної експертизи від 25 вересня 2007 року № 83/07 просив визнати за ним право користування на земельну ділянку площею 684,145 кв.м. Також просив стягнути на свою користь завдану руйнуванням відповідачем бані у розмірі 161 557 грн.

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 19 грудня 2007 року позов ОСОБА_6 задоволено: визнано за ним право власності на житловий будинок з прибудовою літ. "Б-1" та літ. "б", що є квартирою № 6 по АДРЕСА_1 в м. Києві, який складається з наступних приміщень: веранда площею 7,8 кв.м., кухня площею 9,2 кв.м, житлове приміщення площею 12,9 кв.м., загальною площею 29,9 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1; визнано за ним право власності на житловий будинок літ. "Б-2", що є квартирою № 7, а саме на 1 поверсі: санвузол площею 5,7 кв.м., передпокій площею 11 кв.м, житлове приміщення площею 14,8 кв.м., вбиральня площею 3,6 кв.м, котельня площею 7,3 кв.м, кухня площею 25,2 кв.м, хол площею 33,7 кв.м, тамбур площею 3,5 кв.м; на другому поверсі коридор площею 12,8 кв.м, санвузол площею 5,8 кв.м, житлове приміщення площею 24,4 кв.м, житлове приміщення загальною площею 24,7 кв.м, загальною площею 172,5 кв.м, та гараж літ."Ц", площею 40,2 кв.м; а також на частину житлового будинку літ."а", "а-9", "а-7", що є квартирою № 2 по АДРЕСА_1, що складається з наступних приміщень: на першому поверсі – ІІІ тамбур площею 2,4 кв.м, 2-1 – коридор площею 6,5 кв.м, 2-2 вбиральня площею 0,8 кв.м, 2-3 ванна площею 4,4 кв.м., 2-6 житлове приміщення площею 21,7 кв.м, загальною площею 79,7 кв.м; зобов’язано Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна здійснити реєстрацію права власності за ОСОБА_6 на вищезазначене спірне нерухоме майно.

Визнано за землекористувачем ОСОБА_6 право користування на земельну ділянку площею 684, 145 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, АДРЕСА_1 та визначено порядок користування земельною ділянкою з виділенням у користування ОСОБА_6 земельну ділянку площею 684, 145 кв.м в межах згідно 2 варіанту поділу земельної ділянки відповідно до висновку від 25 вересня 2007 року № 83/07. Визначено в натурі межі розподілу земельної ділянки АДРЕСА_1 між ОСОБА_6 та ОСОБА_6 Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_6 161 557 грн. матеріальної шкоди та 1 081 грн. 64 коп. вартості проведеної експертизи.

Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 4 квітня 2008 року рішення Оболонського районного суду м. Києва від 19 грудня 2007 року залишено без змін.

У касаційних скаргах ОСОБА_7 та його представник ОСОБА_12 просять скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції у зв’язку з порушенням судами норм матеріального та процесуального права.

Касаційні скарги підлягають задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позов ОСОБА_6, суди виходили із того, що будівництво будинку хоча й здійснено позивачем самочинно, однак відповідає будівельним, санітарним та протипожежним нормам, є придатним до експлуатації, що підтверджено висновками державного науково-дослідного інституту будівельних конструкцій від 26 вересня 2007 року, згідно яких будівництво будинку здійснено у відповідності до будівельних норм та є придатним для експлуатації. Крім того, будинок позивачем зведено на земельній ділянці, право користування частиною якої перейшло до позивача на підставі переходу до нього за цивільно-правовими угодами, а саме за договором дарування від 21 грудня 2001 року частини будинковолодіння, яке знаходиться на спірній земельній ділянці, а також частини будинку в порядку спадкування, а також не порушує прав та інтересів інших співвласників будинку та інших осіб, що є підставою згідно вимог ч. 5 ст. 376 ЦК України для визнання за позивачем права власності на зведені будівлі.

Стягуючи на користь ОСОБА_6 матеріальну шкоду, суди виходили з того, що унаслідок незаконних дій відповідача по руйнуванню бані, ОСОБА_6 завдана матеріальна шкода, яка відповідно до вимог ст. 1166, 1192 ЦК України підлягає відшкодуванню у розмірі дійсної вартості будівельних матеріалів та проведених будівельних робіт, визначеній висновком спеціаліста від 1 жовтня 2007 року.

Проте погодитися з такими висновками судів не можна.

Частиною 1 ст. 376 ЦК України визначено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважається самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Таким чином, за загальним правилом особа, яка здійснила самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Частиною 3 ст. 376 ЦК України передбачено право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, лише за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб (ч. 5 ст. 376 ЦК України).

Однак чи порушувала зведена споруда права та інтереси відповідача – співвласника спірного будинковолодіння суди не перевірили.

Відповідно до ст. 18 Закону України "Про основи містобудування" будівництво об’єктів містобудування незалежно від форм власності здійснюється з дозволу відповідних рад.

Закінчені будівництвом об’єкти підлягають прийняттю в експлуатацію в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно ч.ч. 1,4 і 5 ст. 24 Закону України"Про планування і забудову територій" фізичні та юридичні особи, які мають намір здійснити будівництво об’єктів містобудування на земельних ділянках, що належать їм на праві власності чи користування, зобов’язані отримати від виконавчих органів відповідних рад, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, у разі делегуванні їм таких повноважень відповідними радами, дозвіл на будівництво об’єкта містобудування.

Статтею 29 цього Закону визначено, що дозвіл на виконання будівельних робіт надається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю, які ведуть реєстр наданих дозволі, надається на підставі проектної документації, погодженої та затвердженої в порядку, визначеному законодавством. Здійснення будівельних робіт на об’єктах містобудування без дозволу на виконання будівельних робіт або його перереєстрації, а також здійснення не зазначених у дозволі будівельних робіт вважається самовільним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно з законодавством.

Право власності на нерухоме майно виникає з моменту прийняття його до експлуатації ( ч. 2 ст. 331ЦК України).

Таким чином суди, встановивши, що позивачем без отримання відповідних дозволів, без згоди інших співвласників будинку та без належно затвердженого проекту здійснено будівництво спірного будинку, визнали за ним право власності на самочинне будівництво, не звернувши уваги на те, що основні вимоги та умови прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів визначені постановою Кабінету Міністрів України № 1243 від 22 вересня 2004 року "Про Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів" (1243-2004-п) , помилково взявши до уваги наданий позивачем висновок державного науково-дослідного інституту будівельних конструкцій від 26 вересня 2007 року, яким встановлено, що новозбудований будинок є придатним до експлуатації та який згідно із вимогами закону даний неналежним органом та не є підставою для суду для прийняття будинку в експлуатацію та визнання права власності на нього.

Встановлено, що позивач не звертався до визначених законом органів, до компетенції яких належить вирішення питання про здачу збудованих будинків в експлуатацію, із заявою про прийняття збудованого ним будинку в експлуатацію, а також не надав суду затверджений проект будинку, з якого б убачалося, що він збудований із додержанням усіх будівельних норм та правил. Наданий ним висновок спеціаліста від 20 вересня 2007 року був складений щодо встановлення технічного стану конструкцій будівель й не підтверджує відповідність збудованого будинку санітарним та будівельним нормам.

Згідно довідки Оболонського РУ ГУ МНС України в м. Києві будівництво спірного будинку здійснено з порушенням вимог ст. 10 Закону України "Про пожежну безпеку" і не відповідає нормативним актам з питань пожежної безпеки.

Судами у порушення вимог ст. 212- 214 ЦПК України питання щодо порушення чи не порушення прав та законних інтересів власників(користувачів) земельних ділянок належним чином не з’ясовувалося, та безпідставно не враховано пояснення відповідача про те, що між ними не був встановлений порядок землекористування і спірний будинок збудований на земельній ділянці, яка перебувала й у його фактичному користуванні та без отримання на це його згоди, чим порушені його права..

Не перевірена й підставність заявлення вимог про стягнення на користь позивача матеріальної шкоди, завданої руйнуванням відповідачем самовільно збудованої позивачем бані. Згідно з вимогами ч. 3 ст. 331 ЦК України до завершення будівництва (створення майна), особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

Тому суди не перевірили чи повинен відповідач відшкодовувати вартість робіт, що були виконані на будівництво самочинно збудованого приміщення бані, яке за поясненнями позивача було зруйноване відповідачем.

За таких обставин рішення судів підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів

Касаційні скарги ОСОБА_7 та його представника ОСОБА_12 задовольнити.

Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 19 грудня 2007 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 4 квітня 2008 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.