Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_8, комунального підприємства "Каховське бюро технічної інвентаризації" та Новокаховської міської ради про визнання частково недійсним договору купівлі-продажу будинку з надвірними спорудами, визнання частково недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку, визнання права власності на 1/3 частину будинку з надвірними спорудами та відшкодування моральної шкоди,

У березні 2009 року ОСОБА_6 звернувся до суду із зазначеним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що жилий будинок АДРЕСА_1 належав на праві спільної сумісної власності йому і його брату ОСОБА_718 листопада 2004 року ОСОБА_7 без його відома приватизував земельну ділянку, на якій розташований спірний будинок і отримав державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 074403 від 18 листопада 2004 року, а 29 січня 2009 року також без його відому та згоди продав спірний будинок разом із земельною ділянкою ОСОБА_8 Просив визнати частково недійсним договір купівлі-продажу будинку від 29 січня 2009 року, укладений між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в частині продажу 1/3 частини будинку та 1/3 частини земельної ділянки, визнати за ним право власності на 1/3 частину цього будинку та відповідно земельної ділянки, а також визнати незаконною реєстрацію права власності на спірне нерухоме майно, вчинену 2 лютого 2009 року на ім’я ОСОБА_8 в частині реєстрації за нею права власності на 1/3 частину спірного будинку та земельної ділянки, а також відшкодувати завдану незаконними діями відповідачів моральну шкоду.

рішенням Новокаховського міського суду Херсонської області від 29 жовтня 2009 року в позові ОСОБА_6 відмовлено.

рішенням апеляційного суду Херсонської області від 24 березня 2010 року рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 29 жовтня 2009 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_6 задоволено частково: визнано недійсним договір купівлі-продажу спірного будинку від 29 січня 2009 року, укладений між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 щодо продажу 1/3 частини будинку та земельної ділянки; визнано частково недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 серії, ЯБ №074403 від 18 листопада 2004 року, виданий Новокаховскою міською радою ОСОБА_7; визнано за позивачем право власності на 1/3 частину спірного будинку та на 1/3 частину земельної ділянки, на якій розташований спірний будинок, а також стягнуто на його користь 3 тис. грн. моральної шкоди.

Розподілено судові витрати.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_7 просить скасувати рішення апеляційного суду в зв’язку з порушенням норм матеріального й процесуального права та залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_6, апеляційний суд виходив із того, що позивач набув право власності на 1/3 частину спірного будинку 22 жовтня 1996 року у результаті приватизації житла, про що йому видано відповідне свідоцтво про право власності та є його власником, інші 2/3 частини будинку належали на праві власності ОСОБА_7 на підставі договору дарування від 5 жовтня 2001 року. Оскільки відповідач без відома позивача - співвласника спірного будинку продав увесь будинок за договором купівлі-продажу від 29 січня 2009 року ОСОБА_8, чим порушив його право власності на частину будинку та частину земельної ділянки, на якій він розташований, спірний договір купівлі-продажу підлягає визнанню недійсним в частині продажу 1/3 частини спірного будинку.

Визнаючи недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку, апеляційний суд виходив із того, що відповідач незаконно та без відома позивача, який є співвласником житлового будинку, що розташований на цій земельній ділянці та якому згідно з вимогами ст. 120 ЗК України належить 1/3 частина спірної земельної ділянки, здійснив її приватизацію одноособово, чим порушив його права. Тому позивач, як власник 1/3 частина будинку, згідно із положеннями ст. 120 ЗК України набув й право власності на 1/3 частину спірної земельної ділянки.

Ухвалюючи рішення про стягнення на користь ОСОБА_6 грошової суми в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди, суд виходив із того, що така шкода завдана йому незаконними діями відповідача, зумовленими укладенням спірного договору купівлі-продажу будинку. При цьому суд керувався положеннями ч. 3 ст. 386 ЦК України.

Однак, судом не враховано, що моральна шкода відшкодовується у випадках, передбачених законом або договором, а норми закону, які стали підставою для визнання недійсним договору купівлі-продажу будинку та земельної ділянки, на якій він розташований, так само як і положення самого договору права позивача на відшкодування моральної шкоди не передбачають. Частина 3 ст. 386 ЦК України, згідно якої власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди, спірних відносин також не регулює.

Таким чином, в цій частині рішення ухвалено через неправильне застосування норм матеріального права, що відповідно до ст. 341 ЦПК України є підставою для його скасування та ухвалення нового рішення про відмову у позові про відшкодування моральної шкоди.

Керуючись ст. ст. 336, 341 ЦПК України, колегія суддів

Касаційну скаргу ОСОБА_7 задовольнити частково.

рішення апеляційного суду Херсонської області від 24 березня 2010 року в частині вирішення позовної вимоги ОСОБА_6 про відшкодування моральної скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні цієї частини позовних вимог.

рішення оскарженню не підлягає.