Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (далі – ВАТ "НАСК "Оранта"), третя особа - Державна податкова адміністрація в Житомирській області (далі – ДПА в Житомирській області), про стягнення страхової суми за касаційною скаргою ОСОБА_6 на рішення апеляційного суду Житомирської області від 21 січня 2009 року,

У січні 2006 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до ДПА в Житомирській області про стягнення одноразової допомоги у зв’язку з ушкодженням здоров’я, пов’язаним із виконанням службових обов’язків під час проходження служби в органах податкової міліції.

Зазначав, що 4 січня 2005 року наказом начальника УМП ДПА в Житомирській області № К-054636 він був звільнений з посади начальника чергової частини штабу управління податкової міліції в Житомирській області у зв’язку з виходом на пенсію. Під час проходження служби в органах податкової міліції він отримав захворювання, у результаті якого висновком МСЕК від 30 березня 2005 року йому було встановлено 50% втрати професійної працездатності та третю групу інвалідності.

Посилаючись на те, що він має право на страхове відшкодування в розмірі трирічного грошового утримання, ОСОБА_6 просив позов задовольнити, стягнути з відповідача на його користь 30 006 грн.80 коп.

У подальшому позивач неодноразово змінював та доповнював свої позовні вимоги.

17 липня 2006 року позивач пред’явив аналогічний позов до ВАТ "НАСК "Оранта", збільшив розмір позовних вимог до 62 013 грн. 60 коп. та просив стягнути зазначену суму зі страхової компанії, відмовився від своїх вимог до ДПА у Житомирській області.

Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 18 листопада 2008 року позов задоволено частково: стягнуто з ВАТ "НАСК "Оранта" на користь ОСОБА_6 страхову суму в розмірі 4 250 грн.

Рішенням апеляційного суду Житомирської області від 21 січня 2008 року зазначене рішення суду першої інстанції скасовано й ухвалено у справі нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

У касаційній скарзі ОСОБА_6 просить рішення апеляційного суду скасувати, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, й ухвалити у справі нове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, апеляційний суд обґрунтовано виходив із того, що вина ВАТ "НАСК "Оранта" у порушенні прав позивача відсутня, оскільки воно не є розпорядником державних коштів і не є уповноваженим страховиком.

Такі висновки суду ґрунтуються на матеріалах справи та вимогах закону.

Відповідно до вимог ст. 41 Закону України "Про страхування" страховик не відповідає за зобов’язання держави, а держава – за зобов’язання страховика.

ВАТ "НАСК "Оранта", як і всі інші страхові компанії, вибудовує свої взаємовідносини зі страхувальниками, у тому числі: міністерствами та відомствами, працівники яких підлягають державному обов’язковому особистому страхуванню, на договірній основі.

Судом установлено, що 14 березня 2006 року між ВАТ "НАСК "Оранта" та ДПА України був укладений договір про закупівлю послуг з обов’язкового державного особистого страхування посадових осіб органів Державної податкової служби України з терміном дії з 1 січня 2006 року до 31 грудня 2006 року.

Відповідно до п. 3.2.3 договору страховик має право виплачувати суму застрахованим з дня одержання всіх необхідних документів від застрахованого або його спадкоємців за умови надходження на спеціальний рахунок страховика страхових платежів у розмірах, необхідних для проведення виплат страхових сум. Свої обов’язки перерахування ВАТ "НАСК "Оранта" коштів для виплати посадовим особам ДПА страхових сум ДПА України припинила у квітні 2006 року. Оскільки на поточний 2006 рік страховий платіж був використаний повністю, а виплати проводилися виключно в межах перерахованих коштів, ВАТ "НАСК "Оранта" відповідно до вимог договору правомірно припинило прийом документів на виплату страхових сум, оскільки п. 3.2.5 зазначеного договору встановлює, що страховик (ВАТ "НАСК "Оранта") зобов’язаний припинити прийом документів на виплату страхових сум у разі використання сплачених платежів, про що повинен повідомити страхувальника (ДПА України).

Отже, тільки після перерахування ДПА України страхових виплат на рахунок уповноваженого страховика страховик здійснює відповідні виплати.

Судом установлено, що будь-яких страхових виплат на рахунок ВАТ "НАСК "Оранта" ДПА України не здійснює. Крім того, 20 червня 2008 року ДПА України укладено договір про закупівлю послуг з обов’язкового державного особистого страхування посадових осіб органів державної податкової служби України із ЗАТ "СК "Брокбізнес" (а. с. 86).

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про порушення або неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, коли рішення апеляційного суду відповідає нормам матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 336, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Рішення апеляційного суду Житомирської області від 21 січня 2008 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.