Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

головуючого Патрюка М.В.,

суддів: Пшонки М.П., Мазурка В.А.,

Перепічая В.С., Прокопчука Ю.В.,-

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" (далі – ПАТ "УкрСиббанк") до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ПАТ "УкрСиббанк" про розірвання кредитних договорів за касаційною скаргою ПАТ "УкрСиббанк" на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 30 листопада 2009 року та ухвалу апеляційного суду Волинської області від 4 лютого 2010 року,

У лютому 2009 року ПАТ "УкрСиббанк" звернулося до суду із зазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 11 січня 2008 року між ним та ОСОБА_3 укладений кредитний договір на суму 85 970 доларів США з терміном повернення кредиту до 11 січня 2024 року. У березні 2008 року між ПАТ "УкрСиббанк" та ОСОБА_4 укладений кредитний договір на суму 88 тис. доларів США з терміном повернення кредиту до 5 березня 2038 року. На забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором ОСОБА_4, ОСОБА_3 укладений договір поруки. Крім того, між відповідачами та ПАТ "УкрСиббанк" укладені договори іпотеки, предметом яких є чотирьохкімнатні секції АДРЕСА_1. ОСОБА_4, ОСОБА_3 належним чином не виконували взяті на себе зобов’язання за кредитними договорами, у результаті чого утворилася заборгованість у розмірі 659 737 грн. 09 коп. та 693 350 грн. 75 коп.

ОСОБА_4, ОСОБА_3 звернулися до суду із зустрічним позовом про розірвання укладених кредитних договорів у зв’язку з істотною зміною обставин та звернення стягнення на предмети іпотеки згідно з договорами.

рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 30 листопада 2009 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Волинської області від 4 лютого 2010 року, позови задоволені.

У касаційній скарзі ПАТ "УкрСиббанк" порушує питання про скасування постановлених у справі судових рішень у частині задоволення позову про розірвання кредитних договорів, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм матеріального та процесуального права.

У решті – судові рішення не оскаржуються.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_4, ОСОБА_3 у справі про розірвання укладених кредитних договорів, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, виходив із того, що стрімке падіння курсу гривні по відношенню до валюти кредиту приведе до явного порушення співвідношення майнових інтересів сторін і позбавить позичальника того, на що він розраховував при отриманні кредиту, що є істотною зміною обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору кредиту в іноземній валюті. Істотна зміна обставин є підставою для розірвання договору кредиту у відповідності до частини першої статті 652 ЦК України.

Проте з такими висновками суду погодитися не можна.

Відповідно до частини першої статті 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов’язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Розірвання (зміна) договору у зв’язку з істотними змінами обставин є самостійним випадком припинення (зміни) договірних зобов’язань, метою якого є необхідність відновлення балансу інтересів сторін договору, істотно порушеного внаслідок непередбачуваної зміни зовнішніх обставин, що не залежать від волі сторін.

При наявності істотної зміни обставин, що істотно порушила баланс інтересів сторін, сторони спочатку здійснюють спроби щодо зміни або розірвання договору за взаємною згодою, як зазначено у частині першій статті 651 ЦК України.

Установлено, що 11 січня 2008 року між ПАТ "УкрСиббанк" та ОСОБА_3 укладено кредитний договір на суму 85 970 доларів США з терміном повернення кредиту до 11 січня 2024 року. У березні 2008 року між ПАТ "УкрСиббанк" та ОСОБА_4 укладено кредитний договір на суму 88 тис. доларів США з терміном повернення кредиту до 5 березня 2038 року. На забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором ОСОБА_4, ОСОБА_3 укладений договір поруки. Крім того, між відповідачами та ПАТ "УкрСиббанк" укладені договори іпотеки, предметом яких є чотирьохкімнатні секції АДРЕСА_1, що належать заявникам на праві власності.

Звертаючись до суду та обґрунтовуючи свої вимоги, ОСОБА_4, ОСОБА_3 посилалися на те, що у 2008 році відбулась істотна зміна обставин, якою вони керувалися, укладаючи кредитний договір, а саме: значне зростання курсу долара США по відношенню до курсу гривні України, що потягло за собою значне здороження кредитного курсу та суттєве зменшення ціни об’єктів нерухомого майна – предметів іпотеки.

Однак, частиною другою статті 652 ЦК України передбачено, що в разі недосягнення сторонами згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний за наявності одночасно таких умов:

1. в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2. зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3. виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4. із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Отже, для розірвання договору у разі істотної зміни обставин необхідно наявність усіх перелічених умов одночасно.

До того ж, вимагаючи розірвання договору на підставі статті 652 ЦК України, на позивача покладається, у відповідності до статті 60 ЦПК України, обов’язок довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог.

ОСОБА_4, ОСОБА_3 не доведено наявності всіх чотирьох умов, необхідних для розірвання кредитного договору у зв’язку з істотною зміною обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору.

Крім того, відповідно до статті 36 Закону України "Про Національний банк України" офіційний курс гривні до іноземних валют установлюється Національним банком України.

Валютні курси, як зазначено у частині першій статті 8 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання та валютного контролю", встановлюються Національним банком України за погодженням із Кабінетом Міністрів України.

Поряд з цим, згідно Положення про встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют та курсу банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 496 (z1094-03) , офіційний курс гривні до іноземних валют, зокрема до долару США, установлюється щоденно. Для розрахунку курсу гривні до іноземних валют використовується інформація про котирування іноземних валют за станом на останню дату.

Отже, незмінність курсу гривні до іноземних валют законодавчо не закріплена.

Таким чином, укладаючи спірний кредитний договір в іноземній валюті, сторони приймали на себе певні ризики на випадок зміни валютного курсу та в момент укладення договору не мали будь–яких законних підстав вважати, що зміна встановленого валютного курсу не настане.

ОСОБА_4, ОСОБА_3 не доведено, що сторони при укладенні кредитного договору були впевнені в тому, що така зміна обставин не настане.

Виходячи зі змісту статей 1046, 1054 ЦК України, відповідальність за валютні ризики лежить саме на позичальнику.

Відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою звільнення від відповідальності за порушення зобов’язання, як це передбачено статтею 617 ЦК України.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання (стаття 625 ЦК України).

Отже, позивач зобов’язаний виконувати кредитний договір у відповідності до його умов та законодавства.

Оскільки ОСОБА_4, ОСОБА_3 не здійснено спроб досудового врегулювання спору, а також не доведено умови для розірвання кредитного договору на підставі статті 652 ЦК України у судовому порядку, то підстави для задоволення їхніх позовних вимог та розірвання кредитного договору – відсутні.

За таких обставин вважати обґрунтованими висновки суду немає підстав.

Згідно з вимогами статті 341 ЦПК України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення й ухвалити нове рішення або змінити рішення, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, чи не застосовано закон, який підлягав застосуванню.

Однак, Судова колегія дійшла висновку про те, що укладаючи кредитний договір в іноземній валюті та беручи на себе певні зобов’язання, сторони повинні були чітко усвідомлювати, що курс національної валюти по відношенню до долара США не є незмінним та враховувати підвищений валютний ризик за таким кредитом. Ризик підвищення курсу долару США до гривні несе саме позичальник. Наявність усіх обов’язкових умов для розірвання договору кредиту, передбачених частиною другою статті 652 ЦК України, відсутня, тому права ОСОБА_4, ОСОБА_3 при укладенні та виконанні кредитного договору, укладеного між ними та АКІБ "УкрСиббанк", не порушені.

Ураховуючи викладене, на підставі норм Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) , статей 625, 629, 617, 1046, 1054, 652 ЦК України, статті 36 Закону України "Про Національний банк України", статті 8 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання та валютного контролю", судові рішення підлягають скасуванню в частині позову про розірвання кредитних договорів з ухваленням рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 336, 341, 344, 346 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" задовольнити.

рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 30 листопада 2009 року та ухвалу апеляційного суду Волинської області від 4 лютого 2010 року в частині розірвання кредитного договору скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_3, ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" про розірвання кредитного договору відмовити.

рішення оскарженню не підлягає.