Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

головуючого Патрюка М.В.,

суддів: Пшонки М.П., Жайворонок Т.Є.,

Мазурка В.А., Перепічая В.С., -

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Звенигородського районного суду Черкаської області від 2 жовтня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 26 листопада 2009 року,

У лютому 2009 року ОСОБА_3 звернулася до суду із зазначеним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що в період шлюбу сторонами у справі придбано спільне майно: квартиру АДРЕСА_1; торговельний павільйон площею 32 кв. м; земельну ділянку площею 46 кв. м, на якій розташований торговельний павільйон; автомобіль "Мерседес Бенц"; рухоме майно. Просила поділити зазначене майно: виділити їй у власність торговельний павільйон, земельну ділянку, на якій розташований торговельний павільйон, автомобіль "Мерседес Бенц" та частину рухомого майна; інше майно залишити відповідачу.

Рішенням Звенигородського районного суду Черкаської області від 2 жовтня 2009 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 26 листопада 2009 року, позов задоволено частково. Визнано право власності за кожним із подружжя на 1/2 частину їхнього спільного сумісного майна. Визнано за ОСОБА_3 право власності на: торговельний павільйон площею 32 кв. м вартістю 165 850 грн.; автомобіль "Мерседес Бенц" вартістю 39 325 грн. 62 коп.; земельну ділянку площею 46 кв. м, на якій розміщений торговельний павільйон, вартістю 4 867 грн. 96 коп.; рухоме майно загальною вартістю 23 760 грн., усього на суму 233 803 грн. 58 коп. Визнано за ОСОБА_4 право власності на квартиру АДРЕСА_1 вартістю 235 430 грн. і рухоме майно, усього на 241 209 грн. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 3 702 грн. 71 коп. компенсації на перевищення виділеної йому частки в спільному майні та 3 930 грн. судових витрат.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 порушує питання про скасування судових рішень і направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши доводи касаційної скарги, заслухавши доповідь судді-доповідача, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України дійшла висновку про те, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ухвалюючи рішення, суд обґрунтовано виходив із того, що квартира, автомобіль, рухоме майно на загальну суму 29 539 грн. є спільним майном подружжя та відповідно до ст. 71 Сімейного кодексу України (далі – СК України) підлягає поділу між подружжям.

Щодо визнання за ОСОБА_3 права власності на торговельний павільйон, земельну ділянку, на якій розташований цей павільйон, то суди не перевірили й не дали належної оцінки доводам відповідача про те, що ОСОБА_4 є суб’єктом підприємницької діяльності. Для здійснення цієї діяльності ним отримано земельну ділянку для будівництва торговельного павільйону за адресою: м. Звенигородка, площа Радянська, 21/1. Станом на червень 2008 року, тобто на момент розірвання шлюбу, торговельний павільйон був недобудований і непридатний для цільового використання; після розлучення ОСОБА_4 продовжував будівництво за власні кошти. У січні 2009 року торговельний павільйон був зданий в експлуатацію й отримано свідоцтво на право власності на ім’я відповідача. У теперішній час він безпосередньо здійснює свою торговельну діяльність за вищевказаною адресою.

Усупереч вимогам ст. ст. 203, 214, 215, 303, 304, 316 ЦПК України апеляційний суд належним чином доводів скарги ОСОБА_4 не перевірив, а дійшов передчасного висновку про те, що торговельний павільйон і земельна ділянка виділялися відповідачу як фізичній особі, і тому ці речі входять до спільного майна подружжя.

За таких обставин рішення суду першої інстанції та апеляційного суду не можна вважати законними й обґрунтованими.

Оскільки, проводячи поділ спірного майна, суд виходив із того, що все воно придбано під час шлюбу, а відповідно до ст. 71 СК України подружжя має рівні права на нього, то рішення судів підлягають скасуванню в повному обсязі з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338, 344, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верхового Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

Рішення Звенигородського районного суду Черкаської області від 2 жовтня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 26 листопада 2009 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.