Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом державного підприємства "Морський торговельний порт Усть - Дунайськ" до відділу державної виконавчої служби Кілійського районного управління юстиції Одеської області, товариства з обмеженою відповідальністю "Мультисервіс", приватного підприємства "Експерт-центр "Авант" про визнання прилюдних торгів недійсними, за позовом ОСОБА_6 до державного підприємства "Морський торговельний порт Усть-Дунайськ" про визнання прилюдних торгів законними, визнання права власності за касаційною скаргою Дунайської транспортної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства транспорту та зв’язку України, державного підприємства "Морський торговельний порт Усть-Дунайськ" на рішення Кілійського районного суду Одеської області від 2 жовтня 2008 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області від 21 січня 2009 року,

У червні 2008 року державне підприємство "Морський торговельний порт "Усть-Дунайськ" (далі – ДП "Морський торговельний порт "Усть-Дунайськ") звернулось до суду з позовом до відділу державної виконавчої служби Кілійського районного управління юстиції Одеської області, товариства з обмеженою відповідальністю "Мультисервіс", приватного підприємства "Експерт-центр "Авант" про визнання недійсними прилюдних торгів, що відбулися 31 травня 2008 року, з продажу буксира - штовхача "Портовий – 4", який знаходився на балансі ДП "Морський торговельний порт "Усть-Дунайськ". Свої позовні вимоги обґрунтовувало тим, що ДП "Морський торговельний порт "Усть-Дунайськ" є підприємством державного сектора економіки, а вказане майно забезпечувало ведення виробничої діяльності порту. Вважає, що відповідачами порушено вимоги Закону України " Про введення мораторію на примусову реалізацію майна " (2864-14) та Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 року № 68/5 (z0745-99) (далі - Тимчасове положення).

У червні 2008 року ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом до ДП "Морський торговельний порт "Усть – Дунайськ" про визнання прилюдних торгів законними та визнання права власності, посилаючись на те, що на законних підставах придбала буксир – штовхач "Портовий – 4".

Рішенням Кілійського районного суду Одеської області від 2 жовтня 2008 року, залишеним без змін ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області від 21 січня 2009 року, в задоволенні позову ДП "Морський торговельний порт Усть-Дунайськ" відмовлено, позов ОСОБА_6 задоволено. Визнано законними прилюдні торги з реалізації буксира - штовхача "Портовий-4", що відбулися 31 травня 2008 року. Визнано за ОСОБА_6 право власності на вказане майно.

У касаційній скарзі Дунайська транспортна прокуратура в інтересах держави в особі Міністерства транспорту та зв’язку України, державного підприємства "Морський торговельний порт Усть-Дунайськ" просить скасувати ухвалені у справі рішення та ухвалити нове рішення, яким позов ДП "Морський торговельний порт Усть-Дунайськ" задовольнити, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову ДП "Морський торговельний порт "Усть-Дунайськ" та задоволення позову ОСОБА_6, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що станом на 31 травня 2008 року відділом державної виконавчої служби Кілійського районного управління юстиції Одеської області було відкрито зведене виконавче провадження щодо стягнення з ДП "Морський торговельний порт "Усть-Дунайськ" грошових коштів на загальну суму 1 842 453 грн.83 коп., у тому числі заборгованості із заробітної плати в розмірі 99 901 грн. 89 коп. Буксир - штовхач "Портовий – 4", який належав ДП "Морський торговельний порт "Усть-Дунайськ" та перебував на балансі підприємства, був придбаний 31 травня 2008 року на прилюдних торгах ОСОБА_6

Суд дійшов висновку, що дії відділу державної виконавчої служби Кілійського районного управління юстиції Одеської області щодо реалізації майна позивача на прилюдних торгах відповідають вимогам ст. 2 Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна", прилюдні торги проведено згідно з Тимчасовим положенням.

Задовольняючи позов ОСОБА_6 на підставі ч. 2 ст. 388 ЦК України, суд виходив із того, що вона є добросовісним набувачем майна, придбаного на прилюдних торгах, а тому майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане в порядку, установленому для виконання судових рішень, і що не має підстави для відмови у визнанні за ним права власності на придбане майно.

Проте з висновками суду не можна погодитися із таких підстав.

Відповідно до ст. ст. 1, 2 Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна" встановлено мораторій на звернення стягнення на майно державних підприємств та господарських товариств, у статутних фондах яких частка держави становить не менше 25 відсотків за рішеннями, що підлягають виконанню Державною виконавчою службою, крім рішень щодо виплати заробітної плати та інших виплат, що належать працівнику у зв'язку із трудовими відносинами.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2004 року № 1734 (1734-2004-п) ДП "Морський торговельний порт "Усть-Дунайськ" включено до переліку підприємств, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки України.

Відповідно до ст. 44 Закону України "Про виконавче провадження" у третю чергу задовольняються вимоги працівників, пов’язані з трудовими правовідносинами.

У п. 4.19 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 року № 74/5 (z0865-99) , передбачено, що вимоги стягувачів кожної наступної черги задовольняються після повного задоволення вимог стягувачів попередньої черги. У разі недостатності стягненої суми для повного задоволення усіх вимог однієї черги ці вимоги задовольняються пропорційно до належної кожному стягувачеві суми. Після виконання окремого виконавчого документа виконавче провадження за цим виконавчим документом виводиться із зведеного виконавчого провадження постановою державного виконавця і виноситься постанова про закінчення виконавчого провадження.

Судом у порушення вимог ст. ст. 213, 214 ЦПК України не з’ясовано, чи була сплачена заборгованість ДП "Морський торговельний порт "Усть-Дунайськ" із заробітної плати в розмірі 90 901 грн. 89 коп. на момент проведення прилюдних торгів, а також чи були спрямовані на погашення вказаної заборгованості кошти, які надійшли від реалізації буксира - штовхача.

Тому висновок суду про відповідність дій державної виконавчої служби вимогам ст. 2 Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна" є передчасним.

В ідповідно до ч. 2 ст. 388 ЦК України майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Разом з тим судом не враховано, що під час звернення до суду з позовом ДП "Морський торговельний порт " Усть-Дунайськ" не заявляло вимоги про витребування спірного майна від ОСОБА_6, а останньою заявлені вимоги про визнання права власності на спірне майно.

Ухвалюючи рішення про визнання права власності ОСОБА_6 на буксир - штовхач "Портовий – 4", суд не врахував, що відповідно до п. 6 Тимчасового положення, на підставі затвердженого акта про проведені прилюдні торги нотаріус видає покупцеві свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, яке є документом, що підтверджує право власності цієї особи на придбане майно.

Однак судом у порушення вимог ст. 213, 214 ЦПК України не встановлено, чи видавалось таке свідоцтво ОСОБА_6, якщо не видавалось, то з яких причин. Крім того, судом не встановлено підстави звернення її до суду із зазначеним позовом.

Погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, апеляційний суд у порушення норм ст. ст. 303, 304 ЦПК України залишив поза увагою допущені місцевим судом порушення норм матеріального та процесуального права, тому судові рішення підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу Дунайської транспортної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства транспорту та зв’язку України, державного підприємства "Морський торговельний порт Усть-Дунайськ" задовольнити частково.

Рішення Кілійського районного суду Одеської області від 2 жовтня 2008 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області від 21 січня 2009 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.