Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

головуючого Яреми А.Г.,

суддів: Лихути Л.М., Пшонки М.П.,

Левченка Є.Ф., Сеніна Ю.Л., -

розглянувши в судовому засіданні справу за заявою Сімферопольського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель в Автономній Республіці Крим до Маломаяцької сільської ради, ОСОБА_4 про визнання рішення та державного акта на право власності на землю недійсними,

Сімферопольський міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель в Автономній Республіці Крим звернувся до суду із заявою до Маломаяцької сільської ради, ОСОБА_4 про визнання недійсними рішення Маломаяцької сільської ради від 3 березня 2006 року № 43-26 "Про затвердження проекту по відведенню земельної ділянки і передачі її у власність ОСОБА_4" та державного акта на право власності на землю від 12 квітня 2006 року, виданого на ім‘я ОСОБА_4

У обґрунтування заяви прокурор посилався на те, що ОСОБА_4, проживаючи в АДРЕСА_1, отримала у власність земельну ділянку площею 0,2 га, однак їй підлягала виділенню земельна ділянка площею, яка не перевищує 0,15 га.

Рішенням Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 17 жовтня 2008 року в задоволенні заяви відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 25 червня 2009 року зазначене судове рішення скасовано. Ухвалено нове рішення, яким заяву задоволено. Визнано незаконним рішення Маломаяцької сільської ради від 3 березня 2006 року № 43-26 "Про затвердження проекту по відведенню земельної ділянки і передачі її у власність ОСОБА_4" та державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,2 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, виданий 12 квітня 2006 року на ім‘я ОСОБА_4 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

У поданій касаційній скарзі ОСОБА_4 просить рішення апеляційного суду скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Районний суд, відмовляючи у задоволенні заяви, виходив із того, що селище Лазурне відноситься до населеного пункту сільської місцевості, оскільки кількість його населення станом на 1 січня 2007 року складає 172 особи, а тому норма безоплатної передачі земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд у цьому селищі становить не більше 0,25 га.

Апеляційний суд, скасовуючи рішення та задовольняючи заяву, посилався на те, що за адміністративно-територіальним устроєм населений пункт Лазурне віднесений до селищ з підпорядкуванням Маломаяцькій сільській раді та Алуштинській міській раді Автономної Республіки Крим. Категорія цього населеного пункту не була змінена, селище Лазурне не було віднесено в установленому порядку до категорії сіл.

Проте з таким висновком апеляційного суду погодитися не можна.

3 березня 2006 року Маломаяцькою сільською радою прийнято рішення № 43-26 "Про затвердження проекту по відведенню земельної ділянки і передачі її у власність ОСОБА_4". 12 квітня 2006 року ОСОБА_4 видано державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,2 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Алушта, сел. Лазурне, вул. Кастельська, 14 (а.с. 5, 6).

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1996 року № 1576 "Про затвердження переліку населених пунктів, віднесених до курортних" (1576-96-п) населений пункт Лазурне є курортним селищем Південного узбережжя Автономної Республіки Крим Алуштинської міської ради.

Згідно зі ст. 133 Конституції України систему адміністративно-територіального устрою України складають: Автономна Республіка Крим, області, райони, міста, райони в містах, селища і села.

Статтею 7 Конституції Автономної Республіки Крим передбачено, що адміністративно-територіальними одиницями в Автономній Республіці Крим є район, місто, район у місті, селище, село та інші одиниці відповідно до Конституції України (254к/96-ВР) та законів України.

За даними Державних будівельних норм 360-92** "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень", затверджених наказом Держкоммістобудування від 17 квітня 1992 року № 44, які наведені в таблиці 1.1, групи поселень поділяються на міста та сільські поселення, зокрема, малі сільські поселення з кількістю населення понад 0,05 тис. чоловік до 0,2 тис. чоловік (від 50 осіб до 200 осіб), тобто населений пункт Лазурне відноситься до сільських поселень.

Пунктом "г" ст. 121 ЗК України встановлено норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам, зокрема, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах – не більше 0,25 гектара, в селищах – не більше 0,15 гектара, в містах – не більше 0,10 гектара.

Апеляційний суд, скасовуючи рішення, не взяв до уваги, що відповідно до довідки статистичного управління кількість населення в населеному пункті Лазурне станом на 1 січня 2007 року складає 172 особи, цей населений пункт є малим сільським поселенням; не звернув уваги на доводи Маломаяцької сільської ради про те, що населений пункт Лазурне є селищем в сільській місцевості, а тому норма безоплатної передачі земельних ділянок громадянам для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) складає не більше 0,25 гектара.

Рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим від 16 вересня 2009 року № 1354-5/09 селище Лазурне віднесено до категорії сіл.

Оскільки міським судом у повному обсязі досліджені всі матеріали справи, дана належна оцінка наданим доказам, а апеляційним судом вказане рішення помилково скасоване, рішення апеляційного суду підлягає скасуванню із залишенням у силі рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. 336 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

Рішення Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 25 червня 2009 року скасувати.

Рішення Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 17 жовтня 2008 року залишити в силі .

Ухвала оскарженню не підлягає.