Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

головуючого Патрюка М.В.,

суддів: Жайворонок Т.Є., Перепічая В.С.,

Лященко Н.П., Пшонки М.П.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до відкритого акціонерного товариства "Кіровоградський завод дозуючих автоматів" (далі – ВАТ "Кіровоградський завод дозуючих автоматів") про стягнення заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку за касаційною скаргою ВАТ "Кіровоградський завод дозуючих автоматів" на рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 24 грудня 2009 року,

У березні 2009 року ОСОБА_3 звернувся до суду із зазначеним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що наказом від 6 жовтня 2008 року був звільнений з роботи у зв’язку із скороченням чисельності працівників за п. 1 ст. 40 КЗпП України. При звільненні з роботи з ним не проведений повний розрахунок, заборгованість заробітної плати складає 2 429 грн. 63 коп. Позивач просив стягнути суму заборгованості та середній заробіток за затримку розрахунку.

Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 12 жовтня 2008 року позов задоволено частково. Стягнуто з ВАТ "Кіровоградський завод дозуючих автоматів" на користь ОСОБА_3 2 429 грн. 63 коп. нарахованої невиплаченої заробітної плати, у решті позовних вимог відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Кіровоградської області від 24 грудня 2009 року рішення районного суду в частині стягнення заробітної плати за час затримки розрахунку скасовано, ухвалено нове рішення, яким позов задоволено частково. Стягнуто з ВАТ "Кіровоградський завод дозуючих автоматів" на користь ОСОБА_3 18 686 грн. 88 коп. середньої заробітної плати за затримку розрахунку при звільненні, в іншій частині рішення суду залишено без змін.

У касаційній скарзі ВАТ "Кіровоградський завод дозуючих автоматів" ставить питання про скасування рішення апеляційного суду та залишення в частині в силі рішення суду першої інстанції, мотивуючи свою вимогу порушенням апеляційним судом норм матеріального й процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Перевіривши матеріали справи, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Задовольняючи позов ОСОБА_3 в частині стягнення суми середньої заробітної плати за затримку розрахунку при звільненні, апеляційний суд виходив з того, що стягненню за затримку розрахунку при звільнення підлягає сума 18 686 грн. 88 коп., оскільки з часу звільнення до часу виплати заборгованості пройшло 12 місяців.

Проте, погодитися з цим не можна, оскільки таких висновків суд дійшов з порушенням ст.ст. 212, 213, 214 ЦПК України.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 п. 2 та ч. 1 п. 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100 (100-95-п) (далі – Порядку), середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов’язана відповідна виплата. Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Нарахування виплат, що обчислюється із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

З рішення апеляційного суду вбачається, що суд, скасовуючи частково рішення суду першої інстанції в частині стягнення заробітної плати за затримку розрахунку і ухвалюючи у цій частині нове рішення про задоволення позову, зазначені вимоги законодавства не застосував.

При цьому у порушення ст. ст. 212- 215 ЦПК України апеляційний суд не визначив середньоденний заробіток позивача за останні два календарні місяці роботи, що передували звільненню та кількість робочих днів за весь час затримки розрахунку; не перевірив правильності наданого ОСОБА_3 розрахунку середньої заробітної плати відповідно до Порядку і не навів відповідних доводів, чи є вина підприємства у невиплаті заробітної плати позивачеві.

Такі обставини відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 338 ЦПК України дають підстави для скасування рішення цього суду з передачею справи на новий апеляційний розгляд.

Керуючись ст. ст. 338, 344, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Кіровоградський завод дозуючих автоматів" задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 24 грудня 2009 року в частині стягнення 18 686 грн. 88 коп. середньої заробітної плати за затримку розрахунку при звільненні скасувати, а справу для розгляду в цій частині передати на новий апеляційний розгляд.

Ухвала оскарженню не підлягає.