Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

головуючого Патрюка М.В.,

суддів: Жайворонок Т.Є., Перепічая В.С.,

Лященко Н.П., Пшонки М.П.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, закритого акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" (далі –ЗАТ КБ "ПриватБанк"), треті особи: приватний нотаріус Вербовська Лариса Дмитрівна, Херсонське державне бюро технічної інвентаризації, відділ державної виконавчої служби Скадовського районного управління юстиції про визнання правочинів недійсними за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення апеляційного суду Херсонської області від 4 березня 2010 року,

У січні 2007 року ОСОБА_3 звернувся до суду із зазначеним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що договір дарування кафе "Минутка", укладений 29 вересня 2006 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_6, є фіктивним, оскільки вчинений без наміру створення правових наслідків, з метою невиконання рішення суду про стягнення з них на користь позивача 85 648 грн. 40 коп. боргу, на забезпечення якого 5 травня 2005 року накладено арешт на майно ОСОБА_4

У лютому 2007 року позивач доповнив позов і просив визнати недійсним договір іпотеки від 15 листопада 2006 року, згідно з яким ОСОБА_6 передала спірне майно ЗАТ КБ "ПриватБанк" в іпотеку для забезпечення зобов’язань ОСОБА_4 перед ЗАТ КБ "ПриватБанк" за кредитним договором від 10 листопада 2006 року на суму 10 тис. доларів США, вважаючи, що фіктивність договору дарування тягне за собою недійсність договору іпотеки.

Рішенням Скадовського районного суду Херсонської області від 13 листопада 2009 року позов задоволено. Визнано недійсними: договір дарування кафе "Минутка" з літньою площадкою, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_6; договір іпотеки, згідно з яким на забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором від 10 листопада 2006 року в іпотеку надано кафе Минутка" з літньою площадкою, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_6

Рішенням апеляційного суду Херсонської області від 4 березня 2010 року рішення районного суду скасовано, відмовлено ОСОБА_3 у позові.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення апеляційного суду й залишити в силі рішення суду першої інстанції, мотивуючи свою вимогу порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову в задоволенні позову, апеляційний суд виходив із недоведеності позивачем підстав для визнання недійсними договорів дарування та іпотеки щодо спірного майна.

Проте з такими висновками суду погодитися не можна, оскільки суд дійшов їх із порушенням норм матеріального та процесуального права.

Судом установлено, що на підставі рішення Скадовського районного суду від 19 вересня 2008 року, що набрало чинності, з ОСОБА_4, ОСОБА_5 солідарно на користь позивача стягнуто борг у розмірі 76 749 грн. 02 коп.

На забезпечення позову ухвалою цього ж суду від 5 травня 2005 року накладено арешт на майно відповідачів – кафе "Минутка", яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 8).

Проте 29 вересня 2006 року ОСОБА_4 подарував зазначене кафе своїй дочці, ОСОБА_6, у подальшому дочка передала кафе у забезпечення виконання зобов’язання за кредитним договором, укладеним між ОСОБА_4 та ЗАТ КБ "ПриватБанк".

Судом першої інстанції встановлено, що рішення суду про стягнення з ОСОБА_4, ОСОБА_5 боргу не виконується з вини останніх, при укладенні договорів дарування і іпотеки відповідачі умисно приховали відомості про судовий арешт спірного майна.

З’ясувавши обставини справи, давши їм належну оцінку, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про фіктивність цих договорів, оскільки сторони діяли з метою створення видимості відсутності майна, на яке повинно було звернено стягнення за виконавчим листом про стягнення з відповідачів боргу.

Безпідставно скасувавши законне й обґрунтоване рішення суду першої інстанції, апеляційний суд припустився помилки в застосуванні матеріального та процесуального закону.

Ураховуючи викладене, рішення апеляційного суду підлягає скасуванню із залишенням рішення суду першої інстанції в силі з підстав, передбачених ст. 339 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 336, 339, 344, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення апеляційного суду Херсонської області від 4 березня 2010 року скасувати, рішення Скадовського районного суду Херсонської області від 13 листопада 2009 року залишити в силі.

Ухвала оскарженню не підлягає.