Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

головуючого Гнатенка А.В.,

суддів: Гнатенка А.В., Григор'євої Л.І., Гуменюка В.І., Данчука В.Г., Костенка А.В., -

Данчука В.Г., Луспеника Д.Д.,-

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом акціонерного товариства "Український інноваційний банк" (далі - АТ "Український інноваційний банк") до ОСОБА_7, приватного підприємства "Теппар" (далі – ПП "Теппар"), Роменської міської ради про стягнення боргу за договором поруки за касаційною скаргою АТ "Український інноваційний банк" на рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області від 15 липня 2008 року,

У квітні 2008 року АТ "Український інноваційний банк" звернулося до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що на підставі кредитної угоди № 04/8 від 29 квітня 2004 року ним було надано кредит ПП "Теппар" на суму 100 000 грн. з терміном погашення до 18 січня 2006 року. Відповідачі як поручителі брали на себе обов'язок погасити борг ПП "Теппар" перед позивачем у разі неповернення або несвоєчасного повернення кредиту та несплату процентів.

Рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 12 червня 2007 року з відповідачів на користь позивача в солідарному порядку було стягнуто 80 068 гривень 68 коп. кредитних коштів, які були нараховані станом на травень 2007 року. Роменська міська рада сплатила банку кредитні кошти тільки 7 листопада 2007 року. Вважаючи, що за умови кредитної угоди період нарахування процентів розпочинається з дати виникнення заборгованості й закінчується датою повного його погашення, позивач просив стягнути з відповідачів у солідарному порядку процентів в сумі 5 563 гривні 15 коп. за період з 1 червня 2007 року до 6 листопада 2007 року.

Рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 5 червня 2008 року позов задоволено. Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_7, ПП "Теппар" та Роменської міської ради на користь АТ "Український інноваційний банк" 5 563 гривні 15 копійок процентів за користування кредитом та вирішено питання про стягнення судових витрат.

Рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області від 15 липня 2008 року рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 5 червня 2008 року змінено: стягнуто з ОСОБА_7, ПП "Теппар" та Роменської міської ради на користь АТ "Український інноваційний банк" 417 гривень 60 копійок процентів за користування кредитом. У іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

АТ "Український інноваційний банк" звернулося до Верховного Суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції й залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Змінюючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд Сумської області виходив із того, що на день ухвалення рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 12 червня 2007 року про стягнення коштів за кредитним договором фактично припиняється дія договору, а тому стягнення процентів, починаючи з наступного дня після ухвалення рішення, є необгрунтованим.

Проте з висновками суду погодитися не можна з таких підстав.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Судом установлено, що Роменська міська рада як один із поручителів фактично виконала зобов'язання щодо повернення кредиту 7 листопада 2007 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Набрання законної сили рішенням суду про стягнення грошового боргу не є підставою для припинення грошового зобов’язання, а боржник несе обов’язок відшкодувати інфляційні витрати від знецінення неповернутих коштів за час до виконання рішення суду про стягнення грошового боргу.

У зв’язку з викладеним висновок апеляційного суду про відсутність правових підстав для покладення відповідальності на відповідачів за невиконання боргового зобов’язання після набрання чинності рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 12 червня 2007 року є таким, що суперечить вимогам ч. 2 ст. 625 ЦК України.

За таких обставин рішення апеляційного суду підлягає скасуванню із залишенням у силі рішення суду першої інстанції з підстав, передбачених ст. 339 ЦПК України.

Керуючись ст. 336 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу акціонерного товариства "Український інноваційний банк" задовольнити.

Рішення апеляційного суду Сумської області від 15 липня 2008 року скасувати, залишити в силі рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 5 червня 2008 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.