Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

головуючого Патрюка М.В.,

суддів: Костенка А.В., Перепічая В.С.,

Мазурка В.А., Пшонки М.П.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до дочірнього підприємства "Ічнянський спиртовий завод" (далі – ДП "Ічнянський спиртовий завод"), третя особа – відкрите акціонерне товариство "Страхове товариство "Гарантія" (далі – ВАТ "Страхове товариство "Гарантія"), про відшкодування матеріальної шкоди та до ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення апеляційного суду Чернігівської області від 14 вересня 2009 року,

У грудні 2008 року ОСОБА_3 звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що з вини ОСОБА_4, який керував автомобілем КАМАЗ 55111, н. з. НОМЕР_1, власником якого є ДП "Ічнянський спиртовий завод", сталося дорожньо-транспортна пригода, під час якої було пошкоджено автомобіль Ford Scorpio, н. з. НОМЕР_2, яким керував позивач. Посилаючись на ці обставини, просив стягнути з ДП "Ічнянський спиртовий завод" заподіяної матеріальну шкоду в розмірі 20 582 грн. 21 коп., та з ОСОБА_4 – 6 тис. грн. моральної шкоди.

Рішенням Ічнянського районного суду Чернігівської області від 17 липня 2009 року позов задоволено частково: стягнуто з ДП "Ічнянський спиртовий завод" на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду в розмірі 20 582 грн. 21 коп., у решті позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Чернігівської області від 14 вересня 2009 року рішення районного суду в частині стягнення з ДП "Ічнянський спиртовий завод" на користь ОСОБА_3 матеріальної шкоди в розмірі 20 582 грн. 21 коп. скасовано, ухвалено в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено; в іншій частині рішення суду залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 ставить питання про скасування рішення апеляційного суду та залишення в силі рішення суду першої інстанції, мотивуючи свою вимогу порушенням судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Судом встановлено, що 1 вересня 2008 року біля 13 годин у м. Ічня з вини ОСОБА_4, який, перебуваючи у трудових правовідносинах з ДП "Ічнянський спиртовий завод", керуючи автомобілем КАМАЗ 55111, н. з. НОМЕР_1, сталося дорожньо-транспортна пригода, під час якої було пошкоджено автомобіль Ford Scorpio, н. з. НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_3

Згідно поліса №ВВ 3444586 від 17 жовтня 2007 року власник КАМАЗ 55111, н. з. НОМЕР_1 – ДП "Ічнянський спиртовий завод" - застрахував цивільно-правову відповідальність заподіяння шкоди третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди до 16 жовтня 2008 року, тобто дорожньо-транспортна пригода сталася під час дії договору страхування цивільно-правової відповідальності.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_3 до ДП "Ічнянський спиртовий завод" про відшкодування матеріальної шкоди, апеляційний суд виходив із того, що ДП "Ічнянський спиртовий завод" є неналежним відповідачем, а позовні вимоги про відшкодування матеріальної шкоди слід пред’являти до ВАТ "Страхове товариство "Гарантія". Крім того, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що позов про відшкодування моральної шкоди також заявлений до неналежного відповідача – ОСОБА_4 і суд позбавлений можливості ухвалити рішення про стягнення моральної шкоди з ДП "Ічнянський спиртовий завод" як належного відповідача.

Проте повністю з такими висновками суду погодитися не можна, оскільки суд дійшов їх із порушенням норм процесуального права.

Відповідно до Закону України "Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (1961-15) та ст. 1194 ЦК України відшкодування шкоди в межах встановленого ліміту проводиться страховиком, а особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, - у разі недостатності страхової виплати для повного відшкодування завданої нею шкоди сплачується потерпілому різниця між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 зазначав, що він неодноразово звертався до страхової компанії про відшкодування завданих йому збитків на підставі висновку автотоварознавчого дослідження автомобіля, проте "Страхове товариство "Гарантія" йому відмовило.

Судом до участі у справі в якості третьої особи залучений страховик — ВАТ "Страхове товариство "Гарантія", тому незалежно від того, чи наполягає потерпілий на відшкодуванні шкоди його заподіювачем, відповідальність якого застрахована за договором обов’язкового страхування, суд повинен урахувати відповідальність і страховика відповідно до закону. Одночасно необхідно вирішити питання про залучення страховика до участі у справі в якості співвідповідача.

Суд усупереч ст.ст. 213, 214 ЦПК України не зазначив, які обставини встановлені; якими доказами вони підтверджені; які правовідносини виникли між сторонами та якими нормами вони регулюються.

З урахуванням наведеного судові рішення не можна визнати законними й обґрунтованими, тому вони, як постановлені з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, відповідно до вимог ч. 2 ст. 338 ЦПК України підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338, 344, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України,

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Чернігівської області від 14 вересня 2009 року та рішення Ічнянського районного суду Чернігівської області від 17 липня 2009 року скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.