Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до приватної фірми "Стронг" про розірвання договору купівлі-продажу, відшкодування шкоди, завданої продажем неякісного товару, та відшкодування понесених витрат і моральної шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Зарічненського районного суду від 27 березня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Рівненської області від 25 червня 2008 року,

У червні 2005 року ОСОБА_6 звернулася до суду в порядку ст. ст. 1164, 1165, 1192, 1209 – 1211 ЦК України (435-15) та ст. ст. 12 – 14, 17, 24 Закону України "Про захист прав споживачів" (1023-12) з позовом до приватної фірми "Стронг" - офіційного дилера дочірнього підприємства "Авто Інтернешнл" офіційного дистриб’ютора "Мазда Мотор Ко" - про розірвання договору купівлі-продажу легкового автомобіля марки "Мазда Премасі", укладеного між сторонами 24 листопада 2003 року, посилаючись на те, що в період гарантійного обслуговування автомобіля було виявлено дефект, а саме: нерівномірний знос гальмівних колодок на обох передніх колесах. Після неодноразових усних звернень і письмової зави ОСОБА_6 з приводу дефектної роботи гальмівної системи автомобіля працівники відповідача 1 квітня 2005 року замінили супорти на передніх колесах автомобіля. У цей же день автомобіль через несправність гальмівної системи потрапив у дорожньо-транспортну пригоду (далі – ДТП) і зазнав механічних пошкоджень. Вартість відновлювальних ремонтних робіт автомобіля становить 142 170 гривень 19 копійок. Оскільки відповідач своєї вини не визнає й у добровільному порядку відмовляється відшкодувати завдану шкоду, ОСОБА_6 після неодноразових уточнень своїх вимог просила стягнути на її користь заподіяну матеріальну й моральну шкоду.

Рішенням Зарічненського районного суду від 27 березня 2008 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Рівненської області від 25 червня 2008 року, у задоволенні позову відмовлено.

ОСОБА_6 звернулася до Верховного Суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити, посилаючись на порушення судом норм процесуального права й неправильне застосування норм матеріального права.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути законним і обґрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Відмовляючи в задоволенні позову, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що в момент ДТП гальмівна система автомобіля знаходилася в робочому стані; завдані позивачці збитки не перебувають у причинному зв’язку з діями чи бездіяльністю відповідача, а вимоги про розірвання договору купівлі-продажу автомобіля не підтверджені наявними у справі доказами. Крім того, автомобіль був застрахований і позивачка отримала від страхової компанії НАСК "Оранта" 69 836 гривень 85 копійок страхового відшкодування.

Проте з таким висновком судів погодитися не можна, тому що він суперечить нормам процесуального права.

Згідно із ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст. ст. 57- 60 ЦПК України.

При цьому, як передбачено в ч. 4 ст. 60 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до загального правила, установленого ч. 2 ст. 1166 ЦК України, особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Тобто тягар доказування згідно з перерахованими нормами розподіляється таким чином: позивач доказує наявність шкоди та її розмір, а відповідач – відсутність його вини у заподіянні шкоди.

У свою чергу, продавець, виготовлювач товару, виконавець робіт (послуг) звільняються від відшкодування шкоди, якщо вони доведуть, що шкода виникла внаслідок непереборної сили або порушення потерпілим правил користування або зберігання товару (результатів робіт, послуг) (ч. 2 ст. 1209 ЦПК України).

Зазначеним вимогам закону судові рішення не відповідають.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом, 24 листопада 2003 року між сторонами було укладено договір купівлі-продажу автомобіля марки "Мазда Премасі", строк гарантійного обслуговування якого складав 36 місяців або 100 000 кілометрів пробігу (залежно від того, яка із цих умов наступить раніше) (т. 1 а.с. 5-8).

18 січня 2005 року під час проведення чергового технічного обслуговування автомобіля після пробігу 27 974 км, тобто в період дії гарантії, механіком СТО виявлено нерівномірний знос передніх гальмівних колодок і рекомендовано їх заміну. Крім того, у цей же день було здійснено заміну гальмівної рідини в автомобілі (т. 1 а.с. 9).

10 лютого 2005 року ОСОБА_6 повторно звернулася з проханням перевірити роботу гальмівної системи автомобіля на сервісну станцію, працівники якої здійснили перевірку гальмівних накладок, а також запропонували за власні кошти придбати гальмівні колодки, на що вона не погодилася (т. 1 а.с. 10, 72).

Оскільки причини нерівномірного й швидкого зносу гальмівних колодок працівниками фірми встановлені не були, 22 лютого 2005 року ОСОБА_6 звернулася до директора приватної фірми "Стронг" з письмовою завою, в якій просила виявити причини швидкого зносу гальмівних колодок та безоплатно усунути цей дефект шляхом заміни дефектних деталей і вузлів автомобіля на працездатні (т. 1 а.с. 11).

1 квітня 2005 року на автомобілі позивачки працівниками приватної фірми "Стронг" було здійснено гарантійну заміну супортів на передніх колесах (т. 1 а.с. 12). У цей же день автомобіль потрапив у ДТП і був пошкоджений.

Відповідно до пп. 2, 3 п. 1 ст. 8 Закону України "Про захист прав споживачів" у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством, має право вимагати: безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк або відшкодування витрат на усунення недоліків товару

У разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов'язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника: розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми або вимагати заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар (абз. 2 п. 1 ст. 8 Закону України "Про захист прав споживачів" ).

При цьому на споживача покладається обов’язок довести: наявність шкоди, наявність дефекту в продукції і наявність причинно-наслідкового зв’язку між такими шкодою та дефектом (абз. 2 п. 2 ст. 16 Закону України "Про захист прав споживачів" ).

Виробник ( виконавець, продавець) звільняється від відповідальності, якщо доведе, що: шкоду завдано з вини самого споживача внаслідок порушення ним встановлених правил використання, зберігання чи транспортування продукції або дії непереборної сили; не вводив продукцію в обіг; дефект у продукції виник внаслідок додержання виробником вимог законодавства або виконання обов'язкових для нього приписів органів державної влади ( п. 5 ст. 16 Закону України "Про захист прав споживачів" ).

Згідно з п. 2.5 Правил роздрібної торгівлі транспортними засобами і номерними агрегатами, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 31 липня 2002 року № 228 (z0681-02) , які діяли на момент ухвалення судових рішень, у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків у транспортному засобі або в номерному агрегаті споживач в порядку та у строки, встановлені законодавством, має право вимагати: пропорційного зменшення ціни; безоплатного усунення недоліків в розумний строк; відшкодування витрат на усунення недоліків. Споживач має право пред’явити одну з цих вимог, а в разі її невиконання заявити іншу вимогу. У разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків у транспортному засобі або в номерному агрегаті, які виникли з вини виробника (продавця), або фальсифікації транспортного засобу чи номерного агрегата, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач у порядку та в строки, що встановлені законодавством, і на підставі обов'язкових для сторін правил чи договору має право за своїм вибором вимагати від суб'єкта господарювання або виробника: розірвання договору та повернення сплаченої грошової суми за транспортний засіб чи номерний агрегат; заміни транспортного засобу чи номерного агрегата на такі ж або на аналогічні з числа наявних у суб'єкта господарювання (виробника).

Відмовляючи в задоволенні претензії ОСОБА_6 про відшкодування збитків, завданих внаслідок продажу товару неналежної якості, відповідач посилався на те, що на її автомобілі встановлені гальмівні колодки невідомого походження з написом "MINIVE" і це свідчить, що до настання ДТП позивачка здійснила заміну оригінальних гальмівних колодок на неоригінальні поза сервісною мережею продавця, чим порушила положення чинного законодавства стосовно захисту прав споживачів (т. 1 а.с. 17, 18).

Разом із тим, виявивши 1 квітня 2005 року факт використання неоригінальних гальмівних колодок і не встановивши причини виникнення проблем у роботі гальмівної системи, працівники сервісної станції здійснили гарантійну заміну передніх супортів автомобіля. При цьому заміна (гарантійна або за кошти власника автомобіля) нерівномірно зношених гальмівних колодок або неоригінальних гальмівних колодок і пошкоджених ними гальмівних дисків здійснена не була без будь-яких пояснень з боку працівників відповідача.

Крім того, як убачається з експертиз, проведених до і під час судового розгляду справи, гальмівна система автомобіля до моменту ДТП знаходилася в несправному стані внаслідок наявності кільцевих канавок на гальмових дисках передніх коліс, а також, імовірно, несправності в роботі системи АБС (висновок експерта від 7 серпня 2006 року № 4022) та високого залишкового тиску в гальмівній магістралі переднього лівого колеса (висновок експерта від 19 квітня 2005 року № 0104) (т.1 а.с. 14-16, т. 2 а.с. 20-34). Однак жоден з експертів не встановив факту використання на автомобілі неоригінальних гальмівних колодок; не вказав на наявність чи відсутність причинно-наслідкового зв’язку між діями працівників сервісної станції відповідача, які здійснити гарантійну заміну передніх супортів на автомобілі позивачки, та завданою внаслідок ДТП шкодою.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивачка вказувала, що заміну оригінальних гальмівних колодок на неоригінальні поза сервісною мережею продавця не здійснювала; нових гальмівних колодок, як пропонували працівники сервісної станції, вона за власні кошти не купувала й вимагала їх безкоштовної гарантійної заміни; технічне обслуговування автомобіля проводилося лише на станції відповідача; під час гарантійної заміни супортів передніх коліс автомобіля вона присутня не була й ніяких претензій з приводу встановлення на автомобіль неоригінальних гальмівних колодок їй пред’явлено не було (т. 1 а.с. 71-76).

Крім того, установивши факт виплати ОСОБА_6 страховою компанією НАСК "Оранта" 69 836 гривень 85 копійок страхового відшкодування, суди зазначену особу до участі в справі не залучили.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову з причин ненадання ОСОБА_6 доказів про причинний зв’язок між діями працівників відповідача та завданою шкодою, суд першої інстанції в порушення вимог ст. ст. 212- 214 ЦПК України допустив неповне з’ясування обставин справи; не дослідив усіх доказів, що надавалися сторонами, та не дав їм належної оцінки; не врахував, що відповідачем також не доведено обставин, за наявності яких він звільняється від відповідальності за завдану шкоду.

Суд апеляційної інстанції на вказане не звернув уваги, у порушення вимог ст. ст. 303, 315 ЦПК України не перевірив доводів апеляційної скарги, в ухвалі не зазначив конкретних обставин та фактів, що спростовують такі доводи, і залишив рішення місцевого суду без змін.

За таких обставин ухвалені судові рішення підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції з підстав, передбачених ст. 338 ЦПК України.

Під час нового розгляду справи суду необхідно з’ясувати характер спірних правовідносин, права й обов’язки сторін та ухвалити у справі законне й обґрунтоване судове рішення.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.

Рішення Зарічненського районного суду від 27 березня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Рівненської області від 25 червня 2008 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.