Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про поділ майна подружжя, за зустрічним позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про поділ майна подружжя за касаційною скаргою ОСОБА_6 на рішення апеляційного суду Київської області від 23 вересня 2009 року,

У грудні 2005 року ОСОБА_6 звернулася із позовом до ОСОБА_7 про поділ майна подружжя та визнання за нею права власності на ? частину майна: земельну ділянку площею 0, 251 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2; незакінчений будівництвом будинок з мансардою, житловою площею 75 кв.м, загальною площею 180 кв.м. та господарськими спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2; гараж цегляний з підвалом в авто кооперативі "Сигнал", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3; автомобіль марки "Форд – фьюжин", реєстраційний номер НОМЕР_1; акції у кількості 80% ЗАТ "Київське будівельно – монтажне управління "Приладбудмонтаж"; установчі внески ТОВ "Сімейний центр "Веселка"; грошові вклади в українській та іноземній валюті в різних банках м. Києва, що знаходяться на депозитних рахунках, відкритих на ім’я ОСОБА_7

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 22 жовтня 2007 року провадження у справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про поділ майна подружжя закрито в частині визнання права власності на ? частину грошових вкладів в українській та іноземній валюті в різних банках м. Києва, що знаходяться на депозитних рахунках, відкритих на ім’я ОСОБА_7

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 27 червня 2008 року провадження у справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про поділ майна подружжя закрито в частині визнання права власності на ? частину установчих внесків в ТОВ "Сімейний центр "Веселка" та стягнення вартості ? частини внесків.

ОСОБА_7 звернувся із зустрічним позовом до ОСОБА_6 про поділ майна подружжя та визнання за ним права власності на автомобіль марки "Форд – фьюжин", реєстраційний номер НОМЕР_1, на гаражний бокс АДРЕСА_3, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, визнання спільним сумісним майном подружжя будівельний вагончик на металевій рамі, залишивши у подальшому користуванні ОСОБА_6, стягнення з ОСОБА_6 вартість вагончику у розмірі 18 100 (вісімнадцять тисяч сто) грн., стягнення грошової компенсації за 1/5 частину квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 14 липня 2008 року позовні вимоги ОСОБА_6 та ОСОБА_7 задоволено частково. Відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_6 про визнання права власності та виділення в натурі ? частини земельної ділянки площею 0, 251 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2; про визнання права власності та виділення на ? частину незавершеного будівництвом двоповерхового житлового будинку з мансардою, що розташований за адресою: АДРЕСА_2; про визнання права власності на ? частину акцій ЗАТ " КБМУ "Приладбудмонтаж", зареєстрованих на ім’я ОСОБА_7, а за ОСОБА_7 визнання права власності на ? частину земельної ділянки площею 0, 251 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2. Визнано за ОСОБА_7 право власності на незавершений будівництвом двоповерховий будинок з мансардою, що розташований за адресою: АДРЕСА_2. Зустрічний позов ОСОБА_7 задоволено частково. У задоволенні позову ОСОБА_7 про визнання спільним сумісним майном подружжя будівельного вагончика на металевій рамі та стягнення з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 вартості ? його частини, стягнення грошової компенсації за 1/5 частину квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, відмовлено. Визнано за ОСОБА_7 право власності на автомобіль марки "Форд – фьюжин", реєстраційний номер НОМЕР_1. Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 грошову компенсацію за ? частину вартості автомобіля марки "Форд – фьюжин", реєстраційний номер НОМЕР_1, у розмірі 29 222 (двадцять дев’ять тисяч двісті двадцять дві) грн. 50 коп. Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 грошову компенсацію за ? частину вартості незавершеного будівництвом двоповерхового будинку з мансардою, що розташований за адресою: АДРЕСА_2, у розмірі 400 454 (чотириста тисяч чотириста п’ятдесят чотири) грн. Визнано за ОСОБА_7 право власності на гаражний бокс АДРЕСА_3 у гаражному кооперативі "Сигнал", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3. Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 грошову компенсацію за ? частину вартості гаражного боксу АДРЕСА_3 у гаражному кооперативі "Сигнал", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, у розмірі 29 608 (двадцять дев’ять тисяч шістсот вісім) грн.

Рішенням апеляційного суду Київської області від 23 вересня 2009 року рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 14 липня 2008 року скасовано. Позовні вимоги ОСОБА_6 та ОСОБА_7 задоволено частково. Визнано за ОСОБА_6 право власності на ? частину незавершеного будівництвом двохповерхового жилого будинку з мансардою та надвірними будівлями що розташовані за адресою: АДРЕСА_2, виділивши їй в натурі згідно варіанту № 4 висновку №10394/10395 судової будівельно-технічної експертизи від 7 квітня 2009 року, а саме: частину підвального приміщення, площею 16,6/17,7/18,0 кв.м, площею 52,3 кв.м, вартістю 105 286 (сто п’ять тисяч двісті вісімдесят шість) грн., 1 поверх приміщення площею 16,5/1,5/15,6/1,5/1,7/3,0/4,6/1,1/5,3/27,1/9,9/4,6 кв.м, площею 92,4 кв.м., вартістю 178 352 (сто сімдесят вісім тисяч триста п’ятдесят дві) грн., 2 поверх приміщення, площею 3,6/5,3/6,5/21,9/6,0 кв.м., площею 43,3 кв.м., вартістю 88 355 (вісімдесят вісім тисяч триста п’ятдесят п’ять) грн., разом 135,7 кв.м., вартістю 371 993 (триста сімдесят одна тисяча дев’ятсот дев’яносто три) грн., відступи плюс 14,1 кв.м., вартість мінус 577 (п’ятсот сімдесят сім) грн. 50 коп. Частину господарського блоку площею 60 кв.м. (по 30 кв.м. на першому та другому поверхах по перегородку) вартістю 59 776 (п’ятдесят дев’ять тисяч сімсот сімдесят шість) грн., вигрібна яма, вартістю 21 609 (двадцять одна тисяча шістсот дев’ять) грн., разом 453 378 (чотириста п’ятдесят три тисячі триста сімдесят вісім) грн., відступи на 264 грн. більше. Визнано за ОСОБА_7 право власності на ? частину незавершеного будівництвом двохповерхового жилого будинку з мансардою та надвірними будівлями, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2, та виділено йому в натурі згідно варіанту № 4 висновку №10394/10395 судової будівельно-технічної експертизи від 7 квітня 2009 року: частину підвального приміщення, площею 24,4/16,5/9,6/21,8/3.0 кв.м., площею 75,3 кв.м., вартістю 151 588 (сто п’ятдесят одна тисяча п’ятсот вісімдесят вісім) грн.,1 поверх приміщення, площею 15,5/8,4/8,3/14.8/3,0 кв.м., площею 50,0 кв.м., вартістю 104 231 (сто чотири тисячі двісті тридцять одна) грн., 2 поверх приміщення, площею 21,9/11,4/11,6/3,0 кв.м., площею 57,5 кв.м., вартістю 117 329 (сто сімнадцять тисяч триста двадцять дев’ять) грн., разом 107,5 кв.м., вартістю 373 148 (триста сімдесят три тисячі сто сорок вісім) грн., відступи мінус 14,1 кв.м. вартість плюс 577 (п’ятсот сімдесят сім) грн. 50 коп., частину господарського блоку площею 60 кв.м. (по 30 кв.м. на першому та другому

поверхах по перегородку) вартістю 79 702 (сімдесят дев’ять тисяч сімсот дві) грн., разом 452 850 (чотириста п’ятдесят дві тисячі вісімсот п’ятдесят) грн., відступи на 264 грн. менше. Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 313 грн. 50 коп. різницю у вартості будинку та господарських будівель і споруд. Відмовлено ОСОБА_6 в розподілі земельної ділянки по ? частині, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, та залишити її у власності ОСОБА_7 Всі переустаткування погодити у встановленому законом порядку з місцевим органом архітектури й містобудування, місцевим органом виконавчої влади відповідно до Регіональних правил забудови й використання територій. Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 14 липня 2003 року в частині гаражного боксу АДРЕСА_3, що розташований в обслуговуючому автогаражному кооперативі "Сигнал" за адресою: АДРЕСА_3, залишеного в користуванні ОСОБА_7, та транспортного засобу "Форд фьюжн", реєстраційний номер НОМЕР_1, залишено без змін. Відмовлено ОСОБА_6 в розподілі акцій ЗАТ "Приладбудмонтаж". Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 грошову компенсацію за 1/5 частину квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, у розмірі 244 833 (двісті сорок чотири тисячі вісімсот тридцять три) грн. та визнано за ОСОБА_6 право власності на 1/5 частину квартири, яка зареєстрована за ОСОБА_7, і знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

У касаційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Ухвалюючи рішення про поділ майна подружжя, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що частки майна сторін є рівними. Земельна ділянка поділу не підлягає, оскільки не є спільною власністю подружжя, а особистою власністю ОСОБА_7 як така, що отримана із земельного фонду у відповідності до статті 22 ЗК України (1990 року) та Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року № 15 (15-92) "Про приватизацію земельних ділянок", а також порядку передачі земельних ділянок у приватну власність громадян, затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 15 лютого 1993 року № 10 (z0007-93) . Оскільки право власності на цегляний гараж у гаражному кооперативі "Сигнал" не зареєстровано, то він також не підлягає поділу.

Проте з такими висновками суду погодитися не можна.

Відповідно до пункту 2 Розділу XIII "Перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (2453-17) № 2453 – VI від 7 липня 2010 року касаційні скарги (подання) на рішення загальних судів у кримінальних і цивільних справах, подані до Верховного Суду України до 15 жовтня 2010 року і призначені (прийняті) ним до касаційного розгляду, розглядаються Верховним Судом України в порядку, який діяв до набрання чинності цим Законом.

У зв’язку з цим справа підлягає розгляду за правилами Цивільного процесуального Кодексу України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Відповідно до статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

У разі поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором (частина перша статті 70 СК України).

Установлено, що спільним майном подружжя є у тому числі і незавершений будівництвом двоповерховий жиловий будинок з мансардою та надвірними будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_2.

Згідно пункту 9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 4 жовтня 1991 року "Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок" (v0007700-91) за позовом дружини, членів сім’ї забудовника, які спільно будували будинок, а також спадкоємців суд вправі провести поділ незакінченого будівництвом будинку, якщо враховуючи ступінь його готовності, можна визначити окремі частини, що підлягають виділу, і технічно можливо довести до кінця будівництво зазначеними особами. При неможливості поділу незакінченого будівництвом будинку суд може визнати право за цими особами на будівельні матеріали і конструктивні елементи будинку або з урахуванням конкретних обставин залишити його одній зі сторін, а іншій присудити компенсацію.

Визначення ступеню готовності незакінченого будівництвом будинку, а також встановлення чи є технічна можливість довести до кінця будівництво особами, між якими проведено поділ, належить до компетенції органів, які займаються наданням такого висновку.

Зазначене залишено поза увагою суду.

Рішенням Пухівської сільської ради Броварського району Київської області від 27 грудня 1996 року ОСОБА_7 передану у приватну власність земельну ділянку площею 0,251 га для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських споруд, що розташована за адресою: АДРЕСА_2. 9 грудня 1999 року ОСОБА_7 видано державний акт на право приватної власності на землю.

Відповідно до положень статті 22 ЗК України (1990 року), Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року № 15 (15-92) "Про приватизацію земельних ділянок", порядку передачі ділянок у приватну власність громадян, затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 15 лютого 1993 року № 10 (z0007-93) та статті 28 КпШС земельна ділянка, одержана громадянином у приватну власність для будівництва та обслуговування жилого будинку й господарських будівель, ведення особистого підсобного господарства, садівництва, дачного і гаражного будівництва, є його власністю, а не спільною власністю подружжя, оскільки йдеться не про майно, нажите подружжям у шлюбі, а про одержану громадянином частку із земельного фонду.

Однак, якщо на такій земельній ділянці знаходиться будинок, будівля, споруда, що є спільною сумісною власністю подружжя, то у разі поділу будинку, будівлі, споруди між подружжям та виділу конкретної частини будинку, будівлі, споруди до особи, яка не мала права власності чи користування земельною ділянкою переходить це право у розмірі частки права власності у спільному майні будинку, будівлі, споруди у відповідності до статей 120 ЗК України, 377 ЦК України (435-15) .

Судом на зазначене уваги не звернуто.

У справах про право на пай і на гараж суди повинні виходити з того, що член ГБК, який повністю вніс свій пай за гараж, наданий йому у користування, набуває право власності на це майно і вправі розпоряджатись ним на свій розсуд (пункт 8 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 28 червня 1991 року "Про практику розгляду судами цивільних справ, пов’язаних із діяльністю гаражно – будівельних кооперативів" (v0005700-91) ).

Внесені подружжям у період шлюбу пайові внески, а після повного внесення паю – наданий в користування гараж є спільною сумісною власністю подружжя. Оскільки гараж є неподільним майном, у разі спору між подружжям питання про залишення гаража одному з них і присудження грошової компенсації за частку в майні іншому розв’язується з урахуванням правил шлюбно – сімейного законодавства.

Визнаючи, що цегляний гараж у гаражному кооперативі "Сигнал", який знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, не підлягає поділу, оскільки на нього не зареєстровано право власності, судом не звернуто увагу на пояснення позивачки ОСОБА_6 про те, що пай за гараж був виплачений у повному обсязі у період шлюбу сторін, що підтверджується копією квитанції від 31 січня 1991 року.

Крім того, установлено, що до майна подружжя, яке підлягає поділу відноситься: незавершений будівництвом двоповерховий жилий будинок з мансардою та надвірними будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_2, земельна ділянка, на якій розташовано незавершений будівництвом двоповерховий жилий будинок, розташована за адресою: АДРЕСА_2, цегляний гараж у гаражному кооперативі "Сигнал", який знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, а також квартира АДРЕСА_1.

Відповідно до частини першої статті 114 ЦПК України позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред’являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Розглядаючи справу судом не звернуто уваги на правила виключної підсудності справи, яка виникла з приводу нерухомого майна.

Отже, судом не повно з’ясовані обставини справи, не досліджено всі докази у справі і не надано їм оцінки.

З’ясування цих обставин має суттєве значення для правильного вирішення спору.

Оскільки порушення норм матеріального та процесуального права призвело до неправильного вирішення справи, рішення суду першої інстанції та рішення суду апеляційної інстанції підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 336, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.

Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 14 липня 2008 року та рішення апеляційного суду Київської області від 23 вересня 2009 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для розгляду іншим суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.