Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до приватного підприємства"Матеріал-Сервіс", закритого акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" та ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

У листопаді 2008 року ОСОБА_6 звернулася до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 14 жовтня 2006 року ОСОБА_7, керуючи технічно справним автомобілем "Мерседес-Бенц", державний номер НОМЕР_1 здійснив наїзд на пішохода. У результаті ДТП її чоловіку спричинені тяжкі тілесні ушкодження, від яких наступила смерть. Вироком Амур-Нижньодніпровстького районного суду м. Дніпропетровська від 10 жовтня 2008 року ОСОБА_7 визнано винним у скоєнні злочину.

Вважає, що у зв’язку із смертю чоловіка їй спричинено матеріальну шкоду, яка полягає у витратах пов’язаних з похованням чоловіка, наданням їй юридичної допомоги під час розгляду кримінальної справи та підготовки позовної заяви до суду, а також моральну шкоду, яка полягає у фізичних та моральних стражданнях викликаних загибеллю близької людини.

Просила стягнути на свою користь з ПП "Матеріал-Сервіс" 2 686 грн. 19 коп. матеріальної шкоди та 50 тис. грн. моральної шкоди.

Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 23 жовтня 2009 року позовні вимоги ОСОБА_6 задоволено : стягнуто на її користь з ПП "Матеріал-Сервіс" 2 686 грн. 19 коп. матеріальної шкоди та 50 тис. грн. моральної шкоди.

Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 20 січня 2010 року рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 23 жовтня 2009 року змінено в частині стягнення з ПП "Матеріал-Сервіс" на користь позивачки завданої моральної шкоди, зменшивши її розмір з 50 тис. грн. до 30 тис. грн. У решті рішення суду залишено без змін.

У касаційних скаргах ОСОБА_6 та приватне підприємство"Матеріал-Сервіс" просять про скасування рішення апеляційного суду у зв’язку з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Касаційні скарги ПП"Матеріал-Сервіс" та ОСОБА_6 підлягають задоволенню частково з таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_6 та стягуючи на її користь з ПП"Матеріал-Сервіс" завдану унаслідок ДТП матеріальну та моральну шкоду, суд першої інстанції виходив із того, що винним у дорожньо-транспортній пригоді є водій приватного підприємства ОСОБА_7, тому згідно з вимогами ст. ст. 1168, 1172 та 1187 ЦК України завдану позивачці загибеллю її чоловіка шкоду має відшкодовувати саме це підприємство.

До того ж, ЗАТ "Страхова група "ТАС" не має відповідати за завдану позивачці шкоду, оскільки згідно із договором обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів, укладеного між ПП"Матеріал-Сервіс" як власником автомобіля та страховою компанію, дія цього договору не поширюється на водіїв забезпеченого транспортного засобу, які мають водійський стаж менше ніж від 1 до 10 років. Оскільки ОСОБА_7 мав водійський стаж менше 1 року, страхова компанія звільняється від обов’язку відшкодовувати завдану позивачці шкоду.

Змінюючи рішення суду першої інстанції в частині зменшення розміру завданої моральної шкоди з 50 тис. до 30 тис. грн., апеляційний суд виходив із засад розумності та справедливості.

Проте погодитися з такими висновками судів не можна.

Розглядаючи справу, суди не врахували, що за Законом України "Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (1961-15) (далі – Закон) від 1 липня 2004 року цивільна відповідальність ПП"Матеріал-Сервіс" на момент ДТП була застрахована відповідно до полісу обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а застрахованим транспортним засобом є зазначений автомобіль "Мерседес-Бенц" державний номер НОМЕР_1

Відповідно до вказаного полісу страховик, яким є ЗАТ "Страхова група "ТАС", забезпечує відшкодування шкоди, завданої життю, здоров’ю та майну третіх осіб під час ДТП, що сталася за участі забезпеченого транспортного засобу та внаслідок цієї пригоди настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована.

Статтею 3 Закону передбачено, що обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров’ю та (або) майну потерпілих унаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Відповідно до вимог ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов’язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (стартовим відшкодуванням).

У частині 22.1 статті 22 Закону зазначено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров’ю, майну третьої особи.

За змістом положень цього Закону (1961-15) та ст. 1194 ЦК України питання про відшкодування шкоди самою особою, відповідальність якої застрахована, вирішується залежно від висловленої нею згоди на таке відшкодування; у разі відсутності такої згоди за її заявою до субсидіарної відповідальності залучається страховик.

Проте суди на зазначені вимоги закону уваги не звернули та не дали належної оцінки поясненням відповідача про те, що страховою компанією не приймалося рішення про відмову ПП"Матеріал-Сервіс" у виплаті страхового відшкодування на користь ОСОБА_6, тому саме страховик має відшкодовувати цю шкоду, а також не з’ясували яка саме сума завданої позивачці шкоди згідно з умовами договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів може бути виплачена ЗАТ "Страхова група "ТАС", та у залежності від цього не встановили, яка сума завданої позивачці шкоди підлягає стягненню з ПП"Матеріал-Сервіс" .

За таких обставин рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів

Касаційні скарги ПП "Матеріал-Сервіс" та ОСОБА_6 задовольнити частково.

Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 23 жовтня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 20 січня 2010 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.