801/3055/13-а Про визнання дій Державної податкової інспекції щодо прийняття наказу про проведення документальної виїзної перевірки протиправними - 25.07.2013 Прийняття

розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи № 801/3055/13-а за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Керчі АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Тоскіна Г.Л. ) від 22.04.13

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1,98300)

до Державної податкової інспекції у м. Керчі АР Крим Державної податкової служби (вул.Борзенко, буд. 40,Керч,Автономна Республіка Крим,98300)

про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування наказу,

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Керчі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби про визнання дії Державної податкової інспекції у м. Керчі Автономної Республіки Крим щодо прийняття наказу від 11.03.2013 №214 про проведення документальної виїзної перевірки протиправними; визнання протиправним та скасування наказу Державної податкової інспекції у м. Керчі Автономної Республіки Крим від 11.03.2013 №214 про проведення документальної виїзної перевірки.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22.04.13 у справі № 801/3055/13-а позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у м. Керчі АР Крим Державної податкової служби про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування наказу, - задоволені частково.

Визнано протиправним та скасовано наказ Державної податкової інспекції у м. Керчі АР Крим Державної податкової служби від 11.03.2013 № 214.

В іншій частині позову - відмовлено.

Також судом вирішено питання щодо судових витрат.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22.04.2013 року та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2013 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Керчі АР Крим Державної податкової служби.

У судове засідання сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_3 зареєстрований фізичною особою - підприємцем, про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зроблений запис від 18.12.2002 №21410170000009372.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 перебуває на податковому обліку в органах податкової служби - Державної податкової інспекції у м. Керчі ДПС, є платником податків та зборів, передбачених податковим законодавством.

Податковим органом на підставі пп. 20.1.4., 78.1.5 п. 78.1. ст. 78, пп. 75.1.2, п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, наказу ДПС в АР Крим від 07.03.2013№164 про призначення позапланової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_3, з метою об'єктивного розгляду скарг від 31.01.2013 №99,№100, №101, №102 був виданий наказ від 11.03.2013 №214 про проведення документальної виїзної перевірки ОСОБА_3 (НОМЕР_1) з питань визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість за серпень, вересень та жовтень 2012 з урахуванням уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з ПДВ,

Суд першої інстанції частково задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів, на підтвердження правомірності прийняття спірного наказу, а саме: зазначення платником податків у скарзі нових обставин, що не були досліджені під час перевірки, та які не можливо розглянути без призначення перевірки.

Судова колегія, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 75 Податкового Кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

В наказі податковим органом підставою для проведення зазначеної перевірки вказано п.п.78.1.5 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.п.78.1.5 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України платником податків подано в установленому порядку органу державної податкової служби заперечення до акта перевірки або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі, коли платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об'єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження.

Таким чином, зазначеним пунктом встановлені наступні умови законності призначення перевірки:

- подання платником податків в установленому порядку органу державної податкової служби заперечення до акта перевірки або скарги на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення;

- посилання платника податків у запереченнях або скарзі на обставини, що не були досліджені під час перевірки;

- не можливість їх розгляду без призначення перевірки.

Посадовими особами податкового органу була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ОСОБА_3 (НОМЕР_1) з питань достовірності даних, задекларованих платником податків в податкових декларацій з ПДВ за серпень-жовтень 2012, та уточнюючих розрахунках податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за серпень-жовтень 2012 р.

За результатами перевірки був складений акт від 08.01.2013 №11/17.1/НОМЕР_1 (далі акт перевірки).

На підставі висновків акту перевірки податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення від 25.01.2013 №0000531701 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за вересень 2012 у розмірі 1343668,00 грн., №0000511701 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за серпень 2012 у розмірі 1343733,00 грн., №0000521701 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за жовтень 2012 у розмірі 1359700,00 грн., №0000541701 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем 21081100 - адміністративні штрафи та інші санкції у розмірі 510,00 грн.

Не погодившись з зазначеними рішеннями позивач звернувся зі скаргами до Державної податкової служби в АР Крим від 31.01.2013 №99, №100, №101, №102.

В обґрунтування скарг позивач посилався на те, що в деклараціях за серпень, вересень, жовтень 2012 задекларовані суми податкового кредиту на підставі податкових накладних, реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, дисбурсментських рахунків, які були надані податковому органу під час перевірки у повному обсязі. Крім того, позивач посилався на постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2011 та Ухвалу Вищого адміністративного суду АР Крим від 11.01.2012, відповідно до яких ним було включено до рядку 24 податкової звітності від'ємне значення податку на додану вартість, яке було сформовано позивачем за результатом попередньої господарської діяльності.

Саме ці відомості податковий орган вважає новими обставинами, що не були досліджені під час перевірки, та вказані обставини не можливо розглянути без призначення перевірки.

Проте, судова колегія зазначає, що всі ці документи були надані податковому органу під час перевірки, що підтверджується листами від 28.11.2012 вх. №4506, від 10.12.2012 вх. №4647, від 18.12.2012 вх. №4778, від 24.12.2012 вх. №4895, від 28.12.2012 вх. №4971, від 26.12.2012 №4919, від 12.12.2012 вх. № 4771, від 17.12.2012 вх. №4776.

Отже, судова колегія дійшла висновку, що посилання позивача у скаргах на правомірність, на його думку, формування податкового кредиту з податку на додану вартість на підставі податкових накладних, реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, дисбурсментських рахунків у розумінні вимог пп. 78.1.5. п. 78.1. ст. 78 Податкового кодексу України не є новими обставинами, які не були досліджені податковим органом під час перевірки та наявність яких надає податковому органу право призначити документальну позапланову виїзну перевірку.

Більш того, позивачем також під час перевірки були надані судові рішення, на які він посилається у скаргах - постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2011 та Ухвалу Вищого адміністративного суду АР Крим від 11.01.2012.

Окрім того, судова колега зазначає, що відсутність тих та інших документів, не свідчить про наявність нових обставин, які є підставою для проведення позапланової документальної виїзної перевірки, у розумінні норм пп. 78. 1.5. п. 78.1. ст. 78 Податкового кодексу України.

Також, судова колегія наголошує, що наведені норми Податкового кодексу України (2755-17) не передбачають таку підставу для призначення позапланової документальної виїзної перевірки як наявність відповідного наказу іншого податкового органу.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку про безпідставність доводів апеляційної скарги з підстав їх спростування матеріалами справи та встановленими обставинами, оскільки наказ Державної податкової інспекції у м. Керчі Автономної Республіки Крим від 11.03.2013 №214 про проведення документальної виїзної перевірки прийнятий з порушенням норм діючого законодавства.

За таких підстав, судова колегія враховуючи усі обставини справи, приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись ст. 195; ст. 196; ст. 197; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Керчі АР Крим Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22.04.13 у справі № 801/3055/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.