Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6, яка діє у своїх інтересах та інтересах малолітньої ОСОБА_7, до ОСОБА_8, треті особи: орган опіки та піклування Печерської районної у місті Києві державної адміністрації, ОСОБА_9, Головне управління юстиції у м. Києві, про визнання права власності на спадкове майно за касаційною скаргою ОСОБА_6 на рішення апеляційного суду м. Києва від 18 березня 2010 року,

У березні 2009 року ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_8 про визнання права власності на спадкове майно та, уточнивши в подальшому позовні вимоги, просила визнати особистою приватною власністю ОСОБА_10., який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, таке майно: квартиру АДРЕСА_1, гаражні бокси №№ НОМЕР_3 в будинку № 26/41 по вулиці Павлівській у місті Києві, автомобіль Chevrolet Tahoe, 2006 року випуску, номерний знак НОМЕР_1, автомобіль Chevrolet Suburban, 2004 року випуску, номерний знак НОМЕР_2, 29 670 простих іменних акцій закритого акціонерного товариства "Мода центр" (далі - ЗАТ "Мода центр"), 7 986 простих іменних акцій закритого акціонерного товариства "Богатир" (далі – ЗАТ "Богатир"), корпоративні права власника приватного підприємства "ДіК" (далі – ПП "ДіК"), які складаються з внеску до статутного фонду вказаного підприємства в розмірі 750 тис. грн., що становить 60% від загального розміру статутного фонду підприємства; визнати за нею право власності на майно ОСОБА_10., померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року, у порядку спадкування за заповітом, а саме на: 5/8 частин квартири АДРЕСА_2, 5/8 частин кожного гаражного боксу №№ НОМЕР_3 в будинку № 26/41 по вулиці Павлівській у місті Києві, 5/8 частин автомобіля Chevrolet Tahoe, 2006 року випуску, номерний знак НОМЕР_1, 5/8 частин автомобіля Chevrolet Suburban, 2004 року випуску, номерний знак НОМЕР_2, 18 544 простих іменних акцій ЗАТ "Мода центр", 4 991 просту іменну акцію ЗАТ "Богатир", корпоративні права власника ПП "ДіК", які складаються з внеску до статутного фонду вказаного підприємства в розмірі 468 750 грн., що становить 37, 5 % від загального розміру статутного фонду підприємства; визнати за ОСОБА_7 право власності на майно ОСОБА_11, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року, у порядку спадкування за законом, а саме: на 1/8 частину квартири АДРЕСА_2, 1/8 частину кожного гаражного боксу №№ НОМЕР_3 в будинку № 26/41 по вулиці Павлівській в місті Києві, 1/8 частину автомобіля Chevrolet Tahoe, 2006 року випуску, номерний знак НОМЕР_1, 1/8 частину автомобіля Chevrolet Suburban, 2004 року випуску, номерний знак НОМЕР_2, 3 708 простих іменних акцій ЗАТ "Мода центр", 998 простих іменних акцій ЗАТ "Богатир", корпоративні права власника ПП "ДіК", які складаються з внеску до статутного фонду вказаного підприємства в розмірі 93 750 грн., що становить 7,5 % від загального розміру статутного фонду підприємства; стягнути з ОСОБА_8 10 тис. грн. на відшкодування витрат на правову допомогу та 5 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди.

Позовні вимоги мотивувала тим, що, починаючи з 1990 року, вони з ОСОБА_10 проживали однією сім’єю в незареєстрованому шлюбі, у належній їй квартирі АДРЕСА_3, вели спільне господарство, маючи при цьому спільний побут та сімейний бюджет; 10 березня 2002 року у них народилася донька – ОСОБА_7.

У вересні 2007 року ОСОБА_10 помер, відповідно до заповіту останнього спадкоємцем усього його майна є вона – позивачка.

ОСОБА_6 у встановленому законом порядку прийняла спадщину, звернувшись у вересні 2007 року до державного нотаріуса за місцем відкриття спадщини.

У подальшому їй стало відомо, що до державного нотаріуса з відповідною заявою про прийняття спадщини звернулися дружина та мати ОСОБА_10. – ОСОБА_8 і ОСОБА_9. відповідно.

Посилаючись на те, що ОСОБА_8 ще на початку 90-х років виїхала на постійне місце проживання до Сполучених Штатів Америки, де згодом набула громадянства, та мешкає до теперішнього часу. За час проживання за кордоном відповідачка із ОСОБА_10 будь-яких зв’язків і шлюбних стосунків не підтримували, спільного господарства не вели, що свідчить про фактичне припинення шлюбних відносин між ними з 1990 року, а також що ОСОБА_8 не брала участі у набутті спільного майна подружжя, ОСОБА_6 просила позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 3 грудня 2009 року позов задоволено частково. Постановлено визнати особистою приватною власністю ОСОБА_10., померлого в місті Києві ІНФОРМАЦІЯ_1 року: квартиру АДРЕСА_2, гаражні бокси №№ НОМЕР_3 у будинку № 26/41 по вулиці Павлівській у місті Києві, автомобіль Chevrolet Tahoe, 2006 року випуску, номерний знак НОМЕР_1, автомобіль Chevrolet Suburban, 2004 року випуску, номерний знак НОМЕР_2, 29 670 простих іменних акцій ЗАТ "Мода центр" загальною вартістю 1 038 450 грн., 7 986 простих іменних акцій ЗАТ "Богатир" загальною вартістю 79 860 грн., корпоративні права власника ПП "ДіК", які складаються з внеску до статутного фонду вказаного підприємства в розмірі 750 тис. грн., що становить 60% від загального розміру статутного фонду підприємства; визнати за ОСОБА_6 право власності на майно ОСОБА_10., померлого в місті Києві ІНФОРМАЦІЯ_1 року, у порядку спадкування за заповітом, а саме на: 5/8 частин квартири АДРЕСА_2, 5/8 частин кожного гаражного боксу №№ НОМЕР_3 у будинку № 26/41 по вулиці Павлівській у місті Києві, 5/8 частин автомобіля Chevrolet Tahoe, 2006 року випуску, номерний знак НОМЕР_1, 5/8 частин автомобіля Chevrolet Suburban, 2004 року випуску, номерний знак НОМЕР_2, 18 544 простих іменних акцій ЗАТ "Мода центр" загальною вартістю 649 040 грн., 4 991 простих іменних акцій ЗАТ "Богатир" загальною вартістю 49 910 грн., корпоративні права власника ПП "ДіК", які складаються з внеску до статутного фонду вказаного підприємства в розмірі 468 750 грн., що становить 37, 5 % від загального розміру статутного фонду підприємства; визнати за ОСОБА_7 право власності на майно ОСОБА_10., померлого в місті Києві ІНФОРМАЦІЯ_1 року, у порядку спадкування за законом, а саме на: 1/8 частину квартири АДРЕСА_2, 1/8 частину кожного гаражного боксу №№ НОМЕР_3 у будинку № 26/41 по вулиці Павлівській у місті Києві, 1/8 частину автомобіля Chevrolet Tahoe, 2006 року випуску, номерний знак НОМЕР_1, 1/8 частину автомобіля Chevrolet Suburban, 2004 року випуску, номерний знак НОМЕР_2, 3 708 простих іменних акцій ЗАТ "Мода центр" загальною вартістю 129 780 грн., 998 простих іменних акцій ЗАТ "Богатир" загальною вартістю 9 980 грн., корпоративні права власника ПП "ДіК", які складаються з внеску до статутного фонду вказаного підприємства в розмірі 93 750 грн., що становить 7, 5 % від загального розміру статутного фонду підприємства; стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_6 258 грн. 50 коп. судового збору та 10 007 грн. 50 коп. витрат, пов’язаних з розглядом справи; у задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішенням апеляційного суду м. Києва від 18 березня 2010 року зазначене рішення суду скасовано й ухвалено нове рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_6 Визнано особистою приватною власністю ОСОБА_10., померлого у місті Києві ІНФОРМАЦІЯ_1 року, квартиру АДРЕСА_2; визнано за ОСОБА_6 право власності на майно ОСОБА_10., померлого в місті Києві ІНФОРМАЦІЯ_1 року, у порядку спадкування за заповітом, а саме на: 5/8 частин квартири АДРЕСА_2, 5/16 частин кожного гаражного боксу №№ НОМЕР_3 у будинку № 26/41 по вулиці Павлівській у місті Києві, 5/16 частин автомобіля Chevrolet Tahoe, 2006 року випуску, номерний знак НОМЕР_1, 5/16 частин автомобіля Chevrolet Suburban, 2004 року випуску, номерний знак НОМЕР_2, 9 272 простих іменних акцій ЗАТ "Мода центр" загальною вартістю 324 520 грн., 2 496 простих іменних акцій ЗАТ "Богатир" загальною вартістю 26 960 грн., корпоративні права власника ПП "ДіК", які складаються з внеску до статутного фонду вказаного підприємства в розмірі 234 375 грн., що становить 18, 5 % від загального розміру статутного фонду підприємства; визнано за ОСОБА_7 право власності на майно ОСОБА_10., померлого в місті Києві ІНФОРМАЦІЯ_1 року, у порядку спадкування за законом, а саме на: 1/8 частину квартири АДРЕСА_2, 1/16 частину кожного гаражного боксу №№ НОМЕР_3 у будинку № 26/41 по вулиці Павлівській у місті Києві, 1/16 частину автомобіля Chevrolet Tahoe, 2006 року випуску, номерний знак НОМЕР_1, 1/16 частину автомобіля Chevrolet Suburban, 2004 року випуску, номерний знак НОМЕР_2, 1 854 прості іменні акції ЗАТ "Мода центр" загальною вартістю 64 890 грн., 499 простих іменних акцій ЗАТ "Богатир" загальною вартістю 4 990 грн., корпоративні права власника ПП "ДіК", які складаються з внеску до статутного фонду вказаного підприємства в розмірі 46 875 грн., що становить 3,75 % від загального розміру статутного фонду підприємства; стягнуто з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_6 129 грн. 25 коп. судового збору та 5 003 грн. 75 коп. витрат, пов’язаних із розглядом справи; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

У поданій касаційній скарзі ОСОБА_6 просить рішення апеляційного суду скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції й задовольняючи частково позовні вимоги, апеляційний суд виходив з того, що відповідачка ОСОБА_8 і померлий ОСОБА_10 перебували в зареєстрованому шлюбі з 1 жовтня 1966 року, який подружжям не розривався та недійсним не визнавався, у зв’язку із чим склад спадщини збільшений за рахунок спільного майна подружжя.

Проте з такими висновками суду погодитися не можна.

Судом установлено, що ОСОБА_8 та ОСОБА_10 з 1 жовтня 1966 року й до смерті чоловіка перебували в зареєстрованому шлюбі.

ОСОБА_10 помер в місті Києві ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_6 зазначала, що ОСОБА_10 та ОСОБА_8 фактично припинили шлюбні відносини у 1990 році, після виїзду останньої до Сполучених Штатів Америки на постійне місце проживання.

Відповідно до ч. 3 ст. 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 60 СК України передбачено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку.

За правилами ст. 57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.

Суд може визнати особистою приватною власністю дружини, чоловіка майно, набуте нею, ним за час їхнього окремого проживання у зв'язку з фактичним припиненням шлюбних відносин.

Апеляційний суд у порушення вимог ст. ст. 301- 304, 316 ЦПК України на зазначене уваги не звернув; доводів сторін належним чином не перевірив; не з’ясував дійсного періоду перебування ОСОБА_6 у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_10 та часу припинення шлюбних відносин із відповідачкою й відповідно до цього не визначився із складом спадщини.

З огляду на викладене рішення апеляційного суду не можна визнати законним та обґрунтованим.

Разом з тим не може залишатися в силі й рішення суду першої інстанції.

Відповідно до вимог ст. 119 ЦПК України підставами позову, які відповідно до ст. ст. 31, 215 цього Кодексу суд не може змінити без згоди позивача, є обставини, якими останній обґрунтовує вимоги, а не саме по собі посилання на певну норму закону. Тому в разі посилання позивача не на ту норму закону суд уточнює підстави позову й застосовує норму закону, яка їм відповідає, незалежно від згоди на це позивача.

ОСОБА_6, звертаючись до суду з позовом про визнання права власності на спадкове майно, обґрунтовувалп свої позовні вимоги тим, що відповідачка фактично припинила шлюбні відносини із спадкодавцем ОСОБА_10 з 1990 року, проте як вона саме із цього періоду почала проживати з останнім однією сім’єю, а тому просила визнати за ОСОБА_10 право власності на майно придбане ним під час перебування у зареєстрованому шлюбі з відповідачкою, не конкретизувавши при цьому, які саме права, свободи чи інтереси її та її малолітньої доньки порушені й підлягають захисту.

Таким чином, суду необхідно було уточнити позовні вимоги ОСОБА_6, з’ясувати предмет, підстави та суть заявленого нею позову, установити характер спірних правовідносин, проте ні суд першої інстанції, ні апеляційний суд цього не уточнив і не встановив.

Крім того, поза увагою судів залишилися вимоги ст. 25 ЦК України, відповідно до якої здатність мати цивільні права та обов’язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

Встановивши, що ОСОБА_12 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, суди всупереч вищезазначеним вимогам закону дійшли помилкового висновку про визнання права власності на спірне майно за померлим ОСОБА_10

З огляду на викладене ухвалені судами рішення не можна визнати законними та обґрунтованими й вони підлягають скасуванню, а справа –передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.

Рішення Печерського районного суду м. Києва від 3 грудня 2009 року та рішення апеляційного суду м. Києва від 18 березня 2010 року скасувати.

Справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарження не підлягає.