Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_5 до Технологічного інституту Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля про визнання наказів незаконними, стягнення заробітної плати, зміну формулювання причини звільнення, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

У жовтні 2007 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до Технологічного інституту Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля про визнання наказів незаконними, стягнення заробітної плати, зміну формулювання причини звільнення, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Зазначав, що він з 25 серпня 2005 року перебував із відповідачем у трудових відносинах і працював на посаді доцента на підставі контракту, укладеного 21 липня 2005 року.

Наказом директора Технологічного інституту Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля від 27 серпня 2007 року йому було призначено посадовий оклад асистента.

Наказом директора Технологічного інституту Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля від 31 жовтня 2007 року наказ від 27 серпня 2007 року в частині призначення ОСОБА_5 посадового окладу асистента було скасовано у зв`язку з несвоєчасним ознайомленням із ним працівника.

Наказом директора Технологічного інституту Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля від 1 листопада 2007 року призначено ОСОБА_5 посадовий оклад асистента через два місяці з дня ознайомлення його з наказом.

Наказом директора Технологічного інституту Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля від 2 листопада 2007 року проведено зміни в оплаті праці ОСОБА_5 з 2 січня 2008 року.

У зв`язку з тим, що призначення науково-педагогічному працівнику, який займає посаду доцента, посадового окладу асистента є порушенням законодавства з боку Технологічного інституту Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля, він звернувся із заявою про звільнення його з 28 січня 2008 року з підстав, передбачених ст. 39 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП України (322-08) ), а саме порушення роботодавцем законодавства про працю.

Наказом директора Технологічного інституту Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля від 12 лютого 2008 року його було звільнено з підстав, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України.

Посилаючись на те, що порушення законодавства про працю з боку відповідача є підставою для розірвання строкового трудового договору з ініціативи працівника, просив визнати незаконними накази директора Технологічного інституту Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля від 27 серпня 2007 року, 31 жовтня 2007 року, 1 листопада 2007 року та 12 лютого 2008 року; стягнути з Технологічного інституту Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля заборгованість із заробітної плати за період з 25 серпня 2007 року до 31 грудня 2007 року, 7 676 грн. 19 коп. понесених матеріальних витрат, 60 086 грн. 25 коп. моральної шкоди; розірвати трудовий контракт, укладений 21 липня 2005 року між ним і Технологічним інститутом Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля, з підстав, передбачених ст. 39 КЗпП України, з формулюванням причини звільнення - "звільнено за ініціативою працівника з причини порушення адміністрацією законодавства"; стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Рішенням Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 28 жовтня 2008 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Луганської області від 10 лютого 2009 року рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 28 жовтня 2008 року змінено: позовні вимоги ОСОБА_5 задоволено частково. Визнано незаконними накази директора Технологічного інституту Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля: № 01-06/2-43 від 27 серпня 2007 року про зміну окладу у зв`язку із закінченням дворічного терміну перебування на посаді доцента й непідтвердженням вченого звання доцента, № 01-06/2-68 від 1 листопада 2007 року про зміну оплати праці, № 01-06/2-71 від 2 листопада 2007 року про встановлення дати зміни оплати праці. Визнано звільнення ОСОБА_5 за прогул без поважних причин незаконним. Змінено формулювання причини звільнення. Стягнуто зі Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля на користь ОСОБА_5 різницю в заробітній платі за період з 1 січня 2008 року до 26 січня 2008 року в сумі 275 грн. 10 коп. та 1 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог про відшкодування понесених матеріальних витрат залишено без змін.

У касаційній скарзі Технологічний інститут Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права й порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_5, апеляційний суд виходив із того, що наказ директора Технологічного інституту Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля від 27 серпня 2007 року видано з порушенням вимог закону, тому наступні накази директора Технологічного інституту Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля від 31 жовтня 2007 року, 1 листопада 2007 року та 2 листопада 2007 року, спрямовані на зміну незаконного наказу від 27 серпня 2007 року, також є незаконними; крім того, оскільки роботодавець допустив порушення трудового законодавства, ОСОБА_5 мав право вимагати розірвання трудового контракту в односторонньому порядку й скористався таким правом, тому звільнення позивача з роботи з підстав, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, є незаконним.

Проте погодитися з такими висновками суду апеляційної інстанції не можна.

Судом установлено, що 21 липня 2005 року між Сєвєродонецьким технологічним інститутом Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля, правонаступником якого є Технологічний інститут Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля, та ОСОБА_5 було укладено трудовий контракт, за умовами якого останній призначався на посаду доцента кафедри економіки підприємств на строк з 25 серпня 2005 року до 30 червня 2008 року.

Відповідного вченого звання для зайняття посади доцента позивач не мав.

Наказом директора Технологічного інституту Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля від 27 серпня 2007 року у зв`язку із закінченням дворічного терміну перебування на посаді доцента й непідтвердженням вченого звання доцента ОСОБА_5 з 25 серпня 2007 року призначено посадовий оклад асистента.

З огляду на те, що зазначений наказ не був доведений до відома працівника, на підставі наказу директора Технологічного інституту Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля від 31 жовтня 2007 року п. 1 наказу від 27 серпня 2007 року було визнано недійсним з 31 жовтня 2007 року та виплачено ОСОБА_5 різницю в окладах за період з 25 серпня 2007 року до 31 жовтня 2007 року.

Наказом директора Технологічного інституту Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля від 1 листопада 2007 року у зв`язку з відсутністю наукового ступеня та вченого звання доцента після закінчення двох років перебування на посаді доцента ОСОБА_7 установлено оклад асистента, що не має наукового ступеня, з дня закінчення двох місяців після його ознайомлення з наказом.

ОСОБА_5 від ознайомлення з наказами від 31 жовтня 2007 року та 1 листопада 2007 року відмовився, про що 1 листопада 2007 року було складено акт.

Наказом директора Технологічного інституту Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля від 2 листопада 2007 року встановлено провести зміни в оплаті праці ОСОБА_5 з 2 січня 2008 року.

23 січня 2008 року позивач звернувся до директора Технологічного інституту Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля із заявою, в якій просив звільнити його з 28 січня 2008 року з підстав порушення роботодавцем трудового законодавства.

У період з 28 січня 2008 року до 12 лютого 2008 року ОСОБА_5 на роботі був відсутній, про що складались відповідні акти.

Пояснити причини відсутності на роботі позивач відмовився

Наказом директора Технологічного інституту Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля від 12 лютого 2008 року ОСОБА_5 було звільнено з роботи з підстав, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України.

Відповідно до п. 6.2. Інструкції про оплату праці та розміри ставок заробітної плати професорсько-викладацького складу вищих навчальних закладів, затвердженої наказом Міністерства освіти України від 2 квітня 1993 року (z0181-93) , о клади особам із числа професорсько-викладацького складу, обраним за конкурсом або призначеним на посади професорів чи доцентів, які не мають відповідного вченого звання, незалежно від наявності наукового ступеня установлюються один раз строком до 2 років від часу першого обрання чи призначення,.

Якщо після закінчення двох років перебування на посаді професора чи доцента вчене звання не присвоєне, цим особам встановлюється оклад асистента (викладача) з урахуванням наявності наукового ступеня.

Установивши, що ОСОБА_5 протягом двох років перебування на посаді доцента не було присвоєно вчене звання, у зв`язку із чим Технологічний інститут Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля установив йому оклад асистента, і що звільнення позивача з підстав, передбачених п. 4 ст. 40 КЗпП України, проведено правильно, оскільки відсутність його на роботі була зафіксована актами й причини такої відсутності ОСОБА_5 не пояснив, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Під час встановлення зазначених фактів судом першої інстанції не були порушені норми процесуального права, рішення суду відповідає вимогам матеріального права та встановленим обставинам справи й скасоване апеляційним судом помилково.

За таких обставин рішення апеляційного суду підлягає скасуванню із залишенням у силі рішення суду першої інстанції з підстав, передбачених ст. 339 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 336, 339 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу Технологічного інституту Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля задовольнити.

Рішення апеляційного суду Луганської області від 10 лютого 2009 року скасувати, рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 28 жовтня 2008 року залишити в силі.

Ухвала оскарженню не підлягає.