Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства комерційного банку "Надра", третя особа – ОСОБА_2, про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди за касаційною скаргою відкритого акціонерного товариства комерційного банку "Надра" (далі – ВАТ КБ "Надра") на рішення апеляційного суду Харківської області від 27 березня 2009 року,

У червні 2008 року ОСОБА_1. звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що з 2005 року працював на посаді директора філії ВАТ КБ "Надра" Харківського регіонального управління (далі – філія ВАТ КБ "Надра"). Наказом голови правління – президента банку ОСОБА_2 від 28 травня 2008 року № 557-п його було звільнено із займаної посади за одноразове грубе порушення трудових обов’язків за п. 1 ст. 41 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП України (322-08) ). Підставою для такого дисциплінарного стягнення стало порушення порядку звільнення ОСОБА_1 Оскільки порушень трудових обов’язків не допускав просив поновити на роботі, стягнути з ВАТ КБ "Надра" середній заробіток за час вимушеного прогулу та моральну шкоду в розмірі 1 тис. грн.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 20 січня 2009 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Харківської області від 27 березня 2009 року рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нове рішення, яким позов задоволено частково. Скасовано наказ голови правління – президента банку ОСОБА_2 від 28 травня 2008 року № 557-п про звільнення ОСОБА_4 з роботи; поновлено ОСОБА_4 на посаді директора філії ВАТ КБ "Надра" з 29 травня 2008 року; стягнуто з ВАТ КБ "Надра" на користь ОСОБА_4 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 182 687 грн. 65 коп., моральну шкоду в розмірі 1 тис. грн. та понесені судові витрати. Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_4 на роботі та стягнення заробітної плати в розмірі 12 320 грн. 92 коп. за один місяць допущено до негайного виконання.

ВАТ КБ "Надра" звернулося до Верховного Суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення апеляційного суду Харківської області від 27 березня 2009 року, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення, апеляційний суд виходив із того, що ВАТ КБ "Надра" не надав доказів спричинення матеріальної шкоди банку та настання інших негативних наслідків. Характер проступку та обставини, за яких його вчинено, не свідчать про те, що таке порушення трудових обов’язків є грубим.

За положеннями п. 1 ст. 41 КЗпП України трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний у випадку одноразового грубого порушення трудових обов'язків керівником підприємства, установи, організації всіх форм власності (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступниками, головним бухгалтером підприємства, установи, організації всіх форм власності, його заступниками, а також службовими особами митних органів, державних податкових інспекцій, яким присвоєно персональні звання, і службовими особами державної контрольно-ревізійної служби та органів державного контролю за цінами.

Відповідно до роз'яснень, які містяться в п. 27 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" (v0009700-92) , вирішуючи питання про те, чи є порушення трудових обов'язків грубим, суд має виходити з характеру проступку, обставин, за яких його вчинено, яку завдано ним (могло бути завдано) шкоду.

Судом установлено, що ОСОБА_1. працював на посаді директора філії ВАТ КБ "Надра" з червня 2005 року. Наказом від 3 липня 2006 року № 137-п на посаду начальника відділення № 31 цієї філії в порядку переведення був прийнятий його син - ОСОБА_1., який 21 квітня 2008 року подав заяву про звільнення за власним бажанням з 5 травня 2008 року. У цей же день ОСОБА_1. вчинив резолюцію на заяві "до наказу". Наказом від 30 квітня 2008 року № 199-п виконання обов’язків начальника відділення № 31 з 5 травня 2008 року було покладено на ОСОБА_3 5 травня 2008 року директором філії ВАТ КБ "Надра" - ОСОБА_4. - видано наказ № 200-п про звільнення ОСОБА_1 за власним бажанням за ст. 38 КЗпП України з 5 травня 2008 року, з яким останній був ознайомлений (а. с. 24). 21 травня 2008 року територіальна державна інспекція праці у Харківській області склала акт перевірки, яким установлено порушення філією ВАТ КБ "Надра" вимог ст. 38 КЗпП України, а саме: трудовий договір із ОСОБА_1 з 5 травня 2008 року не розірваний, а на його місце з 5 травня 2008 року прийнятий інший працівник; у 2006 році ОСОБА_1 не ознайомили під особистий підпис із наказом про прийняття на роботу. Видано припис: про приведення відповідно до вимог ст. 38 КЗпП України питання розірвання трудового договору із ОСОБА_1; про необхідність ознайомлення працівників банку з наказом про прийняття на роботу під особистий підпис. ОСОБА_1. з претензіями та вимогами до банку про порушення його трудових прав не звертався. Наказом голови правління – президента банку ОСОБА_2 від 28 травня 2008 року № 557-п ОСОБА_4 було звільнено із займаної посади за одноразове грубе порушення трудових обов’язків за п. 1 ст. 41 КЗпП України. Підставою звільнення зазначено порушення ним вимог ст. 38 КЗпП України, яке полягало в тому, що він не розірвав трудовий договір із ОСОБА_1 з 5 травня 2008 року, як про це було зазначено в заяві останнього від 21 квітня 2008 року, та прийняв на його місце іншого працівника. Постановою Київського районного суду м. Харкова від 24 червня 2008 року ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення (порушення вимог законодавства про працю та про охорону праці), але через відсутність будь-яких негативних наслідків його діянь та малозначність правопорушення ОСОБА_4 звільнено від адміністративної відповідальності.

Ураховуючи вказані вимоги норм матеріального права та встановлені у справі обставини, апеляційний суд дійшов правильного висновку про те, що в діях ОСОБА_4 відсутнє одноразове грубе порушення трудових обов’язків, яке може бути підставою для звільнення його з роботи.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції й ухвалюючи нового рішення про задоволення позову ОСОБА_4, апеляційний суд у межах своїх повноважень, передбачених ст. 309 ЦПК України, дійшов обгрунтованого висновку про те, що висновки місцевого суду не відповідають обставинам справи.

За положеннями ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими .

Доводи касаційної скарги про порушення ОСОБА_4. трудових обов’язків, яке призвело до настання негативних наслідків, та про неправильне нарахування йому середнього заробітку за час вимушеного прогулу не грунтуються на доказах. Висновок апеляційного суду про наявність правових підстав для стягнення з ВАТ КБ "Надра" на користь ОСОБА_4 моральної шкоди в розмірі 1 тис. грн. відповідає вимогам ст. 237 КЗпП України (322-08) та встановленим у справі обставинам.

Ураховуючи викладене колегія суддів дійшла висновку, що рішення апеляційного суду ухвалено з додержанням норм матеріального й процесуального права, відсутні передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для обов’язкового скасування судових рішень, тому касаційну скаргу необхідно відхилити.

Керуючись ст. ст. 336, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства комерційного банку "Надра" відхилити.

Рішення апеляційного суду Харківської області від 27 березня 2009 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.