Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі :

розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Сімферополі та медико-соціальної експертної комісії м. Сімферополя про стягнення страхових виплат,

У лютому 2007 року ОСОБА_6 звернувся до суду із позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Сімферополі та просив зобов’язати відповідача з 1 січня 2007 року проводити йому щомісячні виплати за проведенні сеанси масажу з викликом спеціаліста до його будинку в розмірі 1 125 грн. та за проведені сеанси ЛФК у розмірі 900 грн., стягнути невиплачені раніше суми за одержаний медичний масаж за період з 31 жовтня 2002 року по 1 січня 2007 року в розмірі 47 812 грн., за проведені сеанси ЛФК - 38 350 грн., відшкодувати завдану відмовою відповідача у виплаті йому зазначених сум моральну шкоду в розмірі 10 тис. грн., а також провести перерахунок зазначених виплат на підставі висновків МСЕК згідно із дійсними на теперішній час розмірами та відповідно до ст. 39 Закону України "Про основи соціального захисту інвалідів в Україні".

Свої вимоги обґрунтовував тим, що у зв’язку із своїм станом здоров’я він потребує усіх цих видів медичної допомоги та змушений нести витрати на їх отримання за власний рахунок, тому згідно з вимогами ст. 40 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" просив їх стягнути на свою користь з Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Сімферополі.

Рішенням Залізничного районного суду м. Сімферополя від 16 березня 2007 року позовні вимоги ОСОБА_6 задоволено: зобов’язано відповідача з 1 січня 2007 року проводити йому щомісячні виплати за одержаний медичний масаж з викликом спеціаліста до його будинку в розмірі 1125 грн., а також зобов’язано відділення починаючи з 1 січня 2007 року проводити ОСОБА_6 щомісячні виплати за проведені сеанси ЛФК з викликом спеціаліста до будинку в розмірі 900 грн.

Стягнуто з відділення на користь позивача невиплачену суму за одержаний медичний масаж за період з 31 жовтня 2002 року по 1 січня 2007 року в розмірі 47 812 грн. та невиплачену суму за проведені сеанси ЛФК в розмірі 38 350 грн., а також стягнуто на користь позивача 10 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Рішенням апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 12 грудня 2007 року рішення Залізничного районного суду м. Сімферополя від 16 березня 2007 року в частині стягнення з відділення на користь позивача невиплаченої суми за одержаний медичний масаж за період з 31 жовтня 2002 року по 1 січня 2007 року в розмірі 47 812 грн. та невиплаченої суми за проведені сеанси ЛФК в розмірі 38 350 грн. та 10 тис. грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення про відмову задоволенні позовних вимог.

Рішення суду в частині зобов’язання відділення проводити ОСОБА_6 щомісячні виплати за одержаний медичний масаж в розмірі 1 125 грн. та за проведені сеанси ЛФК в розмірі 900 грн. змінено, рішення доповнено наступним реченням: "виплату проводити за умовах надання ОСОБА_6 виконавчій дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Сімферополі чеків, квитанцій, довідок або розрахунків про вартість отримання такої допомоги.

У касаційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції у зв’язку з порушенням норм матеріального та процесуального права та залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 34 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" Фонд соціального страхування від нещасних випадків фінансує витрати на медичну та соціальну допомогу, в тому числі на додаткове харчування, придбання ліків, спеціальний медичний, постійний сторонній догляд, побутове обслуговування, протезування, санаторно-курортне лікування, придбання спеціальних засобів

пересування тощо, якщо потребу в них визначено висновками МСЕК.

Витрати на ліки, лікування, протезування (крім протезів з

дорогоцінних металів), придбання санаторно-курортних путівок, предметів догляду за потерпілим визначаються на підставі виданих лікарями рецептів, санаторно-курортних карток, довідок або рахунків про їх вартість.

Сума витрат на необхідний догляд за потерпілим залежить від

характеру цього догляду, встановленого МСЕК, і не може бути меншою

(на місяць) від: розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на день

виплати, - на спеціальний медичний догляд (масаж, уколи тощо).

Установлено, що у зв’язку з нещасним випадком на виробництві, який стався з ОСОБА_6 9 серпня 2002 року, за висновком МСЕК від 31 жовтня 2002 року він визнаний інвалідом І групи із втратою 100 % працездатності безстроково.

Лікарсько-консультативною комісією сьомої міської лікарні від 25 квітня 2003 року позивачу встановлені додаткові види соціальної та медичної допомоги, а саме постійний сторонній догляд, постійний спеціальний медичний догляд, масаж, лікарська фізкультура, санаторно-курортне лікування тощо.

Висновком МСЕК від 14 квітня 2005 року № 000548 позивачу визначено вид й кількість сеансів масажу та сеансів ЛФК.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині стягнення з відділення на користь позивача невиплаченої суми за одержаний медичний масаж за період з 31 жовтня 2002 року по 1 січня 2007 року в розмірі 47 812 грн. та невиплаченої суми за проведені сеанси ЛФК в розмірі 38 350 грн., а також завданої у зв’язку з цим моральної шкоди, апеляційний суд обґрунтовано виходив із того, що позивачем не надано доказів проведення йому у зазначений період сеансів масажу й ЛФК, а також понесених у зв’язку з цим витрат.

Відповідно до ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо вважає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки оскаржуване рішення апеляційного суду відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а наведені в касаційній скарзі доводи висновків суду не спростовують, касаційна скарга підлягає відхиленню із залишенням рішення апеляційного суду без змін.

Керуючись ст. ст. 336, 337 ЦПК України, колегія суддів

Касаційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Рішення апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 12 грудня 2007 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.