Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна, що є спільною сумісною власністю подружжя за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Крижопільського районного суду Вінницької області від 7 серпня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 5 листопада 2009 року,

У жовтні 2008 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що з лютого 2007 року проживала у фактичному шлюбі із ОСОБА_2 У листопаді 2007 року за спільні кошти та за кошти позичені в її батька, вони купили автомобіль ВАЗ-2106 за 12 800 грн., який був зареєстрований в Тульчинському МРЕВ на ім’я ОСОБА_2, отриманий державний номерний знак НОМЕР_1. За реєстрацію автомобіля сторони заплатили 1 200 гривень. Їх сімейні відносини припинилися, вважає, що її частка в спільному майні складає 7 тис. грн., які ОСОБА_1 просила стягнути з ОСОБА_2 на її користь.

Рішенням Крижопільського районного суду Вінницької області від 7 серпня 2009 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 5 листопада 2009 року, позов задоволено частково. Зобов'язано ОСОБА_2 сплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію в сумі 6 400 грн. замість її частки в спільному майні подружжя. Визнано за ОСОБА_2 право власності і виділено йому автомобіль ВАЗ-2106. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1 200 грн. витрат на правову допомогу.

У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати зазначені судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на невідповідність висновків судів обставинам справи, неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, посилався на те, що спірний автомобіль є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя та річчю неподільною. Застосувавши правила щодо поділу спільного майна подружжя, прийшов до висновку про необхідність виділення грошової компенсації ОСОБА_1 в розмірі 6 400 грн. замість її частки в спільному майні подружжя.

З такими висновками судів погодитись не можна.

Відповідно до ч. 4 ст. 368 ЦК України майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім’ї, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі.

Зі змісту позовної заяви, підтриманої ОСОБА_1 в судовому засіданні, убачається, що сторони шлюб не реєстрували, проживали разом. У листопаді 2007 року за спільні кошти та за кошти позичені в батька позивачки, вони купили автомобіль ВАЗ-2106 за 12 800 грн., який вважає їхньою спільною власністю.

Рішенням Крижопільського районного суду Вінницької області від 12 лютого 2009 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 2 квітня 2009 року, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 7 тис. грн. боргу за договором позики (а.с. 87-88).

Вирішуючи спір, суди зазначених вимог закону не врахували та в порушення вимог ст. ст. 212- 214 ЦПК України не з’ясували належним чином фактичних обставин справи щодо заявлених вимог; чи за спільні грошові кошти членів сім’ї придбано спірний автомобіль; не перевірили доводи відповідача про те, що позичені ним у листопаді 2007 року кошти у ОСОБА_3 витрачені на придбання спірного автомобіля і його частка у спільному майні повинна бути збільшена; не з’ясували які правовідносини сторін випливають з установлених обставин та яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; не дали належної правової оцінки зібраним у справі доказам, що має суттєве значення для правильного вирішення спору.

За таких обставин ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Крижопільського районного суду Вінницької області від 7 серпня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 5 листопада 2009 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.