Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Полтавського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Кобеляцької районної державної адміністрації Полтавської області до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та знесення будівлі та за зустрічним позовом ОСОБА_7 до територіальної громади Кобеляцького району та Кобеляцької районної ради Полтавської області, треті особи: регіональний ландшафтний парк "Нижньоворсклянський" Кобеляцького району Полтавської області та Орлицька сільська рада Кобеляцького району Полтавської області, про визнання права на земельну ділянку за касаційними скаргами регіонального ландшафтного парку "Нижньоворсклянський" Кобеляцького району Полтавської області, Кобеляцької районної ради Полтавської області, прокурора Полтавської області на рішення апеляційного суду Полтавської області від 2 лютого 2009 року,

У травні 2008 року Полтавський міжрайонний прокурор звернувся до суду в інтересах держави в особі Кобеляцької районної державної адміністрації Полтавської області із зазначеним позовом, посилаючись на те, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 самовільно зайняли земельну ділянку площею 0,37 га на території Орлицької сільської ради Кобеляцького району Полтавської області (далі – Орлицька сільська рада) в урочищі "Новоорлицькі кучугури" у межах прибережно-захисної смуги на території регіонального ландшафтного парку "Нижньоворсклянський" Кобеляцького району Полтавської області (далі – РЛП "Нижньоворсклянський"). Відповідачі незаконно, без отримання дозволу на виконання будівельних робіт, побудували на цій ділянці 3 будинки та 2 навіси для відпочинку, загороду для утримання тварин. За вказані порушення на ОСОБА_6 складено протоколи про адміністративні правопорушення, винесено постанови про закриття адміністративних справ на підставі ст. 253 Кодексу України про адміністративні правопорушення (у зв’язку з наявністю в його діях ознак злочину), матеріали передані до прокуратури Полтавської області та Полтавської міжрайонної природоохоронної прокуратури. Просив визнати самовільним будівництво дачних будинків на території Орлицької сільської ради в урочищі "Новоорлицькі кучугури" на території РЛП "Нижньоворсклянський"; зобов’язати ОСОБА_6 та ОСОБА_7 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,37 га на території Орлицької сільської ради в урочищі "Новоорлицькі кучугури" на території РЛП "Нижньоворсклянський" і привести її до придатного для використання стану шляхом знесення тимчасових споруд за рахунок відповідачів.

У травні 2008 року ОСОБА_7 звернувся до суду із зустрічним позовом до територіальної громади Кобеляцького району Полтавської області, Кобеляцької районної ради Полтавської області про визнання права на земельну ділянку, посилаючись на те, що він з 1986 року за погодженням із правлінням колгоспу "Маяк" та Орлицькою сільською радою користується спірною земельною ділянкою. Земельна ділянка використовувалась для випасання худоби, а в подальшому - для організації зони індивідуального відпочинку. Тимчасові легкі конструкції збудовані до 2001 року. За час використання ним спірної земельної ділянки з боку відповідачів або прокурора заперечень щодо володіння та користування ним цією земельною ділянкою не надходило. Просив визнати за ним право на спірну земельну ділянку за давністю користування та зобов’язати Кобеляцьку районну раду Полтавської області передати йому зазначену земельну ділянку в постійне користування.

Ухвалою Кобеляцького районного суду Полтавської області від 30 травня 2008 року справи об’єднані в одне провадження.

Рішенням Кобеляцького районного суду Полтавської області від 30 вересня 2008 року первісний позов задоволено. Визнано будівництво дачних будинків на території Орлицької сільської ради в урочищі "Новоорлицькі кучугури" на території РЛП "Нижньоворсклянський" самовільним; зобов’язано ОСОБА_6 і ОСОБА_7 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0.37 га, що розташована на території Орлицької сільської ради на землях РЛП "Нижньоворсклянський"; зобов’язано ОСОБА_6 та ОСОБА_7 за власний рахунок привести земельну ділянку до придатногой для використання стану шляхом знесення тимчасових споруд, які розміщені на території Орлицької сільської ради. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_7 відмовлено. Вирішено питання про судові витрати.

Рішенням апеляційного суду Полтавської області від 2 лютого 2009 року скасовано рішення суду першої інстанції в частині задоволення первісного позову та ухвалено в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову Полтавського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Кобеляцької районної державної адміністрації Полтавської області до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та знесення будівлі відмовлено. У решті - рішення залишено без змін.

РЛП "Нижньоворсклянський", Кобеляцька районна рада Полтавської області, прокурор Полтавської області звернулися з касаційними скаргами до Верховного Суду України, в яких просять скасувати рішення апеляційного суду Полтавської області від 2 лютого 2009 року, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційні скарги підлягають задоволенню з таких підстав.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову прокурора та ухвалюючи нове рішення в цій частині, апеляційний суд виходив із того, що до липня 2007 року ОСОБА_6 і ОСОБА_7 користувалися спірною земельною ділянкою правомірно, про що свідчить відсутність даних про притягнення їх до відповідальності, докази порушення ними норм чинного законодавства на час виникнення спірних правовідносин відсутні.

З таким висновком апеляційного суду погодитись не можна.

Згідно зі ст. 116 Земельного кодексу України (далі – ЗК України) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

За положеннями ст. 125 цього Кодексу право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Відповідно до ч. 2 ст. 212 ЗК України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Судом установлено, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 самовільно, без відповідних дозволів і погоджень, у кварталі 32 виділ 16 в урочищі "Новоорлицькі кучугури", на острові, що розташований на території Орлицької сільської ради та РЛП "Нижньоворсклянський", побудували три будинки, два навіси для відпочинку, загороду для утримання тварин; ОСОБА_7 на спірній земельній ділянці ведеться городництво й садівництво. Дозволи на будівництво або на облаштування малих архітектурних форм (дачних будинків) на території ландшафтного парку ОСОБА_6 не надавались. Рішенням Полтавської обласної ради від 24 грудня 2002 року створено РЛП "Нижньоворсклянський", у тому числі на землях Орлицької сільської ради. Рішенням Орлицької сільської ради від 16 серпня 2007 року скасовано рішення ради від 27 квітня 2007 року про надання ОСОБА_6 згоди на збір матеріалів попереднього погодження та виготовлення проекту відведення земельної ділянки для сімейного відпочинку й рибальства у кварталі 32 на землях Ново-Орлицького лісництва. 26 липня 2007 року Новосанжарським міжрайонним відділом по здійсненню контролю за використанням та охороною земель складено протокол про адміністративне правопорушення, яким установлено, що ОСОБА_6 приступив до використання зазначеної земельної ділянки з порушенням вимог земельного законодавства, за відсутності документів на право користування земельною ділянкою, дозволів на встановлення малих архітектурних форм, винесено припис ОСОБА_6 звільнити земельну ділянку від облаштованих будівель і повернути її в придатному для використання стані землекористувачам. Постановою управління з контролю за використанням та охороною земель у Полтавській області від 30 липня 2007 року справу про адміністративне правопорушення, вчинене ОСОБА_6, закрито у зв’язку з наявністю в його діях ознак злочину, матеріали передані до прокуратури Полтавської області. Протоколом про адміністративне правопорушення Державної екологічної інспекції в Полтавській області від 5 вересня 2007 року встановлено, що ОСОБА_6 порушив правила використання територій та об’єктів природно-заповідного фонду, побудувавши без відповідних дозволів на території РЛП "Нижньоворсклянський" три будинки, два навіси для відпочинку, загороду для утримання тварин, знищив низку дерев. Постановою Державної екологічної інспекції в Полтавській області від 11 вересня 2007 року справу про адміністративне правопорушення, вчинене ОСОБА_6, закрито у зв’язку з наявністю в його діях ознак злочину, матеріали направлено до Полтавської міжрайонної природоохоронної прокуратури.

Таким чином, ОСОБА_6 і ОСОБА_7 приступили до використання спірної земельної ділянки та здійснили на ній будівництво без отримання належних дозволів та без державної реєстрації права власності на земельну ділянку або права постійного користування, або права оренди земельної ділянки, як це передбачено ст. ст. 116, 125 ЗК України, що свідчить про самовільне зайняття ними цієї земельної ділянки. За порушення вимог земельного законодавства щодо ОСОБА_6 було складено протоколи про адміністративне правопорушення з подальшим закриттям адміністративних справ у зв’язку з наявністю в діях ознак злочину й передачею матеріалів до прокуратури.

За таких обставин висновок апеляційного суду про правомірне користування ОСОБА_6 і ОСОБА_7 спірною земельною ділянкою не відповідає нормам матеріального права й установленим у справі обставинам та суперечить рішенню цього ж суду, який погодився із судом першої інстанції в частині відмови ОСОБА_7 у задоволенні його зустрічного позову про визнання права на земельну ділянку відповідно до ст. 119 ЗК України (набувальна давність).

Установивши дійсні обставини справи, суд першої інстанції дав належну оцінку зібраним доказам, правильно застосував норми матеріального права, не допустив порушень норм процесуального права, які призвели б до неправильного вирішення спору, та дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позову Полтавського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Кобеляцької районної державної адміністрації Полтавської області про зобов’язання ОСОБА_6, ОСОБА_7 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку та привести її до належного для використання стану шляхом демонтажу самовільних споруд.

Апеляційний суд помилково скасував рішення суду першої інстанції; у порушення вимог ст. ст. 303, 316 ЦПК України не навів достатніх мотивів, за якими він вважає неправильними висновки місцевого суду; не встановив та не зазначив у рішенні, у чому полягає порушення судом першої інстанції встановленого порядку дослідження доказів або в дослідженні яких доказів судом було неправомірно відмовлено.

Ураховуючи викладене, рішення апеляційного суду відповідно до положень ст. 339 ЦПК України підлягає скасуванню із залишенням у силі рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 339 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційні скарги регіонального ландшафтного парку "Нижньоворсклянський", Кобеляцької районної ради Полтавської області, прокурора Полтавської області задовольнити.

Рішення апеляційного суду Полтавської області від 2 лютого 2009 року скасувати, залишити в силі рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області від 30 вересня 2008 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.