Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Київ РЕ" про визнання події страховим випадком і стягнення страхового відшкодування за касаційною скаргою товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Київ РЕ" на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 6 лютого 2009 року та рішення апеляційного суду м. Києва від 25 червня 2009 року,

У грудні 2008 року ОСОБА_1. звернулась до суду з указаним позовом, зазначаючи, що 19 травня 2008 року між нею та товариством з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Київ РЕ" (далі – ТДВ "СК "Київ РЕ") було укладено договір добровільного страхування заставлених транспортних засобів, об’єктом страхування якого є належний їй автомобіль "HONDA ACCORD", 2007 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1. На виконання умов договору страхування, вона 21 травня 2008 року встановила на автомобіль механічний пристрій для блокування коробки передач. 22 травня 2008 року сталося незаконне заволодіння її автомобіля. Однак ТДВ "СК "Київ РЕ" відмовило їй у виплаті страхового відшкодування, посилаючись на те, що в порушення п. 2.4 договору страхування на момент викрадення автомобіль не був обладнаний механічним протиугінним пристроєм, тому ця подія не може бути визнана страховим випадком.

Вважаючи таку відмову ТДВ "СК "Київ РЕ" незаконною, позивачка просила визнати незаконне заволодіння її автомобілем страховим випадком і стягнути з відповідача страхове відшкодування в розмірі 159 681 грн., витрати на правову допомогу в розмірі 15 968 грн. 10 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн.

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 6 лютого 2009 року позов задоволено. Визнано незаконне заволодіння транспортного засобу "HONDA ACCORD", державний номерний знак НОМЕР_1, який належить ОСОБА_1 застрахований ТДВ "СК "Київ РЕ", страховим випадком. Стягнуто з ТДВ "СК "Київ РЕ" на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування в розмірі 159 681 грн., витрати на правову допомогу в розмірі 15 968 грн. 10 коп. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн.

Рішенням апеляційного суду м. Києва від 25 червня 2009 року рішення суду першої інстанції в частині стягнення витрат на правову допомогу скасовано, ухвалено в цій частині нове рішення, яким у задоволенні вказаних вимог відмовлено. У решті – рішення районного суду залишено без змін.

У касаційній скарзі ТДВ "СК "Київ РЕ" посилається на невідповідність висновків судів обставинам справи, неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права й просить скасувати судові рішення та передати справу на новий розгляд.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив із того, що позивачкою доведено факт настання страхового випадку та наявність на її автомобілі на момент його викрадення механічного протиугінного пристрою.

Проте з такими висновками судів повністю погодитись не можна.

Згідно з п. 2.4 договору страхування незаконне заволодіння застрахованим транспортним засобом визнається страховим випадком, якщо транспортний засіб на момент настання події був обладнаний протиугінними пристроями, а саме: електронним та/або механічним (пристрій для блокування коробки передач, системи педального блоку), які повинні знаходитись у справному стані, і під час настання страхового випадку були ввімкнені. Для легкового автомобіля вартістю понад 50 тис. грн. є обов’язковою наявність і електронного і механічного протиугінних пристроїв. Про наявність на застрахованому транспортному засобі електронних або механічних протиугінних пристроїв та їх справність робиться запис в п. 1.1 додатку.

У п. 1.1 додатку № 1 до договору страхування про наявність на автомобілі позивачки протиугінного пристрою зазначено – заводський (іммобілайзер).

Відповідно до п. 6.3.7.4 договору страхування страховик має право відмовити у виплаті страхового відшкодування в разі порушення страхувальником або довіреною особою умов цього договору.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1. посилалась на те, що вона всі умови договору страхування виконала, у тому числі й п. 2.4, оскільки 21 травня 2008 року встановила на автомобіль механічний пристрій для блокування коробки передач, про що свідчать: акт виконаних робіт від 21 травня 2008 року № 21/5; довідка слідчого Криська О.Г. щодо вилучення у неї, зокрема, 3 ключів від пристрою для блокування коробки передач; постанова слідчого Микитася Є.М. про відмову в задоволенні клопотання щодо передачі їй або страховій компанії документів на машину та ключів від неї.

Заперечуючи проти позову, ТДВ "СК "Київ РЕ" зазначало, що позивачка в своїх заяві-повідомленні про втрату транспортного засобу та поясненнях вказувала про те, що її чоловік перед тим як залишити машину ввімкнув лише заводську сигналізацію, а працівники міліції вилучили у неї тільки 2 комплекти ключів від машини та оригінал технічного паспорту. Крім того, згідно з довідкою слідчого Микитася Є.М. під час досудового слідства по кримінальній справі по факту викрадення автомобіля позивачки встановлено, що перед тим як залишити транспортний засіб двері було зачинено заводським ключем і ввімкнено заводську сигналізацію, іншими протиугінними засобами та пошуковими пристроями автомобіль обладнаний не був, а у позивачки було вилучено та приєднано до матеріалів кримінальної справи в якості речових доказів 2 оригінальних ключа від автомобіля та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу.

Однак суд у порушення вимог ст. 213 ЦПК України цих доводів сторін належним чином не перевірив; не дав відповідної правової оцінки наявним у матеріалах справи доказам; не з’ясував у достатньому обсязі обставин встановлення на автомобіль позивачки механічного пристрою для блокування коробки передач, унаслідок чого дійшов передчасного висновку про те, що незаконне заволодіння автомобілем позивачки є страховим випадком і про наявність на автомобілі на момент його викрадення механічного протиугінного пристрою.

Апеляційний суд, залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, на зазначені порушення уваги не звернув.

За таких обставин, з урахуванням взаємопов’язаності позовних вимог, визнати ухвалені судові рішення законними та обґрунтованими не можна, тому вони підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верхового Суду України

Касаційну скаргу товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Київ РЕ" задовольнити.

Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 6 лютого 2009 року та рішення апеляційного суду м. Києва від 25 червня 2009 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.