Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до товариства з обмеженою відповідальністю "Крона" (далі – ТОВ "Крона") про зміну формулювання причин звільнення, визнання незаконним наказу та розпорядження, стягнення середнього заробітку та відшкодування моральної шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 8 липня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 10 вересня 2008 року,

У лютому 2007 року ОСОБА_6 звернувся до суду із указаним позовом, посилаючись на те, що 10 січня 2007 року він подав ТОВ "Крона" заяву про його звільнення за власним бажанням у зв’язку з порушенням підприємством законодавства про працю, оскільки заробітна плата йому виплачувалась один раз на місяць, тоді як повинна виплачуватись двічі на місяць.

Крім того, 29 листопада 2006 року він був безпідставно відсторонений від виконання трудових обов’язків.

Наказом від 14 грудня 2006 року № 14/12/1 йому оголошено догану за порушення трудової дисципліни, яка полягала в учиненні ним хуліганських дій.

Наказом від 5 грудня 2006 року № 05/12/1 усупереч вимогам закону ОСОБА_6 примушували пройти атестацію та виконувати роботу, яка не була передбачена посадовою інструкцією.

При переведенні його на іншу посаду 1 листопада 2006 року йому не було роз’яснено його посадові обов’язки, оскільки посадової інструкції на підприємстві взагалі не існувало.

ТОВ "Крона" примушувало ОСОБА_6 виконувати роботу, яка не входила до його посадових обов’язків.

Також у порушення вимог ст. 53 КЗпП України тривалість роботи напередодні неробочих днів на ТОВ "Крона" не скорочувалась.

За роботу у вихідні дні 11 та 18 листопада 2006 року оплата його праці не була проведена належним чином.

Виконання роботи було пов’язано з постійними відрядженнями, але ніяких компенсацій з цього приводу від підприємства він не отримував, а тому ТОВ "Крона" порушувало законодавства про працю.

ОСОБА_6 просив змінити формулювання причини звільнення; визнати незаконним наказ ТОВ "Крона" від 5 грудня 2007 року №05/12/1 "Про призначення атестації" в частині, що його стосується; визнати незаконним розпорядження про відсторонення його від виконання службових обов’язків; визнати незаконним наказ про притягнення його до дисциплінарної відповідальності від 14 грудня 2006 року №14/12/1; стягнути з ТОВ "Крона" на свою користь вихідну допомогу в розмірі тримісячного середнього заробітку; компенсувати роботу у вихідні дні – 11 та 18 листопада 2006 року; стягнути середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні; відшкодувати завдану моральну шкоду та витрати по оплаті послуг адвоката.

Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 8 липня 2008 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 10 вересня 2008 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_6 ставить питання про скасування судових рішень, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, ухвалення нового рішення про задоволення позову.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 38 КЗпП України працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.

Згідно із ч. 1 ст. 72 КЗпП України робота у вихідний день може компенсуватися, за згодою сторін, наданням іншого дня відпочинку або у грошовій формі у подвійному розмірі.

Відповідно до ст. 53 КЗпП України напередодні святкових і неробочих днів ( ст. 73 КЗпП України) тривалість роботи працівників, крім працівників, зазначених у ст. 51 цього Кодексу, скорочується на одну годину як при п’ятиденному, так і при шестиденному робочому тижні.

Згідно із ч. 1 ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцять календарних днів.

Установлено, що наказом ТОВ "Крона" від 11 грудня 2005 року №104 ОСОБА_6 прийнято на посаду торгівельного представника ТОВ "Крона" з іспитовим строком один місяць.

На підставі заяви ОСОБА_6 наказом ТОВ "Крона" від 01 листопада 2006 року № 146 його було переведено з посади торгівельного представника на посаду ведучого спеціаліста по методу розширення ринків збуту та проведено ознайомлення його з посадовою інструкцією, про що свідчить його підпис ( а. с. 64-67).

10 січня 2007 року ОСОБА_6 звернувся до ТОВ"Крона" із заявою про звільнення за власним бажанням за ч. 3 ст. 38 КЗпП України ( а. с. 18).

12 січня 2007 року ТОВ "Крона" надіслало ОСОБА_6 лист за № 21, в якому його було попереджено про можливість його звільнення за власним бажанням, оскільки порушень законодавства про працю з боку адміністрації підприємства виявлено не було.

ОСОБА_6 при прийнятті на роботу був ознайомлений з правилами внутрішнього розпорядку, відповідно до п. 7.4 яких заробітна плата виплачується один раз на місяць, а за бажанням працівника (на підставі його заяви) надається аванс (а. с. 97).

Також у наданій ним заяві про прийняття на роботу до ТОВ "Крона" ОСОБА_6 зазначив, що згоден із запропонованими йому режимом та умовами праці, розміром та формою оплати праці (а. с. 69).

Крім того, ОСОБА_6 не звертався до адміністрації підприємства із будь-якими претензіями з цього приводу та із заявою про виплату йому авансу щомісячно.

28 листопада 2006 року керівник магазину "Лотос" Головченко Н.А. звернулась до генерального директора ТОВ "Крона" із заявою про вчинення працівником ТОВ "Крона" ОСОБА_6 сварки при вирішенні питання про повернення продукції ТОВ "Крона".

29 листопада 2006 року на підставі вказаної заяви генеральний директор ТОВ "Крона" видав наказ № 29/11/1 про призначення службової перевірки за фактом, викладеним у заяві Головченко Н.А., а також розпорядження про його відсторонення на час службової перевірки від виконання ним службових обов’язків із збереженням тарифного окладу.

Висновком службової перевірки від 6 грудня 2006 року встановлено факт грубого поводження ОСОБА_6 під час виконання ним своїх службових обов’язків із працівниками крамниці "Лотос", яка є контрагентом ТОВ "Крона", що призвело до порушення графіку відвантаження товарів ТОВ "Крона" до крамниці "Лотос".

Наказом ТОВ "Крона" від 14 грудня 2006 року № 14/12/1 за поведінку, яка призвела до зриву графіка поставки товару до крамниці "Лотос", ОСОБА_6 оголошено догану.

Відповідно до наказу від 05 грудня 2006 року № 05/12/1 ОСОБА_6 повинен був пройти атестацію, однак одразу після видання цього наказу було встановлено, що саме він не підлягав атестації, а також ніяких примусових заходів для залучення останнього до атестації не застосовувалося ( а. с. 148).

Згідно із табелем обліку використання робочого часу за листопад 2006 року, який затверджений виконуючим обов’язки генерального директора ТОВ "Крона", ОСОБА_6 відпрацював 22 робочих дні за графіком. Вихідними днями в листопаді 2006 року були – 4, 5, 11,12, 18, 19, 25, 26 ( а. с. 86).

У ТОВ "Крона" відсутні накази про направлення ОСОБА_6 у відрядження.

Відповідно до довідки, виданої головним бухгалтером ТОВ "Крона", при звільненні ОСОБА_6 була виплачена заробітна плата і будь-яка заборгованість із боку підприємства відсутня (а. с. 28).

За таких обставин суд обґрунтовано, відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_6, виходив з того, що ТОВ "Крона" не порушувала законодавства про працю.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або вирішені ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно зі ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Судами досліджено обставини справи повно, зібраним доказам дана оцінка.

Судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права. Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 335, 337, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 8 липня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 10 вересня 2008 року залишити в силі.

Ухвала оскарженню не підлягає.